Головна Без категорії “Моє серце розривається щоразу, коли мене називають героєм”. Розповідь уцілілого в пожежі...

“Моє серце розривається щоразу, коли мене називають героєм”. Розповідь уцілілого в пожежі в Гонконзі

8
0

Джерело: www.bbc.com

“Моє серце розривається щоразу, коли мене називають героєм”. Розповідь уцілілого в пожежі в Гонконзі

Автор фото, BBC News Chinese

Підпис до фото, Вільям Лі

    • Author, Кої Лі
    • Role, Китайська служба BBC News
    • Reporting from, Гонконг
  • 8 хвилин(и) тому

Вільям Лі проти, щоби його називали “героєм”. Чоловік допоміг своїм сусідам врятуватися від пожежі, яка охопила багатоквартирний комплекс у Гонконзі, де він жив з самого дитинства.

Лі переслідує почуття провини за те, що він міг би врятувати більше людей.

Внаслідок масштабної пожежі в житловому комплексі Wang Fuk Court на півночі Гонконгу 26 листопада загинули щонайменше 156 людей.

“Моє серце розривається щоразу, коли хтось називає мене героєм”, – каже зі сльозами на очах 40-річний чоловік в інтервʼю Китайській службі BBC News.

Через тиждень після катастрофи пожежники все ще прочісують сім згорілих багатоповерхівок у пошуках останків 30 сусідів Вільяма – людей, які, як і він, мали нещастя бути вдома, коли почалася смертоносна пожежа.

Як саме сталося загоряння і чому не вдалося врятувати більше людей, зараз розслідує незалежний комітет.

Вже стало відомо, що навколо будівлі встановили невогнестійку сітку, а пожежна сигналізація не працювала належним чином.

Автор фото, Вільям Лі

Підпис до фото, Опинившись у пастці в своїй квартирі, Вільям чекав понад дві години, перш ніж його врятувалиЧерез те, що пожежна сигналізація не спрацьовувала, Вільям не був сильно схвильованим, коли йому зателефонувала дружина і розповіла, що в їхньому будинку Wang Cheong House почалася пожежа.

Skip Найпопулярніше and continue reading

Найпопулярніше

End of Найпопулярніше

Замість того, щоб поспішати, він майже 10 хвилин витратив на пакування речей.

Але щойно він відчинив двері, масштаби лиха стали очевидними. Його охопили клуби диму – нічого не лишалося, як відступити і залишитися в квартирі.

У його дружини на тому кінці дроту почалася істерика, але Лі не панікував. Йому довелося підкласти мокрі рушники під двері, щоб дим не проникав всередину, і він намагався зрозуміти, що робити далі.

Люди кликали за дверима

Саме тоді він почув голоси в коридорі, де дим був таким густим, що він не міг розгледіти, хто його кличе.

Але, простягнувши руку в темряву, він когось торкнувся. Це була пара середнього віку, і він завів їх до своєї квартири.

У сусідньому будинку Бай Шуй Лінь також намагалася допомогти своїм сусідам. 66-річна жінка врятувала щонайменше три сім’ї, стукаючи в їхні двері, щоб попередити про пожежу. Однак сама Бай не вижила. Її сини впізнали тіло на вихідних.

“Якби я попросив її піти на хвилину раніше, я думаю, вона б врятувалась”, – сказав Іп Ка Куї американському каналу CBS.

“Але ми її знаємо. Вона б не пішла, не попередивши інших”, – додав він.

Автор фото, Tommy Wang / AFP via Getty Images

Підпис до фото, Полум’я перекидалося з будівлі на будівлю на території комплексуПодружжя, яке врятував Вільям, розповіло, що чули ще один голос у підʼїзді: домашня працівниця кликала літню жінку. Але потім голос стих.

Цього разу Вільям не зміг допомогти.

“Я почуваюся дуже винним. Деяких людей не врятували, і я більше не відчинив двері та не спробував їх знайти”.

Загибель домробітниць

Вільям не знає, що сталося з жінкою, голос якої він чув у підʼїзді.

