Війна за власний рахунок: що не так із зарплатами військових?

Верховна Рада 3 грудня 2025 року проголосувала за державний бюджет на 2026 рік. Він не передбачає підвищення зарплат військовослужбовцям. Натомість депутати проголосували за збільшення виплат на свою діяльність. Цей бюджет зіткнувся з хвилею обурення через закладені зарплати військовим на рівні попередніх років.

Мінімальний розмір грошового забезпечення у війську становить близько 20 тисяч гривень без так званих «бойових». Його не переглядали з лютого 2023 року, коли була скасована надбавка в розмірі 30 тисяч гривень для тилових військовослужбовців. Відтоді ця сума не змінювалася. Разом з тим, інфляція поступово зменшує реальну вартість виплат.

Нині грошове забезпечення військового нижче за середню по Україні заробітну плату. Згідно з даними Держстату, середня зарплата в Україні станом на жовтень 2025 року становила 26 913 гривень.

Навіть при наявності так званих «бойових» виплат, військовим часто доводиться платити зі своєї кишені за оренду квартир чи будинків на прифронтових територіях, самостійно ремонтувати авто, купувати додаткове спорядження, переобладнувати дрони, купувати розхідні матеріали для обладнання.

Радіо Свобода поспілкувалося з військовослужбовцями, щоб дізнатися, як зараз нараховуються виплати військовим, чи очікували вони на підвищення, на які потреби йду їхні заробітні плати, окрім власних та чи вистачає їм грошового забезпечення?

«Грошового забезпечення геть недостатньо. Деякі хлопці, навіть, беруть кредити, бо їм недостатньо зарплати, щоб забезпечити сім’ю, себе і потреби підрозділу», – поділився з Радіо Свобода офіцер ЗСУ із Сумського напрямку.

Що кажуть у Міністерстві оборониУ державному бюджеті на 2026 рік не закладено коштів на підвищення грошового забезпечення військових. Натомість передбачено впровадження нових контрактів з покращеними фінансовими умовами.

За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, підвищення виплат відбуватиметься через укладення нових контрактів, які зможуть підписати як нові рекрути, так і чинні військовослужбовці. Однак, ще невідомо, чи зможуть всі чинні військові перепідписати контракти.

Наразі на грошове забезпечення військовослужбовцям у держбюджеті на 2026 рік закладено майже 1,3 трлн гривень.

Як формуються виплатиНачальник фінансово-економічної служби однієї з бойових бригад ЗСУ розповів Радіо Свобода, як, нині, формуються виплати військовим. На грошове забезпечення військовослужбовця впливають посадовий оклад, звання і надбавка за вислугу років, надбавка за таємність і особливості проходження служби, а також премії.

Три основні складові доходів військовослужбовця:

– щомісячне грошове забезпечення, так звана заробітна плата;

– додаткова винагорода, яку військові називають «бойові»;

– додаткова винагорода тим, хто безпосередньо перебуває в окопах, так звані «окопні».

«Є щомісячне грошове забезпечення, в народі його називають зарплата. Воно складає від 20 тисяч гривень до… Ну, це вже в полковників, умовно, 50 тисяч гривень на місяць. Але в солдатів, сержантів – від 20 до 25 тисяч гривень на місяць. 25-35 тисяч гривень для офіцерів. Це є щомісячне грошове забезпечення і на нього мають право усі, незалежно, чи ти у Львові служиш, чи ти десь на передовій, тобі ця сума приходить», – розповів начальник фінансово-економічної служби бригади.

За його словами, кожній військовій посаді відповідає свій тарифний розряд, який впливає на розмір посадового окладу.

«Посадовий оклад, він у районі, умовно, 2-3 тисячі гривень. Військове звання – це ще від 500 гривень до 2 тисяч гривень. На це все накидується так званий НОПС – це надбавка за особливості проходження служби, яка складає або 65%, або 100%. І потім, на це все ще накидується премія. Премія складає від 390% до 535% від посадового окладу», – пояснив розрахунок грошового забезпечення військовий.

Він додав, що друга і третя складова доходів для військових – це додаткові винагороди. І їх отримують лише ті військовослужбовці, які виконують свої завдання або безпосередньо в окопах, або на прифронтовій території.

