Різдв’яні традиції. Що символізують 12 страв на Святвечір?

ЛЬВІВ ‒ Як не перетворити традицію українського Різдва на Christmas? Чому так важливо зберігати родинну атмосферу Святвечора і смак свого дитинства, готувати ті страви, які запам’яталися від бабусі чи мами? Чимало львів’ян бережуть старі зошити з рецептами своїх бабусь. Що символізують 12 пісних страв у вечір перед Різдвом?

(текст вперше був опублікований у 2022 році)

Кутя, узвар, борщ, вареники, голубці з пшоном чи картоплею, риба, пампухи – пісні страви на Святвечір.

Дослідниця галицької кухні, представниця «Інституту Галицької кухні» Маріанна Душар в образі «пані Стефи» ділилася смачними історіями своєї родини. Вона любить експериментувати на кухні, збирає давні галицькі рецепти і для неї важливо зберегти смак дитинства. Особливо, на Різдво.

«Є родинні традиції, які тримаєш і бережеш, незважаючи ні на що. Чому це важливо? Скільки родин пережили совєтів, пережили висилки чи еміграцію , проте не втратити пам’ять про традицію, бережуть її. І хоча нині ми вільні вибирати що і як святкувати, ми таки тримаємося того, що так зберігалося.

Звісно, важко встояти перед мультикультурними впливами, я це жартома називаю «Різдво перетворюється на Christmas». І хоча поп-культура вперто нав’язує нам дух споживацтва, суть залишається ‒ зібрати родину.

Цікаво, що в Галичині Різдво було завжди безмірно важливіше за, скажімо, Новий рік. Власне в родинному сенсі. Новий рік це щось для себе чи для друзів, а Різдво ‒ для родини.

Мені було б цікаво за своїм Святвечірнім столом відродити ту традицію, яку я пам’ятаю з дитинства. Мушу сказати, що попри те, що я все добре пам’ятаю, маю переписи і не втратила цього ‒ не практикую усього. Скажімо, в нас готували ґуґлі з коропа, вишневий кисіль, пекли заплетений хліб і калачі. Я того не роблю. Але радо готую за бабусиним рецептом рольмопси з оселедця чи оселедець «на квасно». А решта то вже класика ‒ пироги з капустою, картоплею і цибулькою, борщ, вушка, узвар», ‒ розповідає Маріанна Душар.

Пампушки, або ж як ще кажуть у Львові пончики, робили і роблять з рожі (з пелюсток чайної рози). Такі пончики є різдвяним смаколиком. Рожу перетирають з цукром. І рецепти цього варення можна зустріти у багатьох українських і польських джерелах: кулінарних книгах, часописах, літературних творах.

«Взагалі трояндові конфітюри – це східний вплив, але у них варені, а у нас терті і це доволі традиційно для Галичини. Чому пампухи з рожею на Різдво? Бо рожі ніколи не було багато, тому тримали для свят. Цільово для найважливіших імпрез. А на Різдво ‒ все найкраще, лишали все найцінніше, чого було мало, що в інший час року не використовували», ‒ каже Маріанна Душар.

Символізм 12 стравГоловна страва на Святвечір – це кутя.

Етнографи пояснюють, що ця традиція дуже давня, символізує єдність родини, зерно є символом багатства, а ще це страва померлих. На Святвечір на столі ставлять тарілку для тих, хто з родини відійшов у світ вічний, ніби припрошуючи душі на вечерю. У народі вважається, що Бог відпускає душі на Святвечір. Кутю готують зі пшениці, рису, ячменю, додають мед, родзинки, горіхи.

«12 страв отримали символ 12 апостолів, які засідають разом за столом з Ісусом Христом. Кожна страва має своє символічне пояснення і воно різниться. Єдине, ми можемо надати точне богословське пояснення ‒ це хліб. Бо хліб уприсутнює самого Ісуса Христа, як і свічка. Натомість, коли мова про кутю та інші пісні страви, то вони в символічній інтерпретації можуть відрізнятися. Однак важливо пам’ятати, що основою, як різдвяного столу, так усіх традицій, пов’язаних з колядкою і вертепами, є не так звертати увагу на фольклор, бо це переважає, як на те, що син Божий прийшов на землю, щоби спасти світ увесь, як співається у колядці. Тому головним змістом свята Різдва є отой клич, який співається у часі великого повечір’я ‒ «З нами Бог».

