Польща на G20: як колишній радянський сателіт опинився у клубі трильйонерів

• • Author, Анастасія Зануда
  • Role, BBC News Україна
• 48 хвилин(и) тому

“Успіх Польщі є доказом того, що зосередженість на майбутньому — кращий шлях, ніж образи на минуле”, – написав Держсекретар США Марк Рубіо. Про це йшлося у його повідомленні про “друзів, сусідів та партнерів”, яких Вашингтон запросить на саміт лідерів Великої двадцятки (G20) у США.

Серед них буде і Польща, “країна, що колись потрапила у пастку за залізною завісою, а тепер належить до 20 найбільших економік світу”.

Посол США в Польщі Томас Роуз підтвердив офіційне запрошення у повідомленні в Х, назвавши Польщу “одним із див світу” і країною, яка, крім економіки в один трильйон доларів, має ще й найбільшу в Європі армію та є ключовим членом НАТО на східному флангу.

Сам саміт G20 має відбутися за рік – у грудні 2026 року в Маямі. Польща наразі не є членом G20, і запрошена як гість.

Але про те, що за економічними показниками Польща приєднується до клубу двадцяти найрозвиненіших економік світу, говорять вже кілька місяців.

Як це стало можливим?

Економічне диво

Після того, як 35 років тому Польща звернула зі шляху у “світле комуністичне майбутнє” і повернулася до демократії, її економіка (після падіння у перші роки болючих ринкових реформ, які назвали “шоковою терапією”) показувала досить високі темпи зростання.

Відтоді, як у 2004 році Польща стала членом ЄС, темпи росту її ВВП трималися близько до 4% на рік. Під час економічної кризи 2008-2009 років Польща була єдиною країною ЄС, яка уникла рецесії.

У 2025, спрогнозував МВФ, польський ВВП перевищить 1 трлн доларів, що дозволить країні випередити Швейцарію і увійти до двадцятки найбільших економік світу.

“І це, звісно, не останнє наше слово”, – коментував досягнення історичного показника польський прем’єр Дональд Туск.

За оцінками Організації з економічної співпраці та розвитку (ОЕСР), наступного року Польща матиме найвищі темпи росту у ЄС на рівні 3,4%.

Цього року польська економіка зросте на близько 3,2% – при тому, що середній показник по Євросоюзу становить близько 1%. Це також набагато більше, ніж у двох найпотужніших економіках ЄС – Німеччині та Франції.

Підпис до фото, Графік Світового банку показує темпи зростання ВВП Польщі між 1990 та 2024 роками. Нижче нуля – лише початок 1990-х та ковідний 2020Відбулося це за життя одного покоління, – на час падіння комунізму в Польщі у 1989 середній поляк заробляв у 10 разів менше, ніж німець.

Тоді подорож поляка навіть до Чехословаччини чи Угорщини була “подорожжю в рай”, розповів під час круглого столу, організованого ЦЕС та Фундацією Баторія Пйотр Машчик, керівник відділу макроекономіки та державних фінансів Варшавської школи економіки.

“Там було салямі і не було черг”, – з гумором пригадує економіст ті часи. Але зараз, каже він, коли поляки їдуть в Будапешт, у них “немає жодних комплексів”.

Болючі реформи, правильна приватизація і вступ до ЄС

Голова Національного банку Польщі Адам Глапіньський, який часто говорить про польське “економічне диво”, каже, що це є результатом важкої праці, амбіцій та освіти звичайних поляків.

Економічні оглядачі – як у самій Польщі, так і за її межами – також часто вказують на те, що на відміну від багатьох інших пострадянських країн, Польщі вдалося зробити “все правильно”.

Підвалини економічного дива ХХІ сторіччя були закладені у 1990-х, каже Пйотр Машчик.

В Польщі і досі багато хто недобрим словом згадує Лешека Бальцеровича і його “шокову терапію”, але усі погоджуються, що зміст проведених ним реформ і (що також важливо) їхня швидкість, дозволили Польщі уникнути багатьох пасток переходу до ринкової економіки, зокрема, і олігархізації, у які потрапили інші пострадянські країни.

