Російська економіка може зламатися у 2026 році, пише Washington Post

• • Author, Відділ новин
  • Role, BBC News Україна
• 44 хвилин(и) тому

Проблеми в нафтовому секторі, можлива банківська криза та негаразди у споживчому секторі чекають на економіку Росії, оскільки через санкції ціни на російську нафту різко падають, – коротко описує прогнозований ланцюжок подій і наслідків провідне американське видання Washington Post.

Хоча президент Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, — і попереду ще більші проблеми.

Перспективи для Росії погіршуються, оскільки нові жорсткі санкції проти російського нафтового сектору посилять дефіцит коштів, що може призвести до банківської кризи наступного року, – попри те, що президент Росії Володимир Путін тримається жорсткої позиції в переговорах щодо припинення війни.

“Банківська криза можлива. … Криза неплатежів можлива. Я не хочу думати про продовження війни чи ескалацію”, – цитує WP російського чиновника, який говорив з виданням за умови анонімності.

Нові санкції, запроваджені у жовтні міністерством фінансів США проти двох найбільших російських нафтових гігантів – “Роснефть” та “Лукойл” – посилюють тиск на бюджет та енергетичний сектор, оскільки Москва змушена погоджуватися на дедалі більші знижки на кожному барелі своєї нафти. При цьому російська суміш Urals вже коштує 35 доларів, що значно менше за ціну в 69 доларів, яку спочатку було закладено в бюджет на 2025 рік.

“Нафтогазова галузь сповзає до кризи, і останні санкції прискорять цей процес”, – сказав Крейг Кеннеді, колишній віцеголова Bank of America Merrill Lynch, який зараз працює в Центрі російських та євразійських досліджень імені Девіса у Гарвардському університеті.

За даними Reuters, доходи від нафти та газу, які мають вирішальне значення для російського бюджету, впадуть на 49% у грудні порівняно з попереднім роком на тлі нових санкцій та падіння цін на нафту. Це поглибить дефіцит бюджету, при тому, що військові витрати Росії зросли до рекордно високого рівня, досягнувши 149 мільярдів доларів за перші три квартали цього року.

Нові санкції були “агресивним кроком, який несе ще більше проблем”, – додав Кеннеді.

“Ви можете продовжувати підвищувати податки для пересічних росіян або позичати ще більше, щоб покрити зростаючий дефіцит. Але ви запитуєте себе: чи це робить мою переговорну позицію сильнішою, чи слабшою? Це однозначно робить Росію слабшою”, – вважає цитований WP експерт.

Зростання ціни війни

Ще до запровадження нових санкцій російська економіка прямувала до рецесії. Центральний банк був змушений підвищити процентні ставки до рекордно високих показників понад 20%, щоб стримати шалену інфляцію після перших трьох років війни з величезними військовими витратами.

Високі процентні ставки, які зараз знизилися до 16%, почали стримувати інфляцію, але поглинали прибутки компаній та грошові резерви. В результаті інвестиції зупинилися, виробництво в деяких секторах різко скоротилося, а неплатежі різко зросли по всій економіці, пояснює WP.

Російська економіка “отримала вигоду від багатьох сприятливих факторів, таких як високі світові ціни на сировинні товари та бум, зумовлений (військовими) витратами. Більшість цих факторів зникли, і саме тому Росія зараз перебуває в найгіршому становищі з початку війни”, – каже Яніс Клюге, економіст Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки.

“Найближчою аналогією буде автомобіль, що працює на холостому ходу на нейтральній передачі з перегрітим двигуном. … Автомобіль не рухається вперед чи назад, але чим довше він стоїть там, тим більше пошкоджень накопичується під капотом”, – наводить американське видання слова колишньої радниці керівництва Банку Росії Олександри Прокопенко.

Чорна діра боргів

Економісти кажуть, що масове розширення корпоративного кредитування Росією впродовж перших трьох років війни у поєднанні з тривалим періодом високих процентних ставок, призвело до глибоких проблем у банківській системі.

