Легендарна різдвяна афера: як студенти обіграли королів й викрали Камінь долі

• • Author, Грег Маккевітт
  • Role, ВВС
• 15 хвилин(и) тому

Камінь долі, старовинний символ шотландських королів, 75 років тому став мішенню зухвалого “різдвяного” пограбування чотирьох студентів університету.

Для них це була не просто юнацька витівка: вони вважали, що повертають Шотландії безцінну реліквію, яку понад шість століть тому вивіз англійський король.

“Сюрприз” на Різдво

Раннім різдвяним ранком 1950 року декан Вестмінстерського абатства в Лондоні Алан Дон виявив, що вночі його дім відвідали невідомі.

Замість подарунків таємничі гості забрали одну з найцінніших реліквій абатства — Камінь долі, вмонтований в основу дерев’яного Коронаційного трону.

Від 1066 року, після коронації Вільгельма Завойовника, Вестмінстерське абатство було місцем королівських церемоній. Їхнім символічним центром залишався Коронаційний трон із каменем у підставі.

Це був не коштовний самоцвіт, а брила червоного пісковику вагою близько 150 кілограмів — проте її історичне й символічне значення було величезним. І тепер камінь зник.

За два дні обурений Алан Дон звернувся до слухачів BBC, назвавши подію “безглуздим злочином”:

“Камінь перебував в абатстві понад 600 років, і цього тижня хтось наважився його осквернити. Цю реліквію цінують мільйони людей у Великій Британії та країнах Співдружності, і для мене особисто вона є символом шотландського походження нашого улюбленого короля”.

Він пообіцяв: “Я обійду весь світ, аби повернути його”.

Сліди і перші припущення

А вже за два дні в новинах BBC з’явився перший натяк: на троні нібито помітили літери JFS — ймовірно, Justice for Scotland (Справедливість для Шотландії). Це додало ваги версії про те, що за зникненням Каменю долі стояли радикальні шотландські націоналісти, незадоволені його перебуванням в Англії.

Похід короля Едуарда I на Шотландію у 1296 році та захоплення каменя залишили глибокий слід у пам’яті шотландців.

Багато хто вважав, що камінь не має права перебувати в Англії. Адже традиція коронації шотландських монархів із його використанням налічувала сотні років, поки він не опинився в різьбленому дерев’яному троні Едуарда.

Підпис до фото, Легенди про те, як у 1296 році англійський король Едвард I під час чергового нападу на Шотландію забрав цей камінь із собою до Лондона, передавалися з покоління в поколінняПоліція повідомила, камінь “вирвали” з трону і винесли. Шлях “злочинців” вів до частини абатства, де вшановані відомі письменники: Чосер і Діккенс.

Замок зламали, а камінь, ймовірно, винесли на сусідню вулицю. Там сліди обривалися.

Правоохоронці перекрили дороги і вперше за 400 років закрили кордон між Шотландією та Англією.

За підказкою аноніма прочісували озеро Серпентайн у Гайд-парку — двічі перевіряли воду, але каменя там не було.

Зухвалий план студентів

У травні 1951 року студенти Глазго — Ян Гамільтон, Кей Метьюсон, Гевін Вернон та Алан Стюарт — вперше відкрито розповіли BBC, що сталося тієї Різдвяної ночі.

Троє хлопців пробралися до абатства, а їхня подруга Кей Метьюсон чекала зовні в машині.

“Перше, що ми зробили, — відсунули бар’єр, що відділяв камінь від відвідувачів”, — згадував Вернон. Камінь дістали з-під Коронаційного трону і поклали на підлогу.

Плащ Яна Гамільтона став імпровізованим килимком для перетягування.

“Алан і я тримали по одному рукаву плаща, а Ян — ланцюг каменя. І коли він потягнув — камінь піддався”, — додав Вернон.

