Мирний процес після Флориди: де стоїмо?

З інтервалом в один тиждень відбулись вже два раунди американсько-українських перегорів – спочатку в Женеві, а 30 листопада – у Флориді. Найважче питання – територіальне, каже президент України. Саме з результатами флоридського раунду перемовин їде на зустріч 2 грудня до Москви спецпосланець президента США Стів Віткофф. Підіб’ємо проміжні – бо остаточних ще немає – підсумки мирного процесу.

Що вирішили у Флориді? Які подробиці зустрічі?Переговори у Флориді тривали близько п’яти годин і відбулися рівно через тиждень після женевського раунду переговорів між українською та американською делегаціями. Тоді в Женеві були «підкореговані» 28 пунктів першого «мирного плану», який видавався багатьом в Україні незбалансованим і «проросійським».

Так звані «плівки Віткоффа»Записані телефонні розмови Стіва Віткоффа з радником російського президента Юрієм Ушаковим, а також розмова Ушакова з російським спецпосланцем Кирилом Дмітрієвим показали, що план міг бути «надиктованим» у Москві, а потім його видали як американську ініціативу.

Потім у Женеві в результаті українсько-американських перегорів план був скорочений до 19 пунктів і звідти були усунені «найодіозніші», з українського погляду, моменти.

Але, кажуть, найболючіші питання не вирішені й досі.

Таким є питання територій. Росія наполягала на виведенні ЗСУ з усієї Донецької області (зараз під контролем російської армії перебуває понад 70 відсотків Донеччини). Для України це було неприйнятно.

Саме територіальна проблема була головною і у Флориді. Її обговорили і в широкому складі, потім у форматі «три на три» (держсекретар США Марко Рубіо, спецпосланець Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а з українського – секретар РНБО Рустем Умєров, начальник генштабу ЗСУ Андрій Гнатов і представник ГУР МО Вадим Скібіцький). А потім сам-на-сам Віткофф з Умєровим.

Що конкретно домовлено – невідомо, але можна припустити, що Україна і далі категорично наполягає на неприйнятності відступу ЗСУ з Донбасу.

«Не можна давати Путіну можливість досягнути за допомогою дипломатії того, чого він не досягнув на полі бою», – каже очільниця європейської дипломатії Кая Каллас.

Також президент України Володимир Зеленський наполягає, що територіальне питання він би мав обговорити з президентом США Дональдом Трампом. Коли така зустріч може відбутися і чи відбудеться – невідомо.

«Питання територій – воно найскладніше», – сказав Зеленський у Парижі.

Ще гарячі теми і тема виборівТакож раніше – після Женеви – говорили, що, окрім територіальної, є ще дві проблеми, вирішувати які мають на найвищому рівні. Це нібито наполягання на обмеженні чисельності ЗСУ після війни до 600 тисяч, що Київ вважає неприйнятним і відкидає це.

Так само гарячою є і тема членства чи нечленства України в НАТО. Київ категорично проти того, щоб порушувати положення Конституції України, де членство в НАТО та ЄС записані як стратегічні пріоритети зовнішньої політики.

Так само перший «мирний план» з 28 пунктів передбачав нерозміщення західних військ в Україні. Цікаво, чи й далі Франція, де якраз 1 грудня перебував президент Зеленський, бачить дислокацію західного контингенту разом з «Коаліцією охочих» як одну з гарантій безпеки України.

У Флориді обговорювали і можливі гарантії безпеки для України з боку США. Раніше було певне різночитання: американська адміністрація вважала, що спочатку мир, а потім – гарантії безпеки, а в Києві це бачилось навпаки.

Також, як стало відомо американським ЗМІ, у Флориді обговорювали і графік наступних виборів в Україні.

Саме не можливість проведення виборів чи саму ідею, а вже графік – тобто ніби є консенсус якийсь, що вибори в Україні таки мають бути проведені, щойно буде домовленість про перемир’я.

Раніше говорили про те, що вибори мають бути проведені через 100 днів після досягнення перемир’я.

Причому йдеться про вибори як президентські, так і парламентські.