Офіційні дані російського центрального банку показують, що частка проблемних кредитів у секторі корпоративного кредитування становить трохи менше 5%. Це все ще далеко від рівня, який міг би спровокувати кризу, але це не враховує кредитування збройової промисловості, де регулювання було послаблено.

Згідно з аналізом даних Банку Росії, на кредитування оборонного сектору припадає майже чверть від загального обсягу корпоративних рублевих позик і становить трохи більше 202 мільярдів доларів.

“Це велика чорні діра погано регульованого, непрозорого боргу, який знаходиться посеред банківської системи”, – пояснює Крейг Кеннеді.

Раніше російські банкіри почали бити на сполох через зростання рівня поганих кредитів, прихованих у банківській системі. Олександр Шохін, голова впливового Російського союзу промисловців і підприємців, публічно попередив, що багато компаній перебувають у “переддефолтній ситуації”.

Підпис до фото, Новий рік може принести Росії більше проблем, ніж це хочуть визнавати в КремліНавіть спираючись на офіційні дані, один пов’язаний з Кремлем аналітичний центр – Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування – заявив цього місяця, що Росія може зіткнутися із системною банківською кризою, якщо проблемні кредити продовжуватимуть зростати, а вкладники почнуть масово знімати кошти.

Росія також значною мірою покладалася на оподаткування своїх найбільших енергетичних гігантів для фінансування своєї військової машини. Але цього місяця Путін розширив податкові пільги для двох найбільших енергетичних гігантів Росії, “Газпрому” та “Роснєфті”, які зіткнулися зі зростаючим фінансовим тиском.

Колись “дійна корова” російської економіки, “Газпром” минулого року зазнав чистих збитків у розмірі 12,9 мільярда доларів, згідно з російськими стандартами бухгалтерського обліку, що стало результатом втрати його основного ринку в Європі з початком повномасштабного вторгнення в Україну.

Він витратив свої грошові резерви, які на початку 2022 року становили 27 мільярдів доларів, а зараз зменшилися до 6-8 мільярдів доларів. Водночас, схоже, російський газовий монополіст також додав понад 20 мільярдів доларів боргу.

Російська нафтова промисловість також стикається зі зростаючою кризою. Ще до запровадження нових блокуючих санкцій “Роснефть” повідомила про 70% падіння чистого прибутку – до 3,6 мільярда доларів за перші три квартали цього року порівняно з попереднім роком через падіння цін на нафту.

У всьому нафтовому секторі поєднання дедалі жорсткіших санкцій, що припиняють постачання необхідного обладнання, та обмежують можливості продажу сирої нафти, змушує багато компаній зосереджуватися лише на видобутку нафти з найдоступніших свердловин — і може змусити їх закрити інші.

“Є обмежена кількість покупців, які бажають придбати санкційну нафту, — пояснює Крейг Кеннеді. – Якщо підрахувати цифри, то схоже, що від 1,6 до 2,8 мільйона барелів на день залишатиметься без стійкого попиту. Наразі багато непроданої нафти зберігається на воді в танкерах”.

Через економіку бунтів не буде, але буде менше грошей на війну

І чи не найголовніше – економічні проблеми Росії починають проникати в широкі кола населення. Споживачі почали затягувати паски, згідно з нещодавнім звітом російського державного “Сбербанку”, скоротивши витрати на одяг на 8,7% на початку грудня порівняно з попереднім роком, на товари для дому – на 8,8%, а на здоров’я та красу – на 5,9%.

Високі процентні ставки та зниження доходів призвели до кризи компаній по всій країні, і багато хто перекладає свої проблеми на працівників, – відправляє персонал у неоплачувані відпустки, скорочуючи їхній робочий час, або просто не виплачуючи їм заробітну плату.

