Рада скасовує захист російської мови за Європейською хартією. Що це означає

Підпис до фото, Архівне фото. Мітинг у Харкові проти використання російської мови, 27 січня 2020 року19 хвилин(и) тому

Верховна Рада внесла зміни до закону і вилучила російську з переліку мов, що підлягають захисту в Україні за Європейською хартією.

За відповідний закон (№14120) 3 грудня проголосували 264 депутати. Наразі документ передано на підпис спікеру парламенту.

Його також має підписати президент.

Відтепер положення Хартії регіональних або міноритарних мов в Україні не розповсюджуватиметься на російську.

У Раді провели голосування у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії мов.

Що було не так з перекладом?

Як пояснює міністерка культури Тетяна Бережна, у попередньому перекладі базовий термін “regional or minority languages” був переданий некоректно.

Його переклали з російської, а не з англійської чи французької мов, які є оригінальними для документа. Через це слово “minority” тлумачили як “національна меншина”, хоча в оригіналі воно означає “чисельна меншість” тих, хто говорить мовою, а не етнічну групу.

На думку міністерки, це давало простір для маніпуляцій і спроб послабити статус української мови, чим користувались росіяни.

“Ми це виправили. Тепер український переклад відповідає автентичному змісту Хартії. То ж можемо по-справжньому захищати ті мови, які цього потребують. Водночас посилювати українську як державну”, – заявила Тетяна Бережна.

З переліку мов, до яких Україна зобов’язується застосовувати положення, також вилучили молдавську – у зв’язку з визнанням румунської державною мовою у Республіці Молдова.

У новій редакції закону “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних або міноритарних мов” в Україні діятиме захист для таких мов: білоруської, болгарської, гагаузької, івриту, ідишу, караїмської, кримськотатарської, кримчацької, німецької, новогрецької, польської, ромської, румейської, румунської, словацької, угорської, урумської та чеської.

Як зазначалось у пояснювальній записці до законопроєкту, виключення російської мови не порушує зобов’язань України за Європейською хартією мов.

У записці до закону йдеться, що російська на сьогодні в Україні, внаслідок свого панування упродовж кількох століть, залишається найуживанішою мовою національних меншин, немає підстав вважати, що їй щось загрожує.

Підпис до фото, Сергій Сиротенко каже, що російської знову стало більше У Києві більшість дітей у школах говорять російською на уроках і перервах. Про це нещодавно заявив мовний омбудсменСергій Сиротенко.

Результати досліджень показали, що в Києві, за оцінкою учнів, 24% вчителів під час уроків та 40% під час перерв порушують мовний закон – застосовують недержавну мову. Для порівняння, середня цифра по Україні – 14% на уроках та 21% – на перервах.

Під час опитування учні зазначили, що й самі спілкуються недержавною мовою на уроках (66%) та на перервах (82%). Загалом по Україні ці цифри також нижчі: на уроках – 40%, на перервах – 52%.

При цьому лише 18% столичних школярів зазначили, що говорять виключно українською.

Результати опитування спричинили бурхливе обговорення в Україні і Росії. Ці дані підхопила російська пропаганда. Ідеолог “русского мира” Костянтин Малофєєв встиг заявити про провал “десятиріччя викорінення мови”, подякувавши українським сім’ям за збереження російської.

Психологиня Ольга Голубуцька вважає, що діти також легко підпадають під вплив. Коли вчитель на уроці говорить про важливість мови, а на перерві переходить на російську — це катастрофа для довіри. Дитина зчитує це як лицемірство: “Дорослі самі не вірять у те, що кажуть”.

Як змінювалась частка російської

На початку року опитування про застосування мови провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

За його результатами, 63% респондентів зазначили, що вдома спілкуються українською мовою. При цьому російською мовою 13%, а ще 19% відповіли, що в рівній мірі спілкуються українською і російською.

У порівнянні з 2020 роком, частка тих, хто спілкується українською мовою, зросла – з 52% до 63%. А тих, хто спілкується російською, поменшало – з 25% до 13%. Частка тих, хто спілкується обома мовами, практично не змінилася – 18% у 2020 році і 19% у 2025.

Також під час опитування ставили питання, чи має вивчатися в школах російська.

58% відповіли, що її не треба вивчати взагалі, а 29% зазначили, що російську треба вивчати на такому ж рівні або менше, ніж інші іноземні мови.

6% респондентів вважають, що на російську треба виділяти менше часу, ніж на українську, але більше, ніж на інші іноземні мови, і лише 3% – що вивченню російської треба приділяти стальки ж часу, скільки й української.

Цифри демонструють зміни у порівнянні з 2019 роком: тоді 8% опитаних вважали, що російську не треба вивчати взагалі, 25% – що її вивчення має відбуватися на рівні з іншими іноземними мовами або менше, 26% – що вивченню російської треба приділяти менше часу, ніж українській, але більше, ніж іншим іноземним мовам, і 30% були переконані, що російська має вивчатися на рівні з українською.

Підписуйтеся на нас у соцмережах