Повідомляють, що серед загиблих дев’ять індонезійок та одна філіппінка, які працювали домробітницями.

Але інші вижили, у тому числі 28-річна Родора Алькарас, яка застрягла в іншій квартирі, доглядаючи за тримісячною дитиною та літньою матір’ю свого роботодавця. Її також проголосили героїнею за те, що вона залишалася поруч із ними.

Автор фото, Yan Zhao / EPA / Shutterstock

Підпис до фото, Пожежа в комплексі Wang Fuk Court стала найсмертоноснішою в Гонконзі за понад сім десятилітьЗгодом Вільям і подружжя, яких місцеві ЗМІ називає як Чоу, зрозуміли, що їм також потрібно тікати. Минуло кілька годин, і варіантів у них майже не було.

Вони вирішили не стрибати з вікна другого поверху через інтенсивність пожежі та постійні вибухи.

“Це був перший раз, коли я відчув, що смерть має до мене якесь відношення”, – каже Вільям.

Ось чому він почав прощатися з друзями по черзі через WhatsApp: “Я не можу врятуватися, – писав він їм. – Якщо зі мною щось трапиться, подбайте про моїх дітей. Бережіть себе”.

Автор фото, Вільям Лі

Підпис до фото, Вільям надіслав селфі та прощальні повідомлення друзям через WhatsAppРятівна драбина

Приблизно через дві з половиною години після початку пожежі пожежники нарешті дісталися до них, простягнувши драбину.

Пані Чоу розповіла новинному агентству HK01, що Вільям наполягав, щоб пожежники вивели їх першими. “Ми старші і сказали йому, що він повинен піти першим. Він відмовився і сказав, що молодий і впорається”.

Коли пожежники повернулися за ним, Вільям не хотів залишати свій дім, який був сповнений теплих спогадів і цінних колекцій фотообладнання та іграшок.

Серед іграшок були фігурки Chiikawa, популярного персонажа японської манги, які він збирав під час поїздок до Шанхаю та Макао.

“Вогонь говорив мені, що я нічого не можу забрати, що я не маю права чи влади зупинити його від поглинання всього”.

Автор фото, William Li

Підпис до фото, Вільям відмовився від нових іграшок Chiikawa, які йому пропонували розчулені користувачі інтернету, бо вони вже ніколи не будуть такими ж, як ранішеКоли драбину опускали, пожежники поливали Вільяма водою, щоб захистити його від вогню.

“Тато не загинув”

Вільям возз’єднався зі своєю родиною в сусідньому ресторані швидкого харчування.

Його семирічна донька міцно обійняла його, вигукнувши: “Тато не загинув”. Але його 10-річний син побачив, як їхній будинок охопило полум’я, і ​​зрозумів, що вони, мабуть, втратили все, що мали.

Переконавшись, що його родина розмістилася в будинку тещі, Вільям сам поїхав до лікарні: “У мене більше не було сил, і коли я потрапив до відділення невідкладної допомоги, мої ноги підкосилися”.

Після госпіталізації Вільям нарешті мав хвилину для себе, щоб дати волю своїм емоціям.

І вони всі вирвалися назовні.

Він ридав, намагаючись осмислити, що сталося з ним і тисячами інших.

Спогади всього життя стали попелом

Вільям прожив у будинку Wang Cheong з самого свого народження. Він знав кожен закуток комплексу з восьми коричневих будівель.

Здавалося, що його вежі вітають відвідувачів Тай По – затишного житлового району поблизу кордону з материковим Китаєм.

Це було мирне та дружнє місце, каже він, і сусіди прагнули допомогти один одному.

Вільям вирішив подолати травму – давши якомога більше інтерв’ю.

“Я сподіваюся, що багато людей звернуться до нас, щоб допомогти знайти правду, – каже він. – Я сподіваюся, що мешканці Wang Fuk Court отримають відповіді та справедливість”.

Репортаж за участі Фібі Конг та Грейс Цой




реклама у Нововолинськ