10 найвидатніших детективів усіх часів – заплутаних і моторошних

Підпис до фото, Лоуренс Олівьє і Майкл Кейн на афіші фільму 1972 року Гра на виліт (Sleuth)

• • Author, Адам Сковел
  • Role, BBC Culture
• 55 хвилин(и) тому

Днями на Netflix вийшла третя частина детективної франшизи “Ножі наголо”. BBC Culture згадує десять найкращих – і вкрай заплутаних – детективів усіх часів.

Коли фільм Райана Джонсона “Ножі наголо” вийшов у 2019 році, його багато хвилин за те, що він помітно розширив аудиторію жанру кримінального роману.

Шість років потому “Ножі наголо” перетворився на відому франшизу, а третій фільм, “Прокинься, покійнику”, безперечно має відсилання до видатних авторів детективів, як-от Конан Дойл та Агата Крісті.

Раптом ви хочете зануритися у ще одне заплутане вбивство, ось 10 геніальних детективів в історії літератури і кіно.

1. Пістрява стрічка (1892) – Артур Конан Дойл

Очевидно, що список будь-яких детективних романів очолюють історії про Шерлока Холмса Артура Конан Дойля.

Всі оповідання, в яких фігурує славетний детектив з Бейкер-стріт увійшли в літературну класику, але мають окремої уваги заслуговує “Пістрява стрічка”.

Конан Дойл мало коли змушував Холмса розслідувати класичні “таємниці зачиненої кімнати” – коли, здається, “неможливе” вбивство відбувається у замкненому просторі.

Підпис до фото, Ілюстрація з оригінального видання “Пістрявої стрічки” 1892 року“Пістрява стрічка” вперше була опублікована в журналі Strand у 1892 році. В центрі сюжету – вбивство, яке нелегко вдається розплутати. Адже попереднє вбивство жінки погрожує небезпекою для її сестри, що лишилася живою.

Дещо сюрреалістична, але надзвичайно захоплива розповідь Конан Дойла є одним з його найсильніших детективів з відчутно зловісною атмосферою.

2. Невидимка (1911) – Г. К. Честертон

Письменник Г. К. Честертон однаково добре писав, як про політику та філософію, так і детективні історії.

Однак найбільше він відомий саме останніми, завдяки величезній кількості оповідань, присвячених скромному детективу-священнослужителю отцю Брауну.

Природна інтуїція та богословська проникливість Брауна роблять ці оповідання одночасно дотепними та інтелектуальними.

“Людина-невидимка”, безсумнівно, один із найцікавіших та найзаплутаніших творів Честертона. Його герой, молодий винахідник Конрад стверджує, що на нього напала людина-невидимка.

Коли Конрада зрештою виявляють убитим у будинку, що був під цілодобовою охороною, здається, вбивця й справді був невидимим – ніхто не бачив, як йому вдалося пробратися на місце злочину та вийти з нього.

На щастя, отець Браун зможе знайти відповідь.

3. Вбивство у будинку вікарія (1930) – Агата Крісті

З огляду на величезний доробок Агати Крісті всі її твори могли б зайняти цей список – від історій про найвідомішого детектива минулого століття Еркюля Пуаро до блискучої Міс Марпл.

Британська акторка Джоан Гіксон прославилася у 1980 роках саме цією роллю, в “Вбивство у будинку вікарія” було її дебютом.

Підпис до фото, Джоан Гіксон зіграла міс Марпл у телевізійних екранізаціях романів Агати Крісті 1980-х роківЩодо вбивства полковника Протеро, якого знаходять убитим у кабінеті місцевого вікарія, цей детектив – один із найзаплутаніших у Крісті. Сюжет ускладнюють маніпуляції з доказами та нескінченний потік зізнань від свідків.

У результаті вийшла одна з найзагадковіших історій, а також майстерне дослідження характерів.

4. Безтілесна людина (1935) – Джон Діксон Карр

Коли йдеться про таємницю у замкненій кімнаті, мало які сюжети можуть зрівнятися з “Безтілесною людиною” Джона Карра. .

Саме цей роман згадує детектив Бенуа Блан (Деніел Крейг) у третій частині “Ножів наголо” – “Прокинься, покійнику”.

Гідеон Фелл, детектив який зʼявляється у багатьох романах Карра, розслідує загадкове вбивство професора Шарля Грімо. Його знаходять застреленим у своєму кабінеті через кілька хвилин після того, як прийняв таємничого відвідувача, який безслідно зник.

Заплутаний сюжет здобув схвальні відгуки як від шанувальників кримінальних романів, так і широкого загалу, не в останню чергу завдяки лекції Фелла про те, як слід розвʼязувати таємниці в замкнених кімнатах.

Цей пасаж роману став такий відомий, що його неодноразово перевидавали як окреме есе, попри те, що його автор – вигаданий персонаж історії.

5. Зелений – колір небезпеки (1946) – Сідні Гілліат

Британський режисер Сідні Гілліат став найкращим вибором на роль того, хто міг би екранізувати заплутаний детектив менш відомої авторки Крістіанни Бренд.

Адже саме Гілліат був співавтором сценарію до відомого трилера Альфреда Гічкока “Леді зникає” (1938).

Підпис до фото, Тревор Говард та Алістер Сім у ролях підозрюваного та детектива у фільмі 1946 року “Зелений – колір небезпеки”У центрі сюжету роману та його екранізації – інспектор Кокрилл, який розплутує, як зʼясовується, подвійне вбивство. Одне майстерно скоєне в операційній під час операції, а інше прибирає головного свідка першого злочину під час блекауту у Другій світовій війні.

