Якщо Україна відхилить неприйнятну угоду? Топдипломатка Латвії розповіла про очікування союзників

На зустрічі в Брюсселі союзники обговорили три ключові напрями: виконання рішень Гаазького саміту, подальшу підтримку України та стратегію стримування й послаблення РФ.

Європа й надалі каже: повністю підтримує Україну та її право самостійно визначати умови миру. Україні, зауважує, потрібні сильні ЗСУ, гарантії від союзників і інтеграція з НАТО та ЄС.

• Чого очікувати від мирного процесу, зважаючи на непоступливість Москви?
• До яких поступок зі свого боку готова Європа?
• А яких очікує від України?

Після зустрічі глав МЗС країн НАТО в штаб-квартирі альянсу Радіо Свобода поговорило про це з міністеркою закордонних справ Латвії Байбою Браже, яка до свого призначення на цю посаду в 2020-2023 роках відповідала за публічну дипломатію в альянсі.

– Нещодавні переговори, проведені делегацією США в Москві щодо припинення війни в Україні, здається, не принесли значного прогресу, враховуючи заяви , які мичуємо з Москви Пізно ввечері 2 грудня в Москві завершилися переговори американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Після цієї розмови помічник Путіна Юрій Ушаков розповів, що «наразі компромісного варіанту (мирного врегулювання) знайдено не було, але деякі американські напрацювання виглядають більш-менш прийнятними».Згодом президент Росії Володимир Путін підтвердив, що під час зустрічі з Віткоффом та Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України. Путін зазначив, що під час зустрічі довелося «пройтися по кожному пункту» мирної ініціативи. Раніше помічник Путіна Юрій Ушаков говорив, що предметно пункти не обговорювалися, а йшлося швидше про загальну концепцію.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вказав на «позитивне значення для мирного процесу» переговорів в Москві. За його словами, представники США запросили українську делегацію «для продовження розмов до Америки найближчим часом».В Офісі президента підтвердили, що 4 грудня відбудеться візит до Флориди українських переговорників – секретаря Ради нацбезпеки і оборони Рустема Умєрова і начальника Генштабу Андрія Гнатова. Як повідомив у фейсбуці радник Офісу президента і член делегації Олександр Бевз, метою візиту є отримання інформації про результати поїздки спецпосланця президента США Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера до Москви, а також фідбеку після обговорення цього візиту з президентом США Дональдом Трампом і його командою. За його словами, після цього президент України Володимир Зеленський визначить подальші кроки та дасть доручення переговорній групі. Бевз додав, що ключові проблемні політичні питання залишаться для обговорення лідерів України і США, Україна готова до зустрічей на найвищому рівні.

. Ви вважаєте, нинішній дипломатичний процес зайшов у глухий кут?

– Гадаю, ми всі – США, Україна, європейські союзники – були реалістами. Судячи з заяв керівництва Росії, воно не зацікавлене в мирі. Воно не зацікавлене в пошуку рішення, яке було би прийнятним для України чи інших. І це реальність.

Не знаю, що має статися, щоб м’ясник у Кремлі справді поставився серйозно (до переговорного процесу – ред.).

На нашу думку, потрібен більший тиск і більше санкцій проти російської економіки. Повинно бути дуже чітке розуміння того, що ні союзники, ні Україна не здаються, і потрібно просто тиснути на Росію, щоб вона серйозно поставилася до миру.

– Чи бачите потенціал і – що важливіше – готовність союзників чинити більший тиск на Кремль?

– Так, так і ще раз так.

– Що ви почули від ваших американських партнерів тут, за зачиненими дверима, про нинішній стан переговорів?

– Ми не обговорювали переговори. Фактично йшлося про НАТО, яке визначило Росію як довгострокову, найбільш стійку загрозу, що означає – нам потрібно рухатися трьома напрямами дуже практичним способом.

Нам потрібно реалізувати рішення Гаазького саміту, що означає п’ять відсотків на оборонні видатки. Реалізувати оборонні плани, мати спроможності, військову індустрію – справді мати цю силу, тому що Росію стримує лише вона.