«Так звані «бойові» можуть бути 30 тисяч гривень пропорційно на місяць, 50 тисяч гривень пропорційно на місяць, або 100 тисяч гривень пропорційно на місяць. Якщо дуже спростити, то 30 тисяч гривень отримують ті, хто в умовному тилу. От я, наприклад, в Краматорську, то я отримую 30 тисяч. Ті, хто перебуває фізично в так званих батальйонних районах оборони першого ешелону оборони, а це приблизно від лінії бойового зіткнення до 7-8 кілометрів, то вони отримують 100 тисяч, якщо дуже умовно. А 50 отримує командування та штаб військової частини, але тільки ті, хто управляє військами. Наприклад, є начальник відділення персоналу, він входить в штаб військової частини, він може сидіти на командному пункті, але він не управляє військами, він отримує 30 тисяч. А, наприклад, начальник артилерії управляє військами, входить в командування, тому він отримує 50 тисяч пропорційно на місяць», – роз’яснив, як відбувається нарахування додаткових виплат, начальник фінансово-економічної служби бригади.

Він навів приклад: « Якщо хтось 10 днів на місяць перебуває в Краматорську, а потім 20 днів на лінії бойового зіткнення, то він за ті 10 днів отримує 30 тисяч пропорційно, а за 20 днів 100 тисяч пропорційно дням».

Третя складова – так звані «окопні» – виплачується лише тим, хто безпосередньо в окопах. Але ця грошова винагорода теж має свій калькулятор нарахувань.

«Оці «окопні», вони виплачуються тільки тоді, коли людина набрала 30 днів перебування в окопах. Що це означає? Наприклад, якщо військовослужбовець був 45 днів в окопах, а потім вернувся в умовний Краматорськ, то він отримує оці окопні лише одну получку. Тому що він був 45 днів, а це виходить, що 30 днів він набрав тільки один раз. І того він отримує 70 тисяч гривень. Але у нього зберігаються ще ті 15 днів. І якщо він, наприклад, ще раз сходить в окопи на 20 днів, то до попередніх 15 днів додадуться ці 20, вийде 35. Він знову заробив на 70 тисяч і в нього ще лишиться 5 днів. Ось таким чином здійснюється оцей обрахунок», – додав військовослужбовець.

Він пояснив, що оператори дронів, або мінометники оці 70 тисяч гривень додаткової винагороди не отримують. Вони отримують лише основне грошове забезпечення і додаткову винагороду із 100 тисяч гривень, пропорційно скільки саме днів на місяць вони перебували на позиції і виконували бойове завдання.

Із начальником фінансово-економічної служби обговорили і перспективи нових контрактів, про які заявило Міністерство оборони. За його словами, конкретики поки немає, є лише перші проєкти. В цих проєктах передбачена можливість підписати контракт на термін від 2 до 5 років і йдеться про додаткову грошову щомісячну надбавку від 30 до 40 тисяч гривень.

«Якщо дійсно такі контракти запровадять, то більша частина армії перейде на них. Чому? Тому що, по-перше, це більше грошей, по-друге, це ясність щодо термінів служби. Бо цими контрактами, зі слів тих, хто їх запроваджує, передбачена також можливість демобілізації після завершення такого контракту. Можливо ще будуть зміни, це ж лише проєкти. Я дуже сумніваюся, що оці нові контракти ухвалять в тому вигляді, тому що, де взяти таких грошей», – пояснив військовий.

Він додав, що більшість військових, нині, нарікають на розмір грошового забезпечення.

«Я комунікую і з людьми, які отримують лише 20-25 тисяч, і з тими, хто отримує 20 тисяч плюс 30 так званих «бойових». Обидві ці категорії, ясна річ, що бідкаються. Бо ті, хто в тилу отримують 20-25 тисяч гривень, то це вже навіть менше, ніж середня зарплата по країні. Але вони бідкаються тихо. Бо розуміють, якщо будуть голосно бідкатись, то їх можуть з комфортного тилу перевести поближче до лінії фронту. А ті, хто тут отримують 20 тисяч плюс 30 «бойових», то теж бідкаються. Бо якщо ти в умовному Краматорську, то ти маєш з тих грошей сам собі знімати квартиру, забезпечувати сім’ю. Якщо в 2023 році 50 тисяч, це ще було більш-менш, то вже в 2025 році воно стає вже не більш-менш. І дедалі більше напруга зростає», – розповів начальник фінансово-економічної служби бригади.

