“Смачна їжа і як слід сходити в туалет”. Кейт Вінслет розповіла, як впоралася із хейтом...

Підпис до фото, Вінслет дебютувала як режисерка з фільмом “Прощавай, Джун”, який вийшов цього року

• • Author, Софія Феррейра Сантос
• 1 година тому

Кейт Вінслет розповіла, як вона справилася із “жахливими” повідомленнями про неї в ЗМІ після того, як здобула популярність завдяки ролі Роуз у фільмі Джеймса Кемерона “Титанік” 1997 року.

Акторка та режисерка розповіла, що за нею стежили папараці. Її телефон прослуховували, а люди навіть переглядали її сміттєві баки та запитували в місцевих магазинах, що вона купила, щоб “спробувати з’ясувати, на якій дієті я сиджу, а на якій ні”.

“Це було жахливо”, – сказала вона. Роками пізніше вона зазнала подальшого втручання ЗМІ, коли розлучалася зі своїм чоловіком.

За її словами, впоратися з увагою ЗМІ їй допомогли такі методи як “смачна їжа, хороша розмова, добра чашка кави, трохи Radiohead та як слід сходити в туалет”.

“Знаєте, життя стає кращим завдяки таким речам”, – розповіла вона в програмі “Desert Island Discs” на BBC Radio 4.

Під час зйомок “Титаніка” у свої 20 Вінслет була не в “надто хорошій психічній формі” щодо свого тіла, сказала вона.

Хоча досвід створення фільму був неймовірним, сказала вона, її світ “повністю перевернувся з ніг на голову”, коли він вийшов у кінотеатрах.

“Я не була готова до цього світу”, – сказала вона.

Вона сказала, що з юних років отримувала негативні коментарі щодо своєї зовнішності, згадуючи, як однолітки в початковій школі називали її “жирною”, а пізніше вчитель драми сказав їй, що їй доведеться “задовольнятися ролями товстої дівчини”, якщо вона хоче стати акторкою.

З 15 до 19 років, за її словами, вона “часом” сиділа на дієтах, і зрештою “майже нічого не їла”.

“Це було справді нездорово”, – сказала вона.

Після виходу “Титаніка” вона почала бачити себе на обкладинках газет і журналів, де про неї писали часто “жахливі, кошмарні, насправді образливі” слова.

“Це було жахливо. Люди прослуховували мій телефон. Вони були скрізь. А я була сама. Я боялася заснути”, – сказала вона.

Триматися їй допомагала в тому числі підтримка друзів і близьких людей. Вона згадує, як сусідська пара залишала їй “миску з гарячою пастою та келих червоного вина” на садовій стіні між їхніми будинками.

Підпис до фото, “Титанік” – один із найуспішніших фільмів усіх часів, який отримав 11 премій “Оскар”Говорячи про своє зображення в ЗМІ в той час, Вінслет згадує, як її фотографії з обкладинок журналів редагували без її відома – про що вона теж говорила на початку 2000-х.

Розмовляючи з журналісткою Лорен Лаверн, Вінслет згадала, як, дивлячись на такі зображення, вона думала: “Я не виглядаю так. Мій живіт не такий плоский. Мої ноги не такі довгі, мої груди не такі великі. Що? Мої руки не такі підтягнуті. Що за чорт?”

“Я не хотіла, щоб якась молода жінка, навіть якщо одна, дивилася на це зображення і думала: “О Боже, я хочу так виглядати”. Це не я”, – сказала вона.

Підпис до фото, Вінслет та її колишній чоловік, режисер Сем Мендес, після того, як вона отримала премію “Оскар” за найкращу жіночу роль у 2009 роціВінслет також розповіла про заголовки, які з’явилися після того, як стало відомо, що вона збирається розлучитися зі своїм другим чоловіком, кінорежисером Семом Мендесом, у 2010 році.

“За мною в Нью-Йорку стежили папараці з моїми двома маленькими дітьми, які, звичайно, хотіли знати причину, чому ми з Семом розлучилися”, – сказала вона.

На питання, як вона з цим справлялася в той час, Вінслет відповіла: “Ти просто тримаєш язик за зубами, опускаєш голову і продовжуєш йти. І намагаєшся закрити руками вуха своїм дітям. Ти спираєшся на своїх друзів, просто йдеш далі”.

Підпис до фото, Син Вінслет, Джо Андерс, написав сценарій до фільму “Прощавай, Джун”Вінслет каже, що тиск на жінок в кіноіндустрії хоч, можливо, і змінився з часом, “нам ще так багато треба забути […] про те, як ми розмовляємо з жінками в кіно”.

Готуючись до свого режисерського дебюту з фільмом “Прощавай, Джун”, сценарій якого написав її син Джо Андерс, вона сказала, що чула низку речей, які “ніколи б не сказали” режисеру-чоловіку.

“Тож вони можуть сказати щось на кшталт: “Не забувайте бути впевненою у своєму виборі”.

“І я хочу сказати: “Не кажіть мені про впевненість у собі”, бо якщо є те, чого мені ніколи не бракувало, то саме цього. Ця людина не сказала би такого чоловікові”.

Як вона реагує на подібне зараз?

“Замовкни”, – відповідає вона зі сміхом.