“Мій прапор запісяв котик”. Як обирали Книгу року ВВС-2025

Підпис до фото, Головна редакторка BBC News Україна Марта Шокало

• • Author, Наталія Патрікєєва
  • Role, ВВС News Україна, Київ
  • Reporting from, Київ
• 6 хвилин(и) тому

Книги про війну і дитячі травми – ось які теми переважали цього року серед претендентів на звання найкращої Книги року BBC. Перемогу здобула дебютантка, яка змогла витончено, саркастично та іронічно описати своє зростання в смт на Луганщині.

Нагородження Книги року BBC відбулося вже 21-й раз. Конкурс не зупинявся жодного року.

І зараз, коли Україна щодня перебуває під російськими атаками, BBC продовжує відкривати нові імена в українській літературі та представляти твори вже досвідчених авторів.

“Чотири останні роки проводимо конкурс під час великої війни. Ми не зупинялися. За цей час кількість книжок лише збільшується”, – сказала Марта Шокало, головна редакторка BBC News Україна і член журі конкурсу, відкриваючи церемонію.

Переможців цього року обирали з-поміж більш ніж 150 книжок, які видавництва подали на конкурс.

До довгих списків увійшло 41 видання в трьох номінаціях. З них журі обрало короткі списки Книги року BBC-2025.

Нагородження було у книгарні “Сенс” на Хрещатику. Повна зала читачів, письменників та видавців тепло зустріли номінантів.

Кожен відчув, що війна впливає на жанри та напрямки української літератури. Вона не залишила осторонь, бо кожен українець живе у небезпеці багато років.

Під час презентації книг говорилося, що українцям складно читати воєнну літературу зараз. Бо для цього достатньо виглянути з вікна – навіщо відкривати книгу?

Але сучасні письменники рефлексують саме зараз. І тема війни не оминула фактично жодного твору.

Серед членів журі – Віра Агеєва, професорка Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Віталій Чернецький, професор Канзаського університету, письменниця Світлана Пиркало, блогер Віталій Чепинога, головна редакторка BBC News Україна Марта Шокало та планувальна редакторка BBC News Україна Дар’я Тарадай.

За час існування премія розрослася трьома номінаціями – головний приз, дитяча книга року і книга року в есеїстиці.

Грошова винагорода в кожній з номінацій становить тисячу фунтів у гривневому еквіваленті.

Читач року

Першими традиційно нагороджують читачів, без яких будь-яка книжка втрачає сенс.

Для них є спеціальна номінація – найкраща читацька рецензія. Цього року читачі могли написати свої відгуки на книжки з короткого списку.

Нагороду за найкращу рецензію отримала Анастасія Андріїв, яка написала відгук про книгу Євгенії Кузнєцової “Вівці цілі”

“Я не планувала щось вигравати, – зізналася Анастасія, – Мені імпонувала ідея щось написати для себе. Просто сподобалася книга, авторка”.

За свою рецензію Анастасія отримає в подарунок електронну книжку.

Дитяча книга року

Цього року у категорії Дитяча книга змагалися розповіді про чари і перетворення, дитячі вигадки та неймовірні створіння поруч із темами втрати близької людини та канікул в Криму, коли треба захищатися від сусідів зі Сходу.

Член журі, блогер Віталій Чепинога, який був на зв’язку онлайн, відзначив, що дитячі казки – це справжня психотерапія.

Він розповів про книгу Івана Андрусяка “Дитина з мішка”, видавництва Богдан.

Підпис до фото, Іван Андрусяк“На відміну від соцмереж, дитячі книги не токсичні. Це те, що треба для душевної рівноваги. Я хочу всім побажати, щоб ви берегли в собі дитину і інколи читали дитячі книжки”, – сказав Чепинога.

Іван Андрусяк, який був у залі під час церемонії, розповів, що головного героя йому подарував Борис Гуменюк, який три роки тому зник безвісти на війні.

“Ця книжка присвячена йому. Із цієї сцени я хочу закликати запустити у простір молитву чи заклик: “Борисе, знайдись. Борисе, повернися”.

Про книгу Вікторії Задорської “Космотато” видавця Каспшишак А. В., Мрієлов розповів Віталій Чернецький.

“У центрі книжки хлопчик, який намагається впоратися з новиною, що його тато загинув на війні. Це історії переживання горя. Вона підтримує всіх нас, бо практично всі люди в Україні стикаються з такими втратами”, – сказав Чернецький.

Підпис до фото, Вікторія Задорська під час нагородженняВікторія Задорська зі сцени конкурсу зізналася, що спершу ця книга була сценарієм, потім короткометражним фільмом, аж поки не перетворилася на дитячу книгу.

Дар’я Тарадай представила книгу Галини Ткачук “Котулаки і цвіт папороті”, видавництва Ранок.

