Джерело: www.radiosvoboda.org
Перша зустріч президента України Володимира Зеленського із президентом Польщі Каролем Навроцьким. Варшава, 19 грудня 2025 року
Серед інших втрат РФ у командуванні ЗСУ назвали такі:
- танки – 11 435 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23 770 (+1)
- артилерійські системи – 35 298 (+11)
- РСЗВ – 1 575
- засоби ППО – 1 263
- літаки – 432
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 92 604 (+116)
- крилаті ракети – 4 073
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 70 789 (+68)
- спеціальна техніка – 4 029 (+1).
Читайте також: Журналісти підтвердили імена 153 тисяч військових РФ, які загинули на війні проти України
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.
«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
У відомстві кажуть, що наразі люди перебувають у транзитному центрі, де отримують необхідну допомогу. Евакуація здійснюється для всіх мешканців, які подали заявки, додає ОВА.
«Ці заходи реалізуються у взаємодії з волонтерами та відповідними службами. Ворог не залишає вибору мешканцям населених пунктів біля кордону. Єдиний правильний крок – евакуація заради збереження життя, нагадують військові», – підсумували у відомстві.
Раніше староста села Грабовське Лариса Кремезна повідомила у коментарі «Суспільному», що Сумщині вивезли до РФ близько півсотні мешканців населеного пункту: «Там залишалася півсотня людей. Їх вивезли на територію РФ», – сказала вона. Повідомляється, що серед них дітей не було.
Співзасновник аналітичного порталу DeepState Руслан Микула зазначив в коментарі Суспільному, що у тому районі спостерігається активізація російських військ, ситуація нині уточнюється.
«Унаслідок обстрілу загинув чоловік 47 років та його 42-річна дружина, яка є працівником поліції. Також 64-річна жінка зазнала гострої реакції на стрес. Їй надали медичну допомогу», – зазначили у відомстві.
За даними поліції, 20 грудня близько 15:40 війська РФ завдали удару по місту Ізюм, застосувавши керовані авіаційні бомби.
Внаслідок обстрілу пошкоджено територію непрацюючого промислового підприємства, будівлю кафе, міський Палац культури, багатоквартирний житловий будинок та цивільні автомобілі. Приватний житловий будинок зруйновано повністю.
Раніше у ДСНС повідомили, що сили РФ скинули декілька авіабомб на місто Ізюм на Харківщині. За даними рятувальників, вони деблокували тіла двох людей зі зруйнованого російською авіабомбою приватного житлового будинку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Протягом дня російська армія била по Нікопольщині – райцентру, Марганецькій, Мирівській, Покровській, Червоногригорівській громадах. Туди ворог спрямовував FPV-дрони, скинув боєприпас з БпЛА, гатив артилерією», – зазначив він
Гайваненко уточнив, що в області пошкоджені інфраструктура, АЗС і чотири приватні оселі.
Відомо також, що на Криворіжжі сили РФ поцілили по Грушівській громаді безпілотником – понівечені господарські споруди. Крім того, російський КАБ влучив по Дубовиківській громаді на Синельниківщині: у результаті атаки пошкоджені житлові будинки і лінія електропередач.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Ситуація розділилася на тих, хто залишився в Ізмаїлі та Рені і їм логістика до Одеси ускладнена», – сказав Кулеба.
За його словами, для полегшення пересування можна скористатися КПП з Молдовою. Три пункти пропуску – Кельменці, Бронниця та Вашківці – почали пропускати автобуси, що «дозволяє більш гнучко організувати перевезення».
«Ми домовились про гнучкий підхід – два КПП, що раніше працювали лише для легкових, тепер будуть доступні і для вантажних перевезень», – додав віцепрем’єр.
Кулеба уточнив, що наразі працює сім основних пунктів пропуску з Молдовою, а ще три пункти, які раніше обслуговували лише легкові авто, тепер почали пропускати автобуси – ПП «Кельменці», «Бронниця» та «Вашківці».
Віцепрем’єр підкреслив, що для перетину кордону достатньо чинних дозволів, додаткові документи не потрібні.
Раніше пункти пропуску на півдні Одещини обслуговували тільки легковий транспорт, що ускладнювало доставку вантажів і пересування громадян. Тепер нові правила забезпечують стабільну логістику, зменшують навантаження на Одесу та відкривають додаткові можливості для автобусних і вантажних перевезень.
