Джерело: www.bbc.com
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Хто тримає першість у рейтингу моногамії?
-
- Author, Хелен Бріггс
- Role, ВВС
- 14 грудня 2025
Британські вчені вирішили дослідити, наскільки різні тварини — і люди — залишаються вірними своїм партнерам протягом життя. І виявили несподівану річ: за рівнем моногамії люди найбільше схожі на сурикатів.
Цікаво, що за цим показником Homo sapiens більш подібні до цих представників родини мангустових, ніж до своїх найближчих родичів — приматів.
За даними дослідження, показник моногамії людей (тобто ймовірність того, що конкретна особина залишиться вірною своєму партнеру або партнерці) склав 66%.
Автор фото, Getty
Підпис до фото, Сурикати — дуже соціальні тварини, вони живуть у великих групахДля порівняння, у сурикатів цей показник становить 60%, тоді як примати опинилися в самому кінці рейтингу: “вірність” гірських горил — лише 6%, а шимпанзе (як і дельфінів) — 4%.
Ще один вид, який часто зберігає одного партнера на все життя, — бобри. У них показник моногамії сягнув 73%.
Автор фото, Getty
Підпис до фото, Шимпанзе створюють міцні соціальні зв’язки, але зовсім не такі, як у людейЯк це рахували?
Один з авторів дослідження — Марк Дайбл з Кембридзького університету — пояснює: щоб скласти рейтинг моногамії різних ссавців, він вивчив кілька поколінь 30 видів тварин і визначив, скільки з них були повними братами та сестрами (тобто мали однакових батька й матір).
Також він проаналізував, скільки представників одного покоління є зведеними братами й сестрами.
Автор фото, Getty
Підпис до фото, Моногамія поширена серед птахів — наприклад, таких, як лебеді“У моногамії існує свого роду “вища ліга”, і люди в неї впевнено входять. Але більшість інших ссавців мають значно менш стабільний підхід до спарювання”, — зазначає Дайбл у розмові з ВВС.
Водночас він наголошує: “Хоча кількість єдинокровних братів і сестер у людей найбільше збігається з такими видами, як сурикати чи бобри, наші соціальні системи зовсім інші”.
За його словами, більшість тварин живе в соціальних групах, що нагадують колонії, а деякі — у парах, які ведуть спільне життя.
Люди ж живуть у соціальних групах, що складаються з багатьох чоловіків і жінок, у рамках яких існують моногамні пари, додає експерт.
Автор фото, Getty
Підпис до фото, Найменше схильні до моногамних стосунків вівці з шотландського острова СоейУ твариннному світі, вказує вчений, моногамні стосунки мають свою логіку: батько й мати залишаються разом хоча б у сезон розмноження, щоб доглядати за потомством та відганяти суперників.
За результатами дослідження, абсолютними чемпіонами довготривалих сімейних стосунків стали каліфорнійські миші — їхній показник моногамії сягає 100%: пари утворюються раз і назавжди.
На другому і третьому місцях розташувалися африканський дикий пес (Lycaon pictus) і дамарський землекоп (Damaraland mole-rat).
Люди посіли сьоме місце. Homo sapiens трохи “обігнали” європейських бобрів, але програли гібонам, сурикатам, вовкам і лисицям.
Найбільш “розпусними” вчені назвали здичавілих котів, афалін, шимпанзе та гірських горил.
А на останньому місці опинилися вівці з шотландського острова Соей (частина архіпелагу Сент-Кілда в північній Атлантиці) — лише 0,6% їхніх дітей мали повних братів і сестер.
Кіт Опі з Університету Бристоля, який не брав участі в дослідженні, пояснює, що висновки команди Дайбла допомагають краще зрозуміти, як у людей сформувалася моногамія:
“На мою думку, це дослідження дає дуже чітке уявлення про те, що люди — моногамний вид, якщо враховувати нашу історію та спосіб життя. Наше суспільство справді ближче до шимпанзе чи бабуїнів, але у виборі партнерів ми пішли зовсім іншим шляхом”.
Еволюційний антрополог Робін Данбар додає, що попередні дослідження ставили людей “на межу між моногамними й полігамними видами”. Адже хоча деякі тварини утворюють пари на все життя, людей часто тримають разом релігійні норми, соціальний тиск і культурні традиції.