Підпис до фото, Крісло для коронацій з Каменем долі під сидінням. Фото зроблено у Вестмінстерському абатстві, 1937 рікАле тріумф був недовгим: камінь тріснув і розколовся навпіл.

“Я пам’ятаю, як злякався”, — зізнався Гамільтон. У хаосі він схопив меншу частину, вагою близько 41 кг, і вибіг з абатства, тримаючи її як м’яч для регбі.

На вулиці його чекала Кей Метьюсон, яка вчасно помітила поліцейський патруль. Гамільтон прикрив камінь пальтом, і вони переконали офіцера, що просто молоді закохані, яким ніде провести Різдво. Поліцейський повірив, побажав удачі — і відпустив їх.

Метьюсон завела авто, і вони рушили, але за кілька миль на світлофорі камінь випав на дорогу.

“На щастя, він був загорнутий і не постраждав”, — розповіла вона.

Гамільтон здивовано додав: “Як ти підняла 41 кг і вклала його в багажник — не знаю”.

Кей відвезла меншу частину каменю своєму другу в Бірмінгемі, який її сховав.

Тим часом більшу частину каменю решта хлопців помістили в іншу машину та зникли з місця події. Не знаючи, що робити далі, вони закопали камінь у лісі в Кенті і повернулися додому.

“Коли ми повернулися на те місце, де його залишили, ми побачили групу циган, які там оселилися. Один з них сидів прямо на камені! Нам довелося розповісти, хто ми і що це за камінь, пояснити мотиви викрадення. Вони зрозуміли, допомогли нам донести камінь до машини і не розповіли поліції”, – згадував Ян Гамільтон.

Повернення до Шотландії

Вперше з 1296 року Камінь Долі перетнув кордон із Шотландією. Студенти передали його бізнесмену Джону Ролло, який погодився зберігати його лише за однієї умови: “Ніхто, крім мене, ніколи не дізнається, де він, а таємниця має залишатися таємницею”.

У 1971 році Ролло дав інтерв’ю BBC Radio Scotland, але наполіг, щоб записи залишилися секретними до його смерті. І справді, інтерв’ю не показали до 1986 року.

Тим часом детективи, підозрюючи його у причетності, кілька разів приходили на його фабрику. Вони й не здогадувалися, що менша, розколота частина Каменю весь цей час лежала у його офісі під столом. Коли обидві частини каменю нарешті опинилися в Шотландії, їх з’єднав каменяр.

Зрештою студенти вирішили залишити камінь біля руїн Абротського абатства — місця, де в 1320 році була підписана декларація про шотландську незалежність.

Сторож абатства, містер Вішарт, розповів Newsreel: троє чоловіків приїхали на машині й перенесли Камінь на дерев’яних ношах.

Приїхала поліція, люди зі Скотленд-Ярду забрали камінь назад до Лондона.

“Поліція нас допитувала, але до в’язниці ніхто не потрапив. Міністр внутрішніх справ у своїй промові заявив, що судити цих “вульгарних вандалів” — не в інтересах британської громадськості”, — згадує Гамільтон.

Навіть розгніваний декан Вестмінстерського абатства заспокоївся. Він сказав London Daily News:

“Мені шкода, як камінь вилучили з Коронаційного трону, але я не тримаю зла на тих, хто його взяв. Я радий, що Камінь повернули добровільно”.

Уже через рік камінь знадобився в Лондоні для церемонії коронації королеви Єлизавети II. А в 1996 році прем’єр-міністр Британії Джон Мейджор повернув його до Шотландії на постійне зберігання з умовою використання для майбутніх коронацій.

“Поки він у Шотландії — я задоволена”, — підсумувала Кей Метьюсон, завершуючи легендарну студентську авантюру, яка назавжди увійшла в історію.

Підпис до фото, Кей Метьюсон на церемонії в Единбурзькому замку в 1996 році, коли Камінь долі офіційно повернули до ШотландіїПідписуйтеся на нас у соцмережах