Різдвяний чи йорданський Святвечір ‒ це специфічна українська традиція, яка має подвійну ціль. Перша, це звернути увагу на подію приходу на землю сина Божого Ісуса Христа, а друге, що цю подію святкується у родинному колі, за столом. Саме для цього і є Свята вечеря. Чи має вона біблійні корені? Ні, але має народні корені, які наповнені біблійним духом, який відображається у символіці.

Символіка відіграє велике значення у богослов’ї, оскільки певні символи вказують на зміст речей. Наприклад, сам Ісус Христос вибрав хліб, як символ своєї присутності поміж людей у формі євхаристії, також і вино. Так само, український народ, ідучи за цим принципом, коли мова йде про Святу вечерю, то оформив її по богословськи, таким чином намагаючись уподібнити оцю вечерю перед Різдвом до вечері разом Христом, але не тим, який іде на Голгофу, а тим, яким приходить у наш світ як мале дитятко, щоб цей світ спасти», ‒ говорить Радіо Свобода богослов, отець УГКЦ Юстин Бойко.

МультикультурністьУ 30-і роки у Львові «Український кооператив» видавав календар, де були вказані всі українські, польські, єврейські свята. У місті жили і вірмени. Вірменська громада Надвечір’я (чрагалуйц, що з вірменської означає запалення лампад) має 5 січня, а Різдво святкує 6 січня разом із Богоявленням.

У Львові, як розповідає історик, до 1939 року існувала традиція міського Різдва в українців і поляків. Дідух не був поширеним, це вважалося певною екзотикою, одягали тоді не вишиванки, а елегантні костюми і сукні за тодішньою модою. А мода цікавила львів’ян. Бо у міжвоєнний період виходило близько 20 модних журналів у місті. А ще з XVIII століття у Львові після 10 січня проводили бали, які називали білими. Бо проходили взимку. Бали були благодійними, а також для молодих дівчат це була нагода знайти собі пару.

«Бути доброчинцем для багатої людини у давні часи означало зовсім інакше, ніж тепер. Ці люди від народження були шляхетними. А у нас досить часто доброчинцями на таких балах люди стають для того, щоб стати кимось. У тих людей це був внутрішній обов’язок, який йшов зсередини», ‒ розповідає Історик Ігор Лильо, який досліджував кухню, зокрема галицьку, створив проєкт «Їсти.Пити.Говорити».

«Для мене Різдво це універсальне свято. Можна сидіти під пальмою чи ялинкою. Головне, що ти відчуваєш всередині, чи чесним ти залишаєшся зі собою наодинці. Різдво – це можливість зустрітись з членами сім’ї, поговорити про рік і помріяти. Різдво залишається моментом очікування якогось чуда, пов’язаного з особистими, емоційними переживаннями. А 12 страв є прагнення до їхньої форми відтворення. Практикуючі віруючі розуміють, що є під терміном 12 страв і в чому сакральний момент. Кожен має право святкувати, як хоче.

Єдина і принципова річ, що я багато років є частиною великого християнського світу, але з повагою ставлюсь до родичів, які святкують 7 січня. Якщо людина себе причисляє до християнина, то Ісус народиться незалежно від того, чи є борщ з вушками чи ні. Важливо, аби дух Різдва витав всередині родини, між самими людьми і дарував їм радість», ‒ каже історик.

Вуличні традиції відзначення Різдва відновилися у Львові після здобуття Україною незалежності.

Паради звіздарів та коляда створюють казкову святкову атмосферу.

Щороку у різдвяний період у Львові не бракує туристів, які поєднують свій відпочинок у місті і в Карпатах. Програма святкування Різдва у Львові повторюється з року в рік: традиційне винесення дідуха, хода звіздарів, вертепів, коляда.

Різдвяний час є тим, який нагадує про доброчинність і людяність.

Вже третій рік поспіль Православна церква України (ПЦУ) відзначає Різдво 25 грудня. Так само і Українська греко-католицька церква (УГКЦ). Після того, як ці дві українські церкви провели календарні реформи, президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 року підписав указ про перенесення святкування Різдва в Україні з 7 січня на 25 грудня. Ті, хто хоче відзначати Різдво 7 січня, можуть далі триматися свого звичаю.