По-друге, маємо продовжувати підтримувати Україну. Сьогодні (3 грудня 2025 року – ред.) були оголошені мільярди у вигляді внесків у межах ініціативи PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України – ред.) – це закупівля американської зброї, але також розвитку можливостей України для самозахисту.

Наприклад, наш кабінет уже протягом останніх кількох місяців ухвалив чимало рішень не лише щодо PURL, але й щодо двосторонньої допомоги та підтримки енергетичної інфраструктури, щодо озброєнь тощо. Отже, було багато практичних рішень щодо підтримки України.

І третє, найважливіше – це справді мати всеосяжну стратегію стримування Росії та її послаблення, щоб гарантувати її нездатність успішно діяти на полі бою, – тобто послаблення військового потенціалу Росії.

– Американські ЗМІ нещодавно повідомили про три «червоні лінії», які Кремль має щодо України. Серед них – міжнародне визнання захопленої української території. Чи розглядаєте можливість, що Латвія може їх визнати?

– Не уявляю такий сценарій можливим.

– Яку роль Європа зараз відіграє в переговорному процесі?

– Європа підтримує Україну. Україна тримається міцно. Це демократична країна, яка хоче зберегти свій суверенітет. Я була в Києві й провела там два з половиною дні минулого тижня, спілкуючись з усіма – від президента Зеленського до солдатів на фронті.

Україна – сильна держава. Вона має власну волю. Українська самостійність у будь-яких рішеннях, у будь-яких мирних процесах чи чомусь іще є ключовою. Але Україна також не готова капітулювати.

Тож це рішення України. Європа й надалі стоятиме на боці України.

– Ви вважаєте, що Україні не слід погоджуватися на погану угоду?

– Ні-ні, я не кажу, що Україні слід робити чи не робити. Україна знає свої межі, свої червоні лінії, і Україна знає, чого вона може досягти.

– Наскільки серйозною є загроза з боку Росії для НАТО? Чуємо різні думки: деякі союзники вважають, що якщо Росія загрузла в Україні, то вона не може атакувати альянс, зокрема східний фланг, на якому розташована Латвія зокрема.

Інші союзники кажуть, що, зважаючи на те, що Росія стрімко нарощує свій військовий потенціал, загрозу слід сприймати дуже серйозно, особливо в країнах Балтії.

– Ми сприймаємо Росію серйозно. Це точно. Саме тому НАТО визнало Росію «найбільш значущою» довгостроковою загрозою для альянсу – як у короткостроковій перспективі, так і в більш віддаленому майбутньому. Ми сприймаємо це серйозно також на двосторонньому рівні.

Водночас ми всі хочемо миру. Ми всі хочемо миру для України, який гарантує її суверенітет і демократію, а також подальший ненапад Росії. Тобто – жодної агресії.

Україна, звичайно, відіграє в цьому провідну роль. Ми, як європейці та союзники, будемо стояти поруч з Україною і підтримувати її. Але українська самостійність в ухваленні рішень надзвичайно важлива.

Тож ось де ми перебуваємо. Іми продовжимо підтримувати Україну та її рішення щодо миру, але також гарантувати, що якщо Україна скаже, що вона не готова до таких умов, ми підтримаємо Україну.

– Які гарантії безпеки мають бути розроблені для України, щоб справді запобігти подальшій потенційній агресії?

– Гадаю, тут є кілька складових.

По-перше, як я вже казала, це суверенне право України – ухвалювати рішення. Це важливо.

Також необхідно забезпечити Україні можливість мати значні Збройні сили. Власні українські Сили оборони – адже Україна має найбільшу та найсильнішу армію в Європі, і збереження цієї спроможності відіграє надзвичайну роль.

А далі – резервні гарантії та підтримка від союзників є не менш важливими. Повна інтеграція та взаємосумісність із НАТО, підтримка з боку ЄС, перспектива членства в ЄС.

Ми також підтримуємо перспективу членства України в НАТО, тож політичний компонент також має велике значення.