У Нижньому Тагілі десятки змінних працівників на мідно-збагачувальному комбінаті “Новолекс” цього місяця записали відео, в якому скаржаться, що їм не виплачували зарплату два місяці. Газета “Известия” повідомила про десятки подібних випадків, що стосуються щонайменше 34 компаній.

Підпис до фото, Економічні проблеми Росії починають проникати в широкі кола населення, вважає WPЗа даними державного “Росстату”, у жовтні загальна сума невиплаченої заробітної плати майже потроїлася порівняно з аналогічним періодом минулого року, досягнувши понад 27 мільйонів доларів, при цьому цього року до російської служби зайнятості надійшло понад 26 000 скарг.

Минулого місяця 300 робітників, які будують ядерний реактор в Ульяновській області, оголосили страйк, скаржачись на те, що їм не виплачували зарплату протягом двох місяців.

“Люди більше абсолютно не мають можливості сплачувати свої кредити. Накопичилося багато боргів”, – сказав речник робітників, який разом з десятками інших людей виступав у відеозверненні до Олександра Бастрикіна, голови Слідчого комітету Росії.

“Умови життя на місці, де ми працюємо, також жахливі. Туалети переповнені і не очищуються”.

За словами губернатора регіону Іллі Середюка, Кузбаський вугільний регіон Росії є одним із найбільш постраждалих, де 18 зі 151 вугільної компанії регіону припинили роботу, а ще 30 перебувають у критичному стані. Так само металургійний сектор Росії перебуває у занепаді попри високий попит з боку військових виробничих підприємств.

Але попри зростаючі труднощі, з якими стикається населення Росії, мало хто в московській еліті очікує, що економічні проблеми переростуть у соціальні заворушення або що це якось вплине на розрахунки Путіна.

“Поглиблення економічних проблем не призведе до соціальних чи політичних проблем. Але наступний рік буде першим складним роком військової операції”, – спрогнозував для WP російський науковець, близький до високопоставлених дипломатів.

“Росія не перемагає” – не ведіться на це

WP також публікує у розділі “Думки” спільну статтю двох сенаторів – Джин Шахін, демократки з Нью-Гемпшира, та Мітча МакКоннелла, республіканця з Кентуккі. Вони назвали її “Росія не перемагає. Путін хоче вас обдурити”.

“Путін сподівається, що США якимось чином переконають себе, що Україна не може досягти успіху. Не піддавайтеся цьому”, – закликають політики-автори статті у WP.

На початку вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року адміністрація Байдена надала Конгресу свою оцінку здатності України стримувати російські війська. Прогноз був похмурим. Вони сказали, що Київ впаде за кілька тижнів, якщо не раніше, нагадують у статті сенатори.

Однак російські танки, які намагалися повалити демократично обраний уряд України, були або знищені, або змушені відступити. До квітня Путін не лише не зміг встановити дружній до себе уряд у Києві, але й його військові не змогли закріпитися поблизу столиці України. Натомість Україні вдалося обмежити російські війська на далекому сході країни, де Росія намагалася захопити територію з 2015 року.

Після майже чотирьох років боїв Росія втратила близько третини своїх стратегічних бомбардувальників і продовжує втрачати техніку значно вищими темпами, ніж Україна, нагадують американські сенатори у WP. Саме Росія зазнала понад 1 мільйона жертв, загиблих і поранених, у виснажливих битвах, які сама ж і створила.

“Експерти, які передбачали швидку поразку України, помилялися у 2022 році, і вони помиляються сьогодні”, – вважають автори статті.

Підпис до фото, Сенатори Джин Шахін, демократка з Нью-Гемпшира, та Мітч МакКоннелл, республіканець з КентуккіВпродовж усього цього часу республіканці та демократи критикували надмірну обережність адміністрації Байдена, яка відмовилася надати Україні необхідну зброю, коли вона могла б досягти найбільшого успіху.