“Після прочитання цієї книжки ви вже не зможете дивитися на котів на київських вулицях так, як ви дивилися до цього”, – пожартувала Дар’я.

Сама Задорська подякувала художнику Івану Кравцю та “незламному видавництву Ранок”.

Підпис до фото, Книги-номінанти Світлана Пиркало розповіла гостям церемонії про книгу Альони Шинкаренко “Був собі Один”, видавництва Дух і Літера

“Це класні, цікаві пригоди чисел. Ця книжка дуже корисна, вона олюднює і робить цифри знайомими і цікавими”.

Альони Шинкаренко зі сцени зізналася, що перш ніж видати свою книгу, вона отримала понад 20 відмов від видавництв.

“Мені казали, що не можна писати про hard skills, треба про skills, але ця книжка довела, що про математику писати можна. Про це читають і це цікаво”, – сказала авторка.

Про книгу Каті Штанко “Вершники дощу” від видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА розповіла Дар’я Тарадай:

Підпис до фото, Гості під час нагородження“Ця книжка пахне Кримом. Починається з того, що герой сідає у потяг і їде у Сімферополь. Це щось таке щемке і недоступне зараз, у що хочеться зануритися”, – сказала Тарадай.

Книга Каті Штанко представлена у короткому списку не вперше.

“Дракони, вперед!” отримала нагороду “Дитяча книга року BBC” у 2014 році.

І ось, через 11 років авторка знову здобула перемогу – це вперше, коли одна людина перемагає в номінації двічі.

Есеїстика

Першою у категорії Есеїстика представили книгу Ольги Карі “Твоє, моє, нічиє та інше”, Видавництва Старого Лева.

Марта Шокало розповіла, що це “така собі енциклопедія наших дитячих травм”. Вона відзначила, що Ольга Карі “плодовита” письменниця і з кожним роком “пише краще і краще”.

Сама авторка розповіла, що книга починалася як есей на тему “вбити у собі радянську людину”.

“Мені щемко, що книжка змушує багатьох людей плакати”, – сказала Карі.

Книга авторки “Рибка дядечка Завена” була у короткому списку конкурсу у 2020-му році.

Про книгу Олега Криштопи “Радіо “Афродіта” видавництва Вавилонська бібліотека розповів Віталій Чепинога.

“Це 14 років досліджень і розвідки. Дуже велика робота і та частина історії про яку досі нікому невідомо”, – сказав Чепинога.

Підпис до фото, Олег Криштопа під час нагородження“Це історія радіо української повстанської армії, але і про сучасну війну”, – сказав автор під час нагородження.

Віталій Чернецький представив наступного номінанта – Мирослава Лаюка з його книгою “Списки”, видавництва Українер.

“Ця книга вражає своїм епічним масштабом, але також своєю силою. Це новітній епос”, – сказав член журі.

Мирослав Лаюк у своєму відеозверненні відзначив, що у книзі багато воєнних репортажів.

“Це про речі, які були для нас важливими і втратилися. Дякую всім, хто її прочитав”, сказав автор.

Роман Лаюка “Баборня” потрапив у Довгий список літературної премії Книга року ВВС у 2016-му році.

Далі Віталій Чернецький розповів про книгу Сергія Плохія “Чорнобильська рулетка. Війна в ядерній зоні” видавництва Книгарня Клуб Сімейного Дозвілля. Початкова ця історія була написана англійською, а потім перекладена українською.

Підпис до фото, Сергій Плохій“Захоплююся тим, як Сергій промовляє до світової аудиторії про речі, пов’язані з Україною. Він зробив прорив у тому, як ми представлені в уявленні найширшої світової читацької спільноти, – сказав Чернецький.

Сам автор, який приєднався до події по відеозв’язку, зазначив, що ця книга про гідність, витримку українців в умовах війни.

Останньою у номінації представили книгу письменника і чинного військового ЗСУ Артема Чапая “Не народжені для війни” видавництва Книги – ХХІ.

“Це книга філософа і мислителя. Сковорода нервово курить на балконі”, – сказала Пиркало.

Підпис до фото, Артем ЧапайАртем Чапай, який приєднався до конкурсу по відео, висловив найбільшу подяку своїй дружині, яка залишилася головною у родині після його мобілізації. Чапай розповів, що спочатку хотів видати цю книгу за межами України.

“Це такий широкий спектр реакцій на цю книгу – від крайнього негативу до захвату, що вона існує. І це говорить про те, що книга варта уваги”, – сказала представниця Клубу сімейного дозвілля.

Артем Чапай також не новачок на конкурсі. Його збірка есеїв “The Ukraine” стала фіналістом “Книги року BBC-2018” в категорії есеїстики.

Підпис до фото, Мирослав ЛаюкПереможця категорії назвав Річард Колборн, керівник Європейського регіону Всесвітньої служби ВВС. Ним став письменник і воєнний документаліст Мирослав Лаюк.

