Міндічгейт, Назарій Гусаков, арешт генералів. Чим закінчилися найгучніші скандали 2025 року

• • Author, Світлана Дорош
  • Role, ВВС News Україна, Київ
• 39 хвилин(и) тому

2025 рік приніс багато втрат і багато дипломатичних суперечок, проте він запам’ятається і гучними скандалами всередині країни. Значна частина їх пов’язана із корупцією.

Цей рік також став роком резонансних вбивств, серед яких вбивства колишнього голови Верховної Ради Андрія Парубія, громадського активіста Дем’яна Ганула, контррозвідника, офіцера Центру спеціальних операцій “Альфа” Івана Воронича. Їх застрелили просто на вулицях Львова, Одеси та Києва.

Ми зібрали 10 найгучніших скандалів року, що минає, та з’ясували, чим вони завершилися і де зараз їхні головні дійові особи.

“Міндічгейт” та операція “Мідас”

“Міндічгейт” став найгучнішим корупційним скандалом не лише 2025 року, але й усього періоду перебування при владі президента Володимира Зеленського.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) у листопаді заявило, що під час операції “Мідас” викрило тіньову схему розкрадання державних коштів через компанію “Енергоатом” на десятки мільйонів доларів.

НАБУ висунуло підозру співвласнику студії “Квартал 95” Тімуру Міндічу, якого називають близьким другом президента Зеленського, а також ще шістьом його спільникам.

Підпис до фото, Тімур Міндіч (праворуч) та ексміністр енергетики та юстиції Герман Галущенко, який також є, як твердять у НАБУ, можливим співучасникомНАБУ також оприлюднило аудіозаписи розмов, на яких, твердять у бюро, лунають голоси Тімура Міндіча та багатьох чиновників, імена яких приховані за псевдонімами. У розмовах, на думку слідчих, йдеться про “відкати” за контракти з “Енергоатомом”.

Окрім Тімура Міндіча, у тіньових схемах, як підозрює НАБУ, брали участь ексміністр енергетики Герман Галущенко, ексміністр вже ліквідованого міністерства національної єдності Олексій Чернишов та інші. Також у справі фігурує тіньовий офіс у Києві, пов’язаний із колишнім депутатом парламенту Андрієм Деркачем, котрий втік з України і зараз є сенатором в Росії. У 2006-2007 роках він очолював НАЕК “Енергоатом”.

За даними слідства, частину коштів від такої діяльності співучасники схеми переправляли до РФ.

Тімур Міндіч виїхав до Ізраїлю перед тим, як у нього мали проводити обшуки та, імовірно, затримати і вручити підозру.

Нещодавно “Українська правда” знайшла його в цій країні. Міндіч назвав звинувачення проти себе “маніпуляціями” і сказав, що не має наміру повертатися в Україну.

НАБУ не згадує, чи були на плівках голоси Володимира Зеленського, а сам президент мало коментував цей скандал. Але він запровадив проти Тімура Міндіча безстрокові санкції та припинив його українське громадянство.

Наслідком скандалу були також відставки кількох міністрів і глави ОПУ, а також розкол у президентській фракції “Слуга народу”.

Слідство триває, у НАБУ кажуть, що у справі з’являються нові фігуранти, чиї голоси виявили на плівках.

Андрій Єрмак. Найгучніша відставка року

Відставка глави Офісу президента Андрія Єрмака стала ще однією гучною подією року. За рівнем впливу експерти називали очільника ОПУ “другою людиною в державі”. Відставка сталася у листопаді, невдовзі після початку “міндічгейту”.

Вранці 28 листопада НАБУ та САП провели обшуки у помешканні Андрія Єрмака, і того ж дня президент Зеленський підписав указ про його звільнення.

Підпис до фото, Андрій Єрмак після відставки казав, що готовий до будь-яких наслідківНа плівках, що їх оприлюднило НАБУ, є записи розмов людини із псевдо “Алі-Баба”, і, як вважають опоненти влади, ідеться саме про Андрія Єрмака. НАБУ і сам ексочільник ОПУ не коментували цього припущення.