Росія увечері 18 грудня атакувала дронами міст через Дністер біля Маяків, що є ключовим шляхом між Одесою та Молдовою. Пункти пропуску в районі Паланки працюють частково, рух до Одеси перенаправили через інші кордони, що спричинило великі затримки. Трасу Одеса-Рені закрили.
Згодом стало відомо, що на Одещині поновили транспортне сполучення після російського обстрілу на мосту під селом Маяки, воно працює у штатному режимі, повідомив в ефірі телемарафону заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита.
За словами чиновника, логістичного колапсу не буде – усі вантажі доставляються, банкомати, банки та державні установи працюють. Є деякі незручності, але дуже незначні.
Глава держави поінформував, що про пропозицію йому розповів секретар РНБО Рустем Умєров, який зараз перебуває в США і проводив вчора перемовини з американськими та європейськими партнерами щодо завершення війни.
«Що стосується Умєрова, він мені дзвонив, сказав, що Америка пропонує тристоронню зустріч NSA (радників з національної безпеки – ред.) – Америка, Україна, Росія», – зазначив він.
Але Зеленський наголосив, що не впевнений, що ця зустріч «принесе щось нове», але додав, що раніше подібні зустрічі були у Туреччині і вони дали «певний результат» – повернення полонених військових та цивільних. Тож Україна підтримує пропозицію Америки.
«Якщо зараз може бути така зустріч, яка розблокує обміни, або результатом трьохсторонньої зустрічі NSA може бути домовленість про трьохсторонню зустріч лідерів – я не можу бути проти. Ми підтримаємо пропозицію США», – резюмував Зеленський.
Раніше Зеленський під час спілкування з журналістами наголосив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
Президент України раніше заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій. «Є бачення США, Росії та України, і у нас немає єдиної думки щодо Донбасу», – сказав Зеленський.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою та Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території та гарантій безпеки.
За словами Зеленського, США вважають, що повне припинення вогню між Україною та РФ можливе лише після підписання комплексної рамкової угоди про мир, оскільки, на думку американців, Росія не погодиться на перемир’я без такого документа, хоча Київ наполягає, що найперше має бути припинення вогню.
Невідомо, чи готовий президент Росії Володимир Путін погодитися на угоду про припинення війни. Після переговорів з посланцями Трампа в Москві минулого тижня Кремль заявив, що деякі пропозиції, що стоять на столі, є прийнятними, але інші він відхилив.
«Президент Туреччини Ердоган завжди підтримував Україну, але у нього хороші відносини з Путіним – і треба саме йому поставити питання, для чого він постійно атакує всю логістику Одеси. Незрозуміло – щоб сіяти хаос, тиснути морально на одеситів, щоб не було палива, продуктів харчування, щоб були проблеми з ліками», – повідомив президент.
Також Зеленський анонсував звільнення командувача повітряного командування «Південь» Дмитра Карпенка.
«Ми будемо боротися за логістику, посилювати ППО, командування. Я проговорив питання про заміну командувача повітряного командування «Південь» Карпенка, бо треба реагувати вчасно, швидко як би не було важко і треба захищати максимально наших людей, Одесу, й інші наші регіони», – наголосив він.
Росія увечері 18 грудня атакувала дронами міст через Дністер біля Маяків, що є ключовим шляхом між Одесою та Молдовою. Пункти пропуску в районі Паланки працюють частково, рух до Одеси перенаправили через інші кордони, що спричинило великі затримки. Трасу Одеса-Рені закрили.
Згодом стало відомо, що на Одещині поновили транспортне сполучення після російського обстрілу на мосту під селом Маяки, воно працює у штатному режимі, повідомив в ефірі телемарафону заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита.
За словами чиновника, логістичного колапсу не буде – усі вантажі доставляються, банкомати, банки та державні установи працюють. Є деякі незручності, але дуже незначні.
«До дипломатії це момент не тільки припинення вогню, а й закінчення війни. Тобто, руські будуть стояти на тимчасово окупованій частині наших Донецької і Луганської областей, і повертати ці території ми будемо виключно дипломатичним шляхом. А ми будемо стояти і жити на тій частині Донбасу, яку контролює українська влада. Це принципове питання. Для нас важливо, щоб українська влада контролювала саме ту частину території, яку ми сьогодні контролюємо. Це компромісне на сьогодні рішення», – наголосив глава держави, відповідаючи на питання Радіо Свобода.