Підпис до фото, Варшавяни у черзі за м’ясом, серпень 1989Ще одним важливим фактором економічних успіхів Польщі називають не лише вступ країни до ЄС, і, зокрема, те, як ефективно – попри політичний розкол всередині країни – вона розпорядилася своїм членством і доступом до спільних європейських фондів (від 2004 року Польща – найбільший реципієнт коштів з фондів ЄС), передусім спрямувавши їх на розбудову сучасної інфраструктури.

Прагнення до членства у ЄС і саме членство дало Польщі ще одну перевагу: внутрішні реформи були підкріплені зовнішніми нормами.

“Системну трансформацію ми поєднали із входом до Євросоюзу”, – пояснює Машчик. При цьому промислову політику Польщі визначило рішення щодо приватизації, з якою не спішили, і продали більшість підприємств закордонним інвесторам, які приносили не лише капітал, але й технології та культуру бізнесу, притаманну економічно розвиненим країнам.

Вони ж допомогли інтегрувати польську економіку в світові виробничі ланцюги. При цьому “протягти” і захистити такі рішення в політичному плані було дуже важко.

Машчик та його колеги-економісти назвають це “залежною ринковою економікою” (dependent market economy). Але, жартує економіст, “віруючій людині можна сказати, що і Святий дух над нами був”. Тепер, вважає економіст, перед Польщею постав вибір, чи виходити на справжню незалежність.

Традиційний скептицизм поляків і внесок українців

Але хоч що б там не казали американський Держсекретар чи польські економісти, звичайні поляки, як показало нещодавнє опитування, налаштовані досить скептично щодо економічного дива у власній країні. В Україні такі настрої зазвичай супроводжуються приказкою “ВВП на хліб не намастиш”.

За опитуванням ARC Rynek i Opinia, до яких першим отримало доступ видання Rzeczpospolita, лише кожен п’ятий поляк вважає економіку своєї країни потужною. А кожен десятий взагалі переконаний, що Польща є бідною країною.

Експерти, опитані виданням, кажуть, що такий песимізм іде корінням у комуністичне минуле, коли люди навчилися не довіряти офіційній статистиці. Вони також припускають, що поляки більше орієнтуються на те, що бачать на власні очі – наприклад, інфляцію, яка є вищою, ніж у інших країнах Європи.

“Полякам традиційно подобається нарікати на здоров’я, багатство та матеріальну ситуацію. Водночас багато людей живуть у досить складній фінансовій ситуації, і їм важко поєднати це із гарними економічними показниками в країні загалом”, – цитує Rzeczpospolita Адама Чарнецького, віцепрезидента ARC Rynek i Opinia.

Підпис до фото, Поляки очікують приєднання Польщі до ЄС в ніч проти 1 травня 2004 року на кордоні з НімеччиноюОголошуючи про приєднання Польщі до клубу трильйонерів, Дональд Туск підкреслив, що відновлення особливо гарних економічних показників в країні співпало із приходом до влади його уряду у 2023 році.

Проте оглядачі також вказують, що одним із головних джерел економічного росту в Польщі є внутрішнє споживання. І справа тут може бути не лише у рості ВВП на душу населення та доходів поляків, а й, частково, у внеску близько одного мільйона українців, які знайшли у Польщі тимчасовий захист після початку російського вторгнення, і які живуть, працюють, платять податки і споживають.

Згідно із дослідженням, проведеним Управлінням Верховного комісара ООН з питань біженців та компанією Deloitte, внесок українців у польську економіку з 2022 року зріс майже удвічі: з 1,5% у 2022 році до 2,7% у 2024-му.

“Позитивний вплив українських біженців на економіку є більшим, ніж раніше очікували”, – дійшли висновку дослідники.

Очікується, що до 2030 року українці забезпечать 3,2% ВВП Польщі.