“Ми пишаємося цією подією та важливою роллю, яку зараз відіграє конкурс. Книга року BBC просуває українську культуру і мову”, – сказав Колборн.

Хто ж переміг?

Категорія “Книга року BBC” – найважливіша. З нею все починалося 21 рік тому.

Представляти номінантів почали із книги Богдана Журавля “Букурія. Історія одного плавання” видавництва Віхола.

Світлана Пиркало зазначила, що ця книга відверто розповідає про війну: трагедії, вибір, дружбу.

“Вона сповнена чорного медичного гумору. Але її легко читати завдяки майстерності автора”, – сказала Пиркало.

Богдан Журавель приєднався до нагородження по відеозв’язку. Він також чинний військовий.

“Я хотів, щоб читач зрозумів, що війна і військо – це не тільки зріз суспільства. Це ще вибухова кавалькада різних подій”, – розповів Журавель.

Він зізнався, що розуміє те, що українцям зараз важко читати про війну, бо ця травма свіжа і болить.

“Це було моєю місією написати цю книгу, щоб колись її прочитав кожен українець”, – зазначив автор.

Наступною книгою стала “Микольцьове щастя” видавництва Юлії Сливки. Її авторка Мирослава Кирильчук розповіла, що це її перша велика проза.

Віталій Чепинога зазначив, що це “одна із найкращих українських книг за останні роки”.

“Дуже красивою мовою написана. Ця книга зовсім не про щастя і навіть не про Микольцю. Вона про те, як наші люди протягом століття мусили виживати, замість жити”.

Про книгу Євгенії Кузнєцової “Вівці цілі” Видавництва Старого Лева розповів Віталій Чернецький.

“Її можна прочитати на одному диханні. Авторка дуже майстерно будує сам простір, оповідь і стиль. Події відбуваються у 2022-23 роках у селі біля Києва”.

Чернецький наголосив, що книга дуже жива, а персонажів можна чітко емоційно відчути.

Євгенія Кузнєцова по відеозв’язку подякувала за те, що її книга вже втретє опинилася в короткому списку Книги року BBC.

Саме Кузнєцова здобула головну перемогу “Книгу року BBC” у 2023 році за свій роман “Драбина”, що розповідає про українську родину в еміграції під час війни.

Про книгу Лєни Лягушонкової “Мій прапор запісяв котик” видавництва Урбіно дуже емоційно та щиро розповіла Марта Шокало.

“Лєна написала книжку про себе. Про наше травматичне дитинство. Мені так радісно, що вона ці всі травми свої перевтілила у неймовірну прозу. Прозу, яка дихає. Таке враження, що ти коли її читаєш, ніби скачеш на коні”, – поділилася Шокало.

Підпис до фото, Лєна ЛягушонковаСама авторка у відеозверненні зізналася, що не очікувала опинитися у короткому списку.

Останньою номінанткою стала Марія Олекса із книгою “Кімнати Естер” видавництва Віхола. Ця авторка також описала історію про дитячі травми та своєрідний спосіб втечі від них.

Світлана війна і дитячі травми просто

“Починається ця книга як у Стівена Кінга. Це історія про дівчинку і тата-алкоголіка, який любить дитину і маму, але між ними прірва”, – сказала Світлана Пиркало.

Марія Олекса по відеозв’язку зізналася, що писала про хворобу власного тата.

Підпис до фото, Марія Олекса“Він все життя боровся із залежністю. Не бійтеся читати цю книгу. В Україні багато таких родин і про це потрібно говорити”, – сказала авторка.

Оголосив головного переможця Джонатан Маршал, політичний радник посольства Великої Британії в Україн.

“Це неймовірно, що BBC підтримує українських авторів упродовж багатьох років. Цього року Україна і Велика Британія підписали сторічне партнерство, яке передбачає також і розвиток у сфері культури. Я радий, що Велика Британія залишається надійним другом України”, – сказав Маршал.

Звання Книга року отримала Лєна Лягушонкова з книгою “Мій прапор запісяв котик”.

Це перший прозовий твір авторки, який одразу отримав таке визнання серед спільноти.

Підпис до фото, Джонатан МаршалЇї книга про життя в смт біля Луганська. Історія сповнена сарказму, трагізму та чорного гумору.

Авторка витончено і відверто розповідає про своє дорослішання, дивні радянські упередження. Звичайні реалії, які іноді настільки абсурдні, що в їхню реальність не хочеться вірити.

Марта Шокало привітала усіх номінантів та переможницю та наголосила, що Книга року BBC існуватиме, поки автори будуть писати, а читачі – читати.

“І це особлива радість, коли перемагають дебютанти. Як би важко не було, ми читаємо книжки і представляємо їх для вас”, – сказала Шокало.