Однак, за словами Зеленського, Росія вимагає ультимативно, щоб Україна вийшла з території Донецької області.
«Ми пояснили нашим американським колегам, що Україна не може вийти – немає можливості і бажання. Американці хочуть постійно знайти компроміс, тому вони запропонували вільну економічну зону – там не може бути зброї і військ, але там живуть люди, є управління. Але ми не віримо, що така зона буде в безпеці, бо РФ захоче зайти на нашу територію», – пояснив президент.
Зеленський також уточнив, що питання можливості запровадження економічної зони вирішуватиме народ України.
Раніше Зеленський під час спілкування з журналістами наголосив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
Президент України раніше заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій. «Є бачення США, Росії та України, і у нас немає єдиної думки щодо Донбасу», – сказав Зеленський.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою та Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території та гарантій безпеки.
За словами Зеленського, США вважають, що повне припинення вогню між Україною та РФ можливе лише після підписання комплексної рамкової угоди про мир, оскільки, на думку американців, Росія не погодиться на перемир’я без такого документа, хоча Київ наполягає, що найперше має бути припинення вогню.
Невідомо, чи готовий президент Росії Володимир Путін погодитися на угоду про припинення війни. Після переговорів з посланцями Трампа в Москві минулого тижня Кремль заявив, що деякі пропозиції, що стоять на столі, є прийнятними, але інші він відхилив.
«Після додаткової перевірки встановлено, що неідентифікований дрон справді був піднятий у столиці. Деталі події встановлюються», – зазначила речниця Нацполіції Юлія Гірдвіліс у коментарі виданню «РБК-Україна».
Раніше стало відомо, що поліція провела перевірку відео, на якому зображений безпілотник, що нібито літав над Києвом із російським прапором, повідомила 20 грудня пресслужба поліції столиці України.
Раніше відео з дроном і прапором РФ із відповідними підписами оприлюднили кілька українських телеграм-каналів.
Президент наголосив, що на неконтрольованих Україною територіях неможливо забезпечити чесний і демократичний виборчий процес. За його словами, Росія традиційно спочатку оголошує потрібний їй результат, а вже потім «підраховує голоси», що унеможливлює проведення реальних виборів.
«На неконтрольованих Україною територіях, тимчасово окупованих, не можуть проводитися вибори. Бо зрозуміло, як вони будуть проводитись – так, як це завжди робить Росія. Вона спочатку говорить про результат, навіть своїх внутрішніх виборів, а вже потім підраховує вже голоси», – зазначив Зеленський.
Говорячи про майбутні вибори в Україні загалом, президент зазначив, що ключовими залишаються два питання – безпека та законодавство. Він підкреслив, що під час війни зміни до законодавства теоретично можливі, однак саме питання безпеки є «визначальним і першочерговим».
Законодавство України забороняє проводити в країні вибори, зокрема президентські, під час воєнного стану. На тлі війни в Україні не проводили вибори до Верховної Ради, які мали відбутися у 2023 році, та вибори президента, які планувалися на 2024 рік. Російська влада та пропаганда через це поширюють тезу, нібито чинна влада в Україні нелегітимна.
Президент США Дональд Трамп заявив в інтерв’ю Politico 9 грудня, що «настав час» організувати вибори президента України. Зеленський того ж дня повідомив, що готовий протягом 60–90 днів провести вибори, якщо США та Європа гарантують безпеку. Лідер України також пропонував установити режим припинення вогню під час президентських виборів у країні.
Росія «готова подумати» над тим, щоб гарантувати безпеку в разі проведення виборів в Україні, зокрема, утриматися від ударів углиб території країни в день голосування. Про це на пресконференції в Москві 19 грудня заявив президент РФ Володимир Путін.
На його думку, для виборів в Україні не припиняти вогонь, оскільки Росія вже проводила не одні вибори без перемир’я під час війни. Путін стверджує, що без виборів влада в Україні не може вважатися легітимною, і якби Київ хотів провести вибори за нинішніх умов, то зробив би це.
«Проте ми готові подумати над тим, щоб гарантувати безпеку при виборах в Україні, хоча б утриматися від ударів углиб територій у день голосування», – сказав Путін. Однак, на його думку, у цьому разі українці, які живуть у Росії, теж мають отримати можливість проголосувати.
За словами чиновника, логістичного колапсу не буде – усі вантажі доставляються, банкомати, банки та державні установи працюють. Є деякі незручності, але дуже незначні.