У спілкуванні з військовослужбовцями, які мають різне звання і проходять службу на різних посадах в різних підрозділах, ми з’ясували, що незадоволення грошовим забезпеченням дійсно зростає.

«Я чудово розумію, що це все цифри і можливо державі дешевше підняти зарплатню депутатам, ніж військовим, але, насправді, це крінж. Це несправедливо. Бо, наприклад, командири мають відповідальність за життя особового складу, вони відповідальні за життя людей і з них спитають, раптом щось з людиною станеться. Але отримують зарплатню 25 тисяч. Наприклад, тобі вручають 30 людських душ, а зарплатня 25 тисяч. «Мавік» коштує – 200-300 тисяч гривень, а оператор, який його запускає має 25 тисяч зарплату. Ми кличемо в армію людей і розробляються програми, щоб залучити людей на контракт. Але ніхто не думає, як зробити так, щоб люди лишались в армії», – зазначив офіцер ЗСУ з Костянтинівського напрямку.

Він додав, що бригади самі займаються рекрутингом і набирають собі людей, на базі бригади проводиться навчання, бригада сама робить замовлення і закупки.

«Це просто величезний механізм. За нього відповідає командир бригади. У нього в підпорядкуванні тисячі людей. А зарплатня у комбрига може 55 тисяч гривень. Кожного дня втрати, за які він відповідає. Це величезна відповідальність. Якщо провести паралель з якимось цивільним підприємством таких масштабів і подивитись, скільки заробляє менеджер такої ланки, я думаю ми дуже здивуємось в різниці зарплат», – зазначив офіцер.

За словами військових, з якими вдалося поспілкуватися Радіо Свобода, велика стаття витрат для бійців – це потреби підрозділу.

«Зарплатні, звісно, не вистачає, тому що військові дуже багато скидаються грошима. При чому, скидаються грошима на те, що називається на потреби підрозділу, а по факту на війну. У різних підрозділах ці збори мають різну суму, але якщо говорити про наших людей, то у нас, якщо ти отримуєш сотку «бойових», то із сотки ти скидає 30 тисяч гривень на місяць. І цього, все одно, насправді, не вистачає, бо потреб дуже багато. Плюс, все одно, є якісь поїздки, на які нема соляри і ти соляру докуповуєш, є якісь ремонти машин, на які не вистачає грошей, є ця постійна історія з перевзуванням гуми, плюс гума вбивається, рветься. І, навіть, оцими скиданнями перекрити витрати підрозділу неможливо і доводиться ще мутити гроші – шукати, збирати, просити і звісно докладати ще свої. Ті, хто отримують тридцятку «бойових», ті кидають менше, але там пропорційна сума виходить», – пояснив старший сержант із бригадної служби БПЛА ЗСУ.

Він додає, що окрім потреб підрозділу, у військових ще є особисті витрати, які також пов’язані безпосередньо із службою і мова йде не лише про одяг і особисте спорядження.

«Ті ж самі нічники, їх обмежена кількість, їх не можуть видати в потрібній кількості. От народ потрохи собі докуповує нічники. Сюди, так само, додаємо проживання по хатах. Ну, вже, мабуть, всі знають, наскільки дорого жити на Донбасі. Тут складно знайти хату, а скільки коштує оренда? Далі ти починаєш в тій хаті щось робити, щоб можна було жити нормально. На це все теж ідуть гроші. Будь-яке пластикове відро, яке в Києві коштує 50 гривень, на Донбасі це відро коштуватиме 150 гривень, просто тому, що воно тут є. Так само, найдорожча шаурма – не в елітних ресторанах, вона на Донбасі. Саме життя на Донбасі дороге. І з моїх знайомих, з тих, хто отримує сотку, мільйонером ніхто не став», – пояснює військовослужбовець.

Офіцер взводу наземних роботизованих систем у розмові з Радіо Свобода зазначив, що підрозділи БПЛА та НРК мають найбільші витрати, бо більшість отриманих дронів потрібно доопрацьовувати і переобладнувати. Витрати на це беруть на себе військовослужбовці підрозділу.