А президент Зеленський сказав, що відставка зумовлена необхідністю “перезавантаження Офісу президента України”.

Андрій Єрмак також вважав таке “перезавантаження необхідним”. В інтерв’ю виданню The New York Post він заявив, що “готовий до будь-яких наслідків” і що вважає себе “чесною та порядною людиною”.

Експосадовець сказав, що “вирушає на фронт”. Однак, що означали ці останні його слова, не зрозуміло. Деякі ЗМІ і телеграмканали повідомляли, що Андрій Єрмак продовжує спілкуватися з Володимиром Зеленським.

Посада керівника ОПУ лишається вакантною. НАБУ і САП продовжують розслідування.

“Картонкові протести” за незалежність НАБУ та САП

У липні сотні людей, переважно молодь, вийшли на протести проти обмеження повноважень Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Цей протест назвали “картонковим”, бо протестувальники тримали у руках гасла, написані на картоні.

Підпис до фото, Молодь досить швидко відреагувала на рішення більшості парламенту і президента обмежити незалежність антикорупційних органів і вийшла на вулиці Перед тим Верховна Рада ухвалила, а президент підписав закон №12414, який фактично ліквідовував незалежність НАБУ та САП і підпорядковував їх Генеральному прокурору. Громадські організації, опозиція і навіть деякі провладні політики розцінили такі дії як спробу встановити контроль над антикорупційними органами, повноваження яких – розслідувати справи проти топпосадовців.

Натомість влада пояснювала необхідність підпорядкувати НАБУ і САП Генпрокурору встановленням чіткої вертикалі длякоординації роботи правоохоронних органів під час воєнного стану.

Акції протесту, які стали найбільшими з початку повномасштабного вторгнення Росії, відбувалися не лише у столиці, але й у багатьох містах України.

Вже через тиждень, під тиском вуличних протестів і через невдоволення міжнародних інституцій, президент Зеленський подав до парламенту новий законопроєкт, який повертав незалежність НАБУ та САП.

А вже через кілька місяців сталися події, які, на переконання експертів та антикорупційних активістів, були головною причиною, через яку влада хотіла обмежити самостійність антикорупційних органів. Мова про “міндічгейт” – НАБУ і САП оприлюднили разючі результати розслідування проти посадових осіб та близьких до президента людей.

Справа генералів. Прорив оборони на Харківщині

На початку року, у січні, двох бойових генералів та одного полковника арештували та висунули підозру у тому, що їхні дії у травні 2024 року призвели до захоплення частини Харківської області.

Це були колишній командувач військ Територіальної оборони і на той час очільник оперативного угруповання “Харків” генерал Юрій Галушкін, колишній командир 125-ї окремої бригади ТрО генерал Артур Горбенко і комбат 415 стрілецького батальйону 23-ї окремої механізованої бригади полковник Ілля Лапін.

Ці арешти викликали бурхливу реакцію багатьох політиків, військових, журналістів.

У травні 2024 року російська армія змогла прорвати кордон у кількох місцях Харківської області та просунутися на 7-10 кілометрів вглиб української території, зав’язавши бої за місто Вовчанськ і селище Липці.

Державне бюро розслідувань повідомило ВВС News Україна, що інкримінує трьом офіцерам статті Кримінального кодексу про “недбале ставлення до служби, вчинене в умовах воєнного стану”, “непокору” та “відмову від виконання наказу”, вчинені в умовах воєнного стану.

Підпис до фото, Артур Горбенко, Ілля Ляпін та Юрій Галушкін не визнають своєї вини. Артур Горбенко ще влітку 2024 року, коментуючи прорив росіян на Харківщині, заявляв:

“Втримати фронт у таких умовах – коли на кілометр лінії оборони припадає всього кілька бійців – це фізично неможливо. Ми зробили максимум із тим, що мали”.