«Переправи відповідні наведені через річку Дністер, і сьогодні вони добре функціонують. Є незручності, тому що не може переправа працювати, як працює міст, через який проїжджають вантажівки Але з незначними затримками вони здійснюють переїзд і на сьогодні ситуація спокійна і контрольована», – зазначив Микита.
Голова Одеської ОВА Олег Кіпер підтвердив відновлення транспортного сполучення підтвердив керівник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, зараз все працює в штатному режимі, сформовано необхідні запаси, логістика відновлена.
«Транспортне сполучення вже частково відновлено, люди мають змогу пересуватися легковими автівками, мікроавтобусами та невеликими вантажівками через р. Дністер. У найближчі 48 годин буде додатково покращено умови пересування звичними маршрутами», – запевнив він під час робочої наради.
Раніше голова області Олег Кіпер повідомив, що триває ліквідація наслідків російських ударів по транспортному мосту поблизу населеного пункту Маяки на трасі М15 (Одеса – Рені).
Росія увечері 18 грудня атакувала дронами міст через Дністер біля Маяків, що є ключовим шляхом між Одесою та Молдовою. Пункти пропуску в районі Паланки працюють частково, рух до Одеси перенаправили через інші кордони, що спричинило великі затримки. Трасу Одеса-Рені закрили.
За попередньою інформацією, удар було завдано КАБами.
Внаслідок атаки поранення отримав місцевий мешканець – стан потерпілого стабілізують медики, надається вся необхідна допомога. Кім каже, що зазнали пошкоджень складські приміщення. Наразі триває уточнення масштабів руйнувань та фіксація наслідків обстрілу відповідними службами.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Чернігові проживають тисячі маленьких дітей, які народилися вже після 2022 року. Десятки тисяч дітей перебували в місті під час облоги. Сьогодні в обласному центрі статус «дитини війни» отримали майже 20 тисяч юних чернігівців. Цей статус надається дітям, які були зареєстровані у місті під час бойових дій (з 24 лютого по 3 квітня 2022 року).
Пропонуємо вашій увазі історії трьох жінок, що народили дітей під час масштабного вторгнення, й які поділилися своїм досвідом стосовно життя, зокрема, під час повітряних тривог та перебоїв з електропостачанням. Читайте і дивіться тут
«Поліція Києва перевірила інформацію, яка сьогодні набула поширення в соцмережах: вона свого підтвердження не знайшла», – вказується в повідомленні в телеграм-каналі правоохоронців.
У поліції закликали представників медіа та адміністраторів телеграм-каналів перевіряти достовірність інформації, перш ніж публікувати її на широкий загал.
Раніше відео з дроном і прапором РФ із відповідними підписами оприлюднили кілька українських телеграм-каналів.
«90 мільярдів євро не змінять реальність. Втрати грошей на цей конфлікт не виправлять ситуацію. Чим довше він затягується, тим слабшою стає позиція України. Час переговорів, час миру», – написав Орбан у мережі Х 20 грудня, не вказавши при цьому, як досягти миру на тлі відмови РФ від припинення вогню.
Позиція Орбана суперечить спільному рішенню 24 із 27 країн Євросоюзу, які погодилися на виділення Україні критично необхідної позики.
«Я цілком впевнений, що зараз ваша позиція проти Росії набагато краща. У вас сильніші карти», – сказав голова польського уряду Дональд Туск, коментуючи надання кредиту під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Варшаві 19 грудня.
Лідери ЄС вночі 19 грудня схвалили рішення про надання Україні 90 мільярдів євро на наступні два роки. Йдеться про кредит, підкріплений бюджетом ЄС, а не про репараційну позику, яку активно обговорювали останні тижні.
Репараційний кредит розглядався як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів і називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
«69-річний чоловік загинув внаслідок ворожої атаки на Пологівський район. Росіяни ударили артилерією по Гуляйполю та зруйнували приватний будинок. Чоловік загинув на місці», – вказано в першому повідомленні.
Згодом владв проінформувала про ще один удар.
«Унаслідок атаки зруйновано будинок. Постраждало троє людей – двоє чоловіків та жінка», – додали в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
- Проєкт Радіо Свобода «Крим Реалії ТБ» побував в одній із жіночих колоній, де утримують понад 80 жінок, засуджених за злочини проти національної безпеки та зраду.
- Більшість засуджених живуть у відносно комфортних умовах, працюють у колонії та отримують зарплату, але часто не усвідомлюють наслідків своїх дій.