«Більша частина НРК, які ми отримали по розподілу, вони на радіоуправлінні. Це відсотків 90 отримали таких. Як далеко він може поїхати? Звісно, все залежить від радіогоризонту. Якщо в тебе ідеальний радіогоризонт, можеш кілометрів на три-чотири, і поїдеш через ретранслятор. Але це не факт, що в тебе буде збереження відеозв’язку, бо управління може зберігатися, а відео вже може відвалитися за два кілометри. Тому й переробляємо на супутниковий зв’язок. Ставимо «Старлінк». «Старлінк» міні зараз коштує в районі 15 тисяч гривень. Мікротік коштує 3,5 тисячі гривень. Польотний контролер, якщо там його немає, то це 8 тисяч гривень. Плюс камера, якщо там не айпішна камера. Плюс інфрачервону підсвітку потрібно поставити. Плюс мільйон дрібних перехідників. От і виходить близько 30 тисяч гривень на переобладнання лише одного дрона. А ще потім підрозділ оплачує щомісячну абонплату «Старлінку» – 350 доларів на місяць», – пояснює офіцер взводу наземних роботизованих систем.

Він додає, що окрім переобладнання дронів, ремонт відбувається теж за рахунок бійців підрозділу.

«Взяти наземні станції керування, ти її отримав, наземна станція є. Але в тебе час від часу там горить відеоприймач, горить модуль передавача керування. Це потрібно ремонтувати, ремонтуєш за свій рахунок, купуєш. Підтримувати все в робочому стані потрібно і найчастіше ти це робиш власним коштом. У підрозділах дронів є посади майстрів, ті хто ремонтує НРК чи БПЛА. Майстерні, в основному, розташовані трохи далі від лінії фронту. І отримують вони «бойову» тридцятку. Але вони так само зі своєї тридцятки вкладають кошти в свою майстерню, тому що все обладнання, яким вони працюють, потрібно закупити і плюс розхідні матеріали, з якими їм працювати», – розповів офіцер.

Він зазначив, що його підрозділ потребує людей, які у цивільному житті працюють інженерами або в IT-сфері.

«Це люди, які в цивільному житті точно заробляли більше, ніж зарплатня у війську навіть разом із «бойовими». Ніхто з цих людей не хоче йти служити. Якщо вони і потрапляють сюди, то це ті, кого мобілізували силоміць. Так, в 2022 році такі люди йшли у військо добровільно на хвилі патріотизму, яким було байдуже на зарплатню. Зараз я таких не зустрічаю. Зараз люди з досвідом у таких професіях говорять, що в цивільному житті, не ризикуючи своїм життям, вони заробляли в рази більше», – пояснив офіцер взводу наземних роботизованих систем.

Всі військовослужбовці у розмові з Радіо Свобода наголошують, система виплат побудована так, що вона працює доки діє в країні військовий стан. Як тільки військовий стан перестане діяти, військові будуть отримувати грошове забезпечення без будь-яких грошових винагород, так званих «бойових».

«Як тільки бойові дії зупиняться військові почнуть отримувати свої «голі» зарплати. І, навіть зараз, якщо виводять підрозділ з району виконання бойових задач, наприклад, на відновлення, військовослужбовці отримують чисту свою заробітну плату. І тоді ти отримуєш свої 25 тисяч і все. Їх нікому не вистачає. Підрозділ, який був у нас на відведенні, там просто почали люди йти з підрозділу в СЗЧ, або переводитись кудись, через те, що вони не могли прогодувати свої родини, бо в кожного вдома сім’я, дружина, діти, і їм просто не вистачало коштів. Багато хто не має власного житла, орендує, і їм оцієї зарплати вистачало суто оплатити житло, де проживає його сім’я», – зазначив офіцер взводу наземних роботизованих систем.

Під час підготовки матеріалу, Радіо Свобода отримала документ, який стосується виплат військовослужбовців у грудні 2025 року. У документі від Міністерства оборони йдеться, що у зв’язку із залишком коштів на кінець року у фонді грошового забезпечення, пропонується, частину коштів, яку військові мали отримати у січні 2026 року, виплатити у грудні 2025 року.

«Вказівка йде, заплатити більшу частину зарплати, яка має бути заплачена в січні, наперед в грудні. Тобто, просто заплатити те, що людям і так належить, наперед. І тоді в січні, відповідно, люди отримують на цю різницю менше. Тепер людям треба донести, що ті гроші, які їм прийдуть у грудні, це не є якийсь бонус чи премія, а що це просто їм наперед заплатили те, що вони і так мали отримати у січні», – прокоментував документ військовослужбовець ЗСУ.