Закривають збір для ЗСУ за день: варять борщі. У Брюсселі відкрили благодійне кафе 

За столиком на терасі «Українського кафе солідарності» в Брюсселі вмощується компанія із 8 іноземців – бельгійці, французи та латвійці. Замовляють уже знайомий їм борщ та розпитують, що ще є в меню:

– У вас колись були голубці, чи є вони сьогодні?

– Ні, на жаль нема, меню змінюється щотижня. З капустою у нас є вареники.

– А без глютену – у вас є сирники?

Це кафе працює лише по суботах. Щотижня тут змінюється меню, але борщ та вареники є завжди. Цього разу борщ з грибами на червоному вині.

А замість сирників – «вишиванка»: млинці з сиром, вишнями та маком, які поєднують у собі кольори української традиційної сорочки.

Також у меню бендерики, зелені млинці зі шпинатом та сиром, тістечко «Картопля», торт «Мурашник» і ще багато усього.

«Дуже хороша їжа, і дуже гарні люди це організовують. Думаю, це кафе дуже популярне, тут переповнено майже кожні вихідні» – каже Борис з компанії іноземців, які замовляла борщі.

Вони називають себе волонтерами для України – беруть участь у дискусіях про Україну на місцевому телебаченні, підтримують різні українські проєкти.

За іншим столиком пара літніх туристів французів. Кажуть, проходили повз, побачили, що це ініціатива з підтримки України, тож вирішили пообідати саме тут, бо вболівають за Україну.

Поруч – молодий бельгієць Малькіель, якого до кафе привела українська подруга:

«Раніше тут були картопля фрі та бутерброди – типові бельгійські речі, – жартує Малькіель, – Я б, мабуть, не зайшов, якби мене не запросили українські друзі. Але так я відкрив для себе нову кухню».

Кафе солідарностіКафе працює у соціальному просторі Брюсселя Le Poste. Приміщення надається безкоштовно для благодійних та соціальних проєктів. Тут відбуваються виставки та концерти від різних спільнот Брюсселя, а по суботах простір у розпорядженні українців.

«Все почалося з того, що мій друг Данило, лідер організації Пласт в Брюсселі, звернувся до нашої організації «Від Люті» і запропонував цей проект», – розповідає співзасновник українського кафе Андрій.

Ідея не є новою, пояснює Андрій, адже схоже недільне кафе содлідарності працює від початку повномасштабного вторгнення в Антверпені при українській церкві. І там за понад три роки війни сума зібраної допомоги для ЗСУ уже сягає кілька сотень тисяч євро.

У Брюсселі поруч з українським кафе немає жодних українських організацій, тож на такий самий успіх тут не сподівалися. Відкрились всередині вересня 2025 року, і подівалися, що зможуть попрацювати бодай кілька разів. Але після першої ж зміни стало зрозуміло: проєкт матиме продовження.

«Коли ми закривали першу зміну – всі такі стомлені, виснажені, – сіли разом, і побачили, що ми зібрали багато грошей. І ми такі: «Вау, ми закриємо збір!». Ісі такі натхненні були», – розповідає волонтерка Анна Федорончук.

«За одну суботу ми можемо повністю закрити чийсь збір в Україні, – каже волонтерка Марія Леванчук. – Наприклад, ми збирали на роботизований комплекс для евакуації поранених військових для підрозділу «Нова» Третьої штурмової бригади. Це близько чотирьох тисяч євро – і нам вдалося повністю закрити цю потребу».

Зібрати кілька тисяч євро за один день роботи кафе вдається за рахунок того, що ніхто тут не отримує заробітньої плати – усі кухарі, офіціанти та менеджери – це волонтери.

«Ми не професійні ресторатори, ніхто з нас ніколи не мав кафе», – розповідає Марія Леванчук. Вона, як і більшість волонтерів, у Бельгії з тимчасовим захистом. Каже, не мають і технічного ресторанного забезпечення.

Наприклад, офіціанти спочатку брали замовлення, записуючи його на папірець, а тоді піднімалися на другий поверх на кухню, щоб його передати кухарям. Тепер заповнюють Google-форму, а інформація автоматично з’являється в таблиці на кухні та касі.

Куховарять в українському кафе жінки з волонтерського хабу «Воля».

«Хлопці прийшли, поїли борщів і запитали: «А якщо ми відкриємо кафе, зможемо?». Кажу, зможемо. Я думала, вони пожартували, але ж..», – розповідає кухарка Олена з Чернігова, яка потрапила в Бельгію з повномасштабним вторгненням.

До волонтерства тепер долучаються й іноземці – серед них є уже бельгійка, білоруска, грузинка.

«Працюємо, щоб допомагати ЗСУ», – підсумовує Олена.