Лунали також закиди на адресу вищого керівництва ЗСУ в тому, що на складний напрямок проти набагато чисельніших сил РФ призначили командирів, які до того не мали досвіду командування безпосередньо на лінії бойових дій. Про це говорив, зокрема, військовий журналіст і військовослужбовець Юрій Бутусов.

Ділянку території Харківщини, про яку йдеться у справі, згодом повернули під контроль ЗСУ. Для цього туди спрямували посилені військові підрозділи.

Володимир Зеленський, коментуючи ці події, наголошував у лютому 2025 року під час виступу на форумі “Україна. Рік 2025”:

“Я з повагою ставлюся до старшого офіцерського складу, але гинуть солдати. Гинуть солдати – відповідати повинне керівництво. Хтось повинен відповідати”.

Як повідомили ВВС News Україна у Державному бюро розслідувань, незабаром слідство буде завершене і справу передадуть на ознайомлення підозрюваним та їхнім захисникам.

“Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні перебуває на завершальному етапі, матеріали готуються для відкриття стороні захисту”, – вказують у ДБР.

“Підозрювані своєї вини не визнали, слідству не перешкоджали”, – йдеться в офіційній відповіді.

Усі троє офіцерів не перебувають під вартою, у них інші запобіжні заходи: в одного з них – застава 5 млн гривень, у другого – особисті зобов’язання, третього суд передав на поруки ветерану війни та громадському діячеві, наголошують у ДБР.

Назарій Гусаков. Підозри у шахрайстві

У червні виник скандал навколо коштів, які збирав хворий на спінальну м’язову атрофію (СМА) 31-річний Назарій Гусаков.

Прикутого до інвалідного візка чоловіка запідозрили у шахрайстві та використанні зібраних грошей не на лікування і вартісні ліки.

Сам Назарій заперечував закиди у шахрайстві й пояснював, що лікування є дуже дорогим, а гроші потрібні також на реабілітацію, а не лише безпосередньо на препарати.

Підпис до фото, Назарій Гусаков веде публічну діяльність, аби привертати увагу до проблем хворих на СМА. Скандал розгорівся після того, як у соцмережах Назарій не відповідав на прохання надати звіти про зібрані та витрачені на лікування кошти.

У той самий час Львівська мерія повідомила, що дорогі ліки для Назарія Гусакова оплачували з міського бюджету.

Значний резонанс був зумовлений тим, що серед тих, хто допомагав Назарію, було чимало відомих публічних людей, – журналістів, політиків, військових.

А сам він є відомою в Україні людиною з інвалідністю – активно вів соцмережі, де розповідав про своє життя зі СМА, спілкувався з журналістами, аби привернути увагу до таких, як він.

Згодом виявилося, що ще до початку скандалу Назарій поїхав на лікування до Італії.

Наприкінці липня поліція оголосила підозру Назарію Гусакову за статтями Кримінального кодексу про шахрайство та відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.

З того часу до і кінця року новин про Назарія Гусакова чи про хід розслідування справи не було. Останні повідомлення Назарія у фейсбуку датовані липнем 2025 року.

ВВС News Україна звернулася до Національної поліції України із запитом, аби дізнатися, на якому етапі розгляд справи. Відповіді поки що немає.

Санкції проти олігархів. Порошенко серед покараних

У лютому президент запровадив персональні санкції проти свого попередника Петра Порошенка. Своїм указом він увів у дію рішення Ради нацбезпеки та оборони. Санкції запроваджені на невизначений термін і передбачають повне блокування активів та обмеження торгівлі.

П’ятий президент опинився в одному списку з Ігорем Коломойським, Геннадієм Боголюбовим, Костянтином Жеваго, а також ексдепутатом Ради Віктором Медведчуком, щодо яких РНБО також запровадила санкції. Усіх їх підозрювали у зв’язках з Росією та незаконному бізнесі з країною-агресором.