Чи якось відставка Єрмака вплинула?Це були перші українсько-американські переговори про завершення війни, на яких не було тепер вже колишнього голови Офісу президента України Андрія Єрмака.

Саме на ньому замикався американський напрямок зовнішньої політики і відповідний переговорний трек.

Єрмак очолював українську делегацію на переговорах у Женеві 23 листопада, але в НАБУ і САП провели у нього обшуки 28 листопада в рамках «Міндічгейту»10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів. За даними слідства, приміщення цього офісу «належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, обвинуваченого НАБУ і САП в іншому кримінальному провадженні».У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. «Схеми» опублікували список із 7 осіб. За даними від джерел у правоохоронних органах, це бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: серед них Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна. Пізніше про підозру у незаконному збагаченні повідомили також ексвіцепрем’єру-міністру національної єдності Олексію Чернишову.

Один з підозрюваних – Олександр Цукерман («Шугармен») назвав «брехнею» звинувачення НАБУ та САП та пообіцяв повернутись в Україну. Тимур Міндіч справу не коментував. Тим часом РНБО наклала на них обох санкції. Решта згаданих осіб оприлюднену НАБУ інформацію в межах операції «Мідас» не коментували. Радіо Свобода намагається отримати їхню позицію.

Радіо Свобода також нагадує, що особа вважається невинуватою, доки її провину не доведено в законному порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду, а потім апеляційним судом, якщо була подана апеляція.

і в той же день Єрмак подав у відставку.

Коментуючи перебіг флоридських переговорів, президент США Дональд Трамп заявив, що Україна «має деякі складні проблеми». На запитання журналіста про те, що саме він має на увазі, Трамп відповів, що в Україні «є ситуація з корупцією, яка не допомагає».

Корупційний скандал в Україні може бути вигідний Росії, вважає Михайло Подоляк, який був радником Єрмака.

«Вони (Росія) завжди інвестують в провокування внутрішнього конфлікту в Україні, роздмухуючи це, як тільки можна. Вони розуміють, як це зробити, мають багато інформаційних платформ. Соцмережі використовують для цього. І, звичайно, вони зараз спостерігають за цим внутрішнім конфліктом із задоволенням», – сказав Подоляк Радіо Свобода.

Але навіть за відставки Єрмака немає ознак, що це якось вплинуло на роботу української делегації у Флориді.

Віткофф до МосквиРечник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що російський керманич Володимир Путін зустрінеться з Стівом Віткоффом у вівторок, 2 грудня (з Віткоффом ніби має бути і зять американського президента Джаред Кушнер).

Очевидно, Віткофф везе до Москви пропозиції або контури якогось територіального компромісу – щоби якось, може, сполучити позиції Києва та Москви. А також везе параметри можливої майбутньої мирної угоди.

Раніше Україна наполягала, що має бути заморожена нинішня лінія фронту і що це має стати відправною точкою для подальшої дипломатичної роботи щодо відновлення територіальної цілісності України у майбутньому.

Марко Рубіо у Флориді сказав, що мир має зробити Україну «процвітаючою» незалежною державою у майбутньому.

Мир недалеко?Президент Зеленський в понеділок перебував в Парижі. До нього 2 грудня у Дубліні має приєднатися Рустем Умєров, щоби доповісти вже віч-на-віч про результати переговорів у Флориді (Умєров телефонував Зеленському одразу після переговорів). Також Умєров залишився у Флориді ще на день і провів ще одні переговори з Віткоффом.

Кая Каллас, між тим, висловила занепокоєння: чи не буде так, що «увесь тиск буде націлений на жертву – і Україну змусять до поступок?»

«Це не в інтересах нікого, включно з Україною та Європейським Союзом», – сказала вона в Брюсселі.

Сам Зеленський, повідомляючи про кількагодинні переговори з Емманюелем Макроном, написав в соцмережах: «Мир повинен стати дійсно надійним. Війна повинна закінчитись якнайшвидше».

Водночас Трамп, коментуючи флоридські переговори, висловив сподівання, що сторони можуть просунутися вперед у перемовинах.

«Є хороші шанси, що ми зможемо укласти угоду». Але таке сподівання він вже неодноразово висловлював у минулому.