Кокрилл розплутує павутину зв’язків та напруги серед невеликої групи підозрілого персоналу лікарні, одночасно переживаючи хаос війни.

6. З царства мертвих (1954) – Буало-Нарсежак

Французький тандем авторів детективів, П’єр Буало та Томас Нарсежак, монополізував ринок у 1950-х роках загадковими кримінальними драмами.

Найвідомішу з них, роман “Вона, якої більше не було” екранізував режисер Анрі-Жорж Клузо у фільмі “Дияволиці”.

Інший роман детективного дуету, “Із царства мертвих” (1954), найбільш відомий тим, що надихнув Альфреда Гічкока на створення фільму “Запаморочення” (1958). Він так само демонструє майстерність авторів у зображенні емоційної травми та безжальних сюжетних поворотів.

Коли паризький адвокат Роже береться, на прохання друга Жевінья, розслідувати дивну поведінку його дружини, він неминуче закохується в неї.

Далі розгортається моторошна суміш натяків на надприродне та заплутаних кримінальних інтриг, адже за простим розслідуванням неодмінно приховується набагато складніше вбивство.

7. Птах із кришталевим пір’ям (1970) – Даріо Ардженто

Італійський кіножанр “джалло” є обов’язковим для всіх поціновувачів детективів, яких не відлякують натуралістичні сцени жорстокості.

Назву він отримав від жовтих обкладинок бульварних детективних романів, в центрі яких сюжет whodunnit – “хто це зробив”, тобто розгадка таємничої особи вбивці.

Мабуть, найбільшої майстерності в цьом жанрі досяг блискучий Даріо Ардженто, а його дебютний повнометражний фільм “Птах із кришталевим пір’ям” (1970) демонструє візуальний талант режисера і його психологічне проникнення.

Підпис до фото, Тоні Мусанте в ролі американського письменника, який розслідує вбивство у фільмі Даріо Ардженто “Птах із кришталевим оперенням”Коли американський письменник Сем (Тоні Мусанте) стає свідком замаху на Моніку (Єва Ренці) в римській артгалереї пізно вночі, він потрапляє усередину напруженої історії із вбивцею в чорному капелюсі та шкіряних рукавичках.

Як і в багатьох фільмах Ардженто в жанрі джалло, драматичні повороти сюжету поєднуються з відвертою жорстокістю.

8. Чорна вежа (1975) – П.Д. Джеймс

Британська письменниця П.Д. Джеймс успадкувала мантію Агати Крісті як королеви класичного детективного роману про вбивства.

Її справжнім досягненням стали детективи з інспектором поліції Адамом Далглішем, а “Чорна вежа” (1975) – один із найкращих зразків цієї серії.

Атмосфера цього роману похмуріша, ніж інші історії про Далгліша, адже герой одужує від лейкемії, коли поза службою береться розслідувати серію підозрілих смертей у сільському будинку для людей похилого віку.

Критики вважали сюжет “Чорної вежі” “повільним” і “важким”. Але саме цей роман чудово демонструє особливий стиль детективів Джеймс – любов до деталей, точної характеристики та меланхолійної атмосфери.

9. Слідчий (1972) – Джозеф Л. Манкевич

Екранізація однойменної п’єси Ентоні Шеффера “Слідчий” (Sleuth) Джозефа Манкевича (1972) – мабуть, кульмінація цього списку.

Адже її персонажі блискуче володіють кліше детективного жанру.

Протиставляючи письменника-криміналіста Ендрю (Лоуренс Олів’є) коханцю його дружини Міло (Майкл Кейн), сюжет занурюється в жорстоку гру за владу, у якій двоє героїв інсценують злочини, щоб маніпулювати один одним.

Підпис до фото, Приголомшлива акторська гра Лоуренса Олів’є та Майкла Кейна роблять фільм “Гра на виліт” (Sleuth) шедевром детективів Фільм отримав ще більш схвальні відгуки, ніж театральна постановка, – чотири номінації на “Оскар”, у тому числі по кожній для Олів’є та Кейна.

Хоча стрічка багато в чому тримається на геніальній грі цих двох акторів, “Сищик” також демонструє, що Шеффер працював на повну – дотепні сюжетні фокуси та безжальний фінал залишаються абсолютно незабутніми.

10. Мерщій тікай і довго не вертайся (2001) – Фред Варгас

Одна з найвидатніших сучасних французьких авторок детективів, Варґас (справжнє ім’я – Фредеріка Одюен-Рузо), продовжує традицію Жоржа Сіменона та дуета Буало–Нарсежак.

Авторка поєднує класичні детективи з готичними елементами. Серія її романів про хаотичного комісара Адамсберґа часто зображує Париж радше в дусі Віктора Гюґо (“Собор Паризької Богоматері”) та Гастона Леру (“Привид Опери”), ніж як місто сучасного кримінального роману.

Роман “Мерщій тікай і довго не вертайся” оповідає про міського глашатая в 14-му окрузі Парижа. Його наймає загадкова особа, щоб той викрикував зловісні передбачення про повернення чуми до міста.

Коли на дверях місцевих жителів з’являються символи чуми, а потім і смерті, які виглядають як наслідок укусів чумних бліх, Адамсберґ починає похмуре розслідування, від якого, втім, неможливо відірватися.

Підписуйтеся на нас у соцмережах