Найкраща романтична комедія всіх часів: що робить її особливою

Підпис до фото, Фільм показав, як ми закохуємося, чому боїмося близькості і що насправді заважає двом людям бути разом.

• • Author, Ніколас Барбер
  • Role, ВВС
• 19 хвилин(и) тому

Романтичні комедії бувають різні, але лише деякі з них залишаються у серцях глядачів десятиліттями. “Коли Гаррі зустрів Саллі” — саме такий фільм.

Через 36 років після прем’єри оглядач BBC переглянув його ще раз і виявив одну деталь, яка, на його думку, принесла цій стрічці такий тріумфальний успіх.

Ще на початку фільму ми розуміємо: головні герої ідеально підходять одне одному. Але що ми про них знаємо? Відповідь: не дуже багато.

Нам відомо, що Саллі Олбрайт (Мег Раян) зазвичай витрачає півтори години, щоб вибрати сендвіч, а Гаррі Бернс (Біллі Крістал) вважає Mallomars (американське шоколадне печиво) найкращим печивом у світі.

Але ми не знаємо, чи є у Саллі та Гаррі брати чи сестри, чи живі їхні батьки.

Не знаємо, чи дражнили їх у школі, чи подобається їм їхня робота, і які у них плани на майбутнє. Нам невідомо, яких політичних поглядів вони дотримуються.

І саме ці прогалини роблять “Коли Гаррі зустрів Саллі” такою особливою романтичною комедією — навіть через понад 30 років після прем’єри.

Звісно, існує багато інших причин — від блискуче прописаних діалогів до бездоганної гри акторів, від чудової музики до затишних інтер’єрів Нью-Йорка.

Але справжнє нововведення фільму в іншому. Режисер Роб Райнер та сценаристка Нора Ефрон позбавляють персонажів біографічних деталей, наче розчищаючи їм шлях до щастя. І залишаються тільки він і вона.

Результат — романтична комедія, в якій збережена сама суть: тут є і кохання, і комедія. І більше нічого.

Ця проста тактика дає неймовірний ефект. Легко забути, наскільки сміливою та незвичайною вона була свого часу. І ще складніше згадати іншу романтичну комедію з такою ж чистою, легкою формулою.

Підпис до фото, Ніяких перешкод. Ніяких таємниць з дитинства. Лише двоє людей і їхні неврози“Коли ми тільки починали роботу над фільмом, нам хотілося, щоб у ньому чоловіки й жінки говорили про чоловіків і жінок — і нічого зайвого, — пояснював Райнер. — Лише те, що штовхає їх стати парою”.

Ідея з’явилася у Райнера після розпаду його першого шлюбу (з Пенні Маршалл), коли він змушений був повернутися до життя холостяка.

Він і його друг Ендрю Шайнман поділилися своїми почуттями та переживаннями з Норою Ефрон, а вона додала до цих історій жіночу перспективу і перетворила “сповідальні” розмови на сценарій. А імпровізації Біллі Крістала зробили його ще кращим.

На афішах фільму було питання: “Чи може секс зруйнувати ідеальну дружбу між чоловіком і жінкою?” Але це була лише одна з тем, порушених у стрічці.

У ті часи ніхто не уявляв, що незабаром люди будуть відверто ділитися найінтимнішими подробицями життя в інтернеті. Тому щирість “Гаррі та Саллі” виглядала справжньою революцією.

“Фільм міг спрацювати тільки за однієї умови, — згадував Райнер. — Потрібно було чесно показати, що насправді відчувають чоловіки і жінки і що вони думають про все це”.

Підпис до фото, На старті історії Гаррі й Саллі — двоє випускників Чиказького університету, які разом вирушають до Нью-ЙоркаНа початку Гаррі й Саллі — двоє незнайомців, у яких спільне лише те, що обидва закінчили Чиказький університет.

Вони їдуть машиною Саллі до Нью-Йорка, і, щоб не нудьгувати в дорозі, Гаррі каже: “Чому б тобі не розповісти про своє життя?”

У звичайному фільмі Саллі охоче розповідала б зворушливі історії про дитинство чи улюбленого песика. Але тут вона обирає зовсім іншу тему.

“Вони дорослішають на наших очах”

За кілька років Гаррі та Саллі знайомлять одне одного зі своїми друзями — Джесс і Марі. Вони починають розповідати про себе, але Джесс і Марі абсолютно не цікавляться цим.

Творці фільму знову підказують нам: неважливо, звідки люди і чим вони займаються. Важливо, наскільки вони подобаються одне одному.

У більшості інших романтичних комедій героїв розділяють усілякі перешкоди — то вони живуть у різних містах (“Несплячі в Сієтлі”), то в різних країнах (“Чотири весілля і одні похорони”), то несподівана вагітність (“Трішки вагітна”), то культурна прірва (“Моє велике грецьке весілля”), то безглузда стаття в журналі (“Як позбутися хлопця за 10 днів”)…

Підпис до фото, Саллі помічає Гаррі серед книжок про особистісний розвиток і усвідомлює: єдина перепона між ними — їхні власні страхи і сумнівиА для Гаррі й Саллі немає нічого, що могло б завадити їм стати парою — крім власних страхів і комплексів. Вони живуть у Нью-Йорку, добре ладнають одне з одним, але залишаються самотніми.

Чому Саллі зрештою зустрічає Гаррі у книжковому магазині, у відділі “Особистісний розвиток”? Тому що саме його “зростання” й досліджується у фільмі.

“Одне з дивовижних і сміливих рішень авторів фільму — вони дають головним героям час дозріти, подивитися, як живуть інші, зробити власні помилки”, – каже кінокритик Тамар Джефферс Макдональд.

“Врешті-решт, втомлені й побиті життям, вони стають тими, ким є насправді. Вони дорослішають просто на наших очах”.

Підпис до фото, Вони помиляються, вчаться — і нарешті стають тими, ким мали бутиУ документальному фільмі про створення ромкому його сценаристка Ефрон підсумовує це так: “У романтичних комедіях є дві традиції — християнська і єврейська. У християнській є справжня перешкода. У єврейській, піонером якої був Вуді Аллен, головна перешкода — невроз чоловічого персонажа”.

Ефрон і Райнер розвинули цю “єврейську традицію ромкомів” ще далі, застосувавши її не лише до героя, а й до героїні.

Унікальність “Коли Гаррі зустрів Саллі” у тому, що суперечки між героями дуже тонкі, майже непомітні.

Цікаво, що коли у липні 1989 року фільм вийшов на екрани, на телебаченні стартував новий американський комедійний серіал “Сайнфелд”, і в багатьох аспектах ромком і ситком вражаюче схожі.

І там, і там головний герой — цинічний єврейський жартівник, у нього є найкраща подруга, стосунки з якою переважно платонічні, і є найкращий друг, який постійно нервує.

Обидва фільми показують, що комедії не потрібен якийсь надто концептуальний сценарій. Якщо вона смішна і прониклива, можна просто розповідати про те, як це — зустрічатися з людиною в Нью-Йорку.

На телебаченні цей урок відмінно засвоїли автори серіалів “Друзі”, “Секс у великому місті” та багатьох інших.

А от на великому екрані спроб використати успішну формулу “Коли Гаррі зустрів Саллі” значно менше.

Можливо, тому що оригінал вийшов настільки вдалим. Як і печиво Mallomars — найкраще, назавжди.

Підписуйтеся на нас у соцмережах