Причиною санкції проти Порошенка правоохоронці називали виведення мільярдів гривень з України під час війни. Також у рішенні РНБО йшлося про давні звинувачення у торгівлі вугіллям з окупованими територіями Донбасу у 2014-2015 роках та про отримання прибутків від роботи фабрики “Рошен” у російському Липецьку.

Підпис до фото, Петро Порошенко особисто бере участь у засіданнях Верховного суду і домагається скасування санкцій Петро Порошенко заперечував усі звинувачення, вважав їх політично вмотивованими і антиконституційними та увесь рік особисто доводив це у судах.

У Верховному суді завершується розгляд його позову на указ президента. Орієнтовно у січні, вважають соратники експрезидента, суд має ухвалити остаточне рішення.

У Шевченківському суді Києва у жовтні відбулися перші засідання у так званій “вугільній справі”.

Умєров і Агентство оборонних закупівель

У січні розгорівся скандал навколо Агентства оборонних закупівель (АОЗ), яке відповідає за постачання озброєнь на фронт.

Причиною було те, що громадська антикорупційна рада при Міноборони звинуватила керівництво АОЗ у службовій недбалості через закупівлю бракованих боєприпасів. Тодішній міністр оборони, нині – секретар РНБО Рустем Умєров вирішив звільнити з посади очільницю АОЗ Марину Безрукову. Але вона, а також наглядова рада цього відомства були проти.

Підпис до фото, Марина Безрукова та Рустем Умєров впродовж кількох місяців не могли досягти порозуміння, через що закупівля зброї опинилася під загрозоюКілька місяців Міноборони і АОЗ звинувачували одне одного в неефективній роботі. Противники рішення Умєрова звинувачували його у перевищенні службових повноважень, а активісти-антикорупціонери, зокрема, редактор “Наших грошей” Юрій Ніколов і керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін закликали відправити його у відставку. Сам міністр намагався призначити нового керівника – Арсена Жумаділова.

У цьому конфлікті президент Зеленський став на бік Умєрова. Імовірно тому, що не лише міністр, а й деякі фахові депутати парламенту та експерти вважали, що робота АОЗ під керівництвом Безрукової виявилася не такою ефективною, як очікували.

Тож у підсумку Арсен Жумаділов став очільником АОЗ і керує ним досі.

“Баночка джина чи хто”. Підозри у хабарі депутатці Скороход

НАБУ, САП і СБУ в останній місяць року, у грудні заявили про викриття злочинної групи, яка вимагала у бізнесмена хабар у розмірі 250 тис доларів, аби посприяти санкціям РНБО проти його конкурента. За версією слідства, цю злочинну групу очолювала народна депутатка Анна Скороход.

Правоохоронці оприлюднили відео- та аудіоматеріали, на яких, як вони твердять, зафіксоване обговорення деталей передачі хабаря.

Правоохоронці розповіли, що бізнесмен спочатку передав людині Скороход половину суми – 125 тис доларів, якими нібито мали “винагородити” посадовців РНБО. Бізнесмен також написав розписку про те, що нібито він дав позику. На думку слідства, розписка була потрібна для того, щоби уникнути звинувачень у корупційних діях, якби питання не було вирішене на користь бізнесмена.

Підпис до фото, Анна Скороход називає оприлюднені правоохоронцями матеріали “казкою”Ані членам РНБО, ані іншим посадовцям кошти не передали, оскільки зловмисники не знайшли особу, яка б погодилася вчинити незаконні дії, кажуть у НАБУ.

Фраза, що лунає на відео і яка, за даними слідства, належить пані Скороход “Я тут що, баночка джина чи хто?” стала мемом. Так депутатка обурювалася тим, що її нібито просили посприяти усуненню конкурента безплатно чи на невигідних для неї умовах. Мовляв, вона не чарівник (джин) із казкової лампи.

Сама Анна