- Близько 70% жінок хочуть потрапити на обмін і виїхати до Росії, переважно через родинні зв’язки або походження з окупованих територій.
Чи усвідомлюють засуджені за злочини проти національної безпеки України наслідки своїх дій? Чому більшість із них хочуть потрапити на обмін і виїхати в Росію?
Про все це у репортажі з колонії за лінком
Угорський прем’єр висловлювався на цю тему, коментуючи дискусії в Євросоюзі щодо використання заморожених російських активів для фінансування України – Орбан вважає, що таке використання буде рівнозначним оголошенню війни Москві.
«Вони (лідери провідних країн ЄС – ред.) спокійно снідають удома, п’ють каву та думають, як морально правильно допомагати маленькій країні, на яку напали. Звісно, вона не така вже й маленька, і навіть незрозуміло, хто на кого напав, у будь-якому разі ми зараз допомагаємо країні, яка зазнала насильства, і нам це нічого не коштує. Але зрештою вони заплатять», – сказав Орбан.
«Так само «незрозуміло», як це було для угорського керівництва у 1939 році», – написав, коментуючи ці слова, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
На повідомлення Сибіги відреагував міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
«Перестаньте нас ображати! Ми не дозволимо вам втягнути нас у вашу війну!» – написав угорський дипломат.
Більшу частину Другої світової війни Угорщина виступала союзницею гітлерівської Німеччини, хоча в 1939 році частково опиралася такому курсу.
Угорщина приєдналася до укладеного у вересні 1940 року Троїстого пакту Німеччини, Італії та Японії 20 листопада того ж року, брала участь у вторгненні до Югославії та воювала проти СРСР на Східному фронті, де зазнала значних втрат.
Угорський регент Міклош Хорті, усвідомлюючи близькість поразки Німеччини, розпочав таємні переговори з Великою Британією, намагаючись вивести Угорщину з війни. Але коли у 1944 році Хорті спробував вийти з війни, німецькі війська окупували Угорщину.
«Один із літаків перебував на руліжній доріжці з повним боєкомплектом і був готовий до бойового вильоту. Його знищено. Орієнтовна вартість обох літаків — близько 70 млн доларів США. Додатково підтверджено ураження диспетчерської вежі, що може ускладнити організацію та контроль польотів на аеродромі», – йдеться в повідомленні спецслужби.
У Службі безпеки України нагадують, що «це вже друга успішна атака СБУ на аеродром Бельбек за останні дні».
18 грудня в СБУ інформували про ураження на цьому летовищі російської техніки на сотні мільйонів доларів: це дві РЛС «Небо-СВУ», РЛС 92Н6 від ЗРК С-400 «Тріумф», ЗРК «Панцир-С2» та літак МіГ-31 із повним боєкомплектом.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
1 грудня агентство Bloomberg із посиланням на публічні заяви країн повідомило, що в листопаді Збройні сили України здійснили щонайменше 14 атак на російські нафтопереробні заводи за допомогою безпілотників – це максимальна кількість атак за місяць з початку повномасштабної війни.
За даними військових, у ніч на 19 грудня українські дрони атакували патрульний корабель проєкту 22460 «Мисливець», який перебував неподалік від нафтогазової видобувної платформи в Каспійському морі.
Також у Генштабі підтвердили ураження бурової платформи на нафтогазовому родовищі імені Філановського, який належить компанії «Лукойл». Платформа задіяна в забезпеченні паливом збройних сил РФ, заявляють у ЗСУ, ступінь ушкоджень не уточнюється. Раніше про удар по цій платформі повідомило джерело Радіо Свобода в СБУ.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження.
Російська сторона не коментувала інформацію про можливе ураження військового корабля та бурової платформи в Каспійському морі.
Минулого разу українська спецслужба інформувала про ураження нафтовидобувної інфраструктури Росії в Каспійському морі 15 грудня.
Також в СБУ повідомляли про удар по нафтовидобувних платформах імені Філановського та Корчагіна 12 грудня. Про ще один удар дронами по нафтовидобувній платформі імені Філановського стало відомо 10 грудня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
1 грудня агентство Bloomberg із посиланням на публічні заяви країн повідомило, що в листопаді Збройні сили України здійснили щонайменше 14 атак на російські нафтопереробні заводи за допомогою безпілотників – це максимальна кількість атак за місяць з початку повномасштабної війни.