“Цілком імовірно, що українці могли б досягти вирішальної перемоги та тривалого миру, якби їм просто надали винищувачі, засоби протиповітряної оборони та далекобійну зброю, коли вони спочатку просили їх у президента Джо Байдена. Але американська допомога часто була занадто малою та занадто пізно”, – пишуть сенатори.

На їхній погляд, потурання агресії Путіна “дало Китаю, Ірану, Північній Кореї та іншим країнам, які працюють разом, щоб підірвати американські інтереси, нові підстави сумніватися в нашій довірі та силі”.

На щастя, президент Дональд Трамп не втратив можливості завершити цей конфлікт на вигідних для України, Америки та Заходу умовах, вважають сенатори з республіканського та демократичного таборів. Але він не повинен продовжувати робити ту саму помилку, що її зробив його попередник у 2022 році.

“Росіяни платять надзвичайну економічну ціну в гонитві за путінською жагою до слави та крові”, – пишуть сенатори і наводять деякі економічні дані на підтвердження своєї думки.

Доходи Росії від нафти та газу впали більш ніж на 30% через атаки на її енергетичну інфраструктуру. Кремль продає золото, щоб стабілізувати свої фінанси та захистити еліти від справжньої ціни війни Путіна. Приблизно чверть російських компаній зараз збанкрутували або перебувають під загрозою. Росія не може дозволити собі війну, яку вона веде, але вона може її продовжити.

“Путін, можливо, грає в час, але він не затягує цей конфлікт, тому що це його улюблена тактика. Він затягує його, тому що не може досягти вирішальної перемоги. Він сподівається, що повільне, виснажливе виснаження розділить Захід”, – вважають Джин Шахін та Мітч МакКоннелл.

Сполучені Штати повинні підтримувати європейських союзників, які значно інвестують у власну оборону та значно перевищують американську підтримку України, вважають сенатори і пояснюють: “Якщо і є економічні плоди миру, то вони полягають у співпраці з інноваційною, орієнтованою на Захід Україною та відродженою Європою, а не в банкрутуючій, відсталій Росії”.

Посол Стів Віткофф шість разів відвідував Москву з моменту вступу на посаду адміністрації та працював над тим, щоб Путін отримав запрошення до США. Однак, так само як росіяни ледве просунулися у своєму наземному наступі проти України, вони не просунулися ні на крок у переговорах зі США, зазначають у статті до WP політики.

Підпис до фото, “Україна кинула виклик усім очікуванням, включно із нашими власними. Київ не програє, а Москва не виграє”, – пишуть американські сенатори у статті у WP“Відмова від України або надання Росії того, чого вона не може виграти на полі бою, не принесе тривалого миру. Путін хоче більшого, ніж Донбас — він прямо заперечує суверенітет України. А його амбіції поширюються на країни Балтії та інші країни, які колись були в полоні Радянської імперії”, – застерігають сенатори.

Нещодавні санкції адміністрації Трампа проти “Лукойлу” та “Роснефти” мали потужний ефект, але потрібно набагато більше.

Сенатори закликають президента США замість того, щоб скорочувати допомогу Україні, зробити додаткові інвестиції в Ініціативу сприяння безпеці України, яка отримала переважну двопартійну підтримку в Законі про національне забезпечення оборони та оборонних асигнуваннях Сенату.

Вони нагадують, що ці кошти витрачаються не в Україні, а “тут, вдома”, на відновлення оборонно-промислового потенціалу Америки, і могли б посилити європейські внески та допомогли б забезпечити Україну засобами протиповітряної оборони, далекобійною зброєю та промисловою підтримкою, необхідними для підтримки сильної позиції.

“Путін робить ставку на те, що США переконають себе повірити, що Україна не може досягти успіху. Останні чотири роки показують протилежне. Україна кинула виклик усім очікуванням, включно із нашими власними. Київ не програє, а Москва не виграє. Вашингтон має підтвердити рішучість України ясністю, якої вимагає цей момент”, – закликають у статті у WP американські сенатори від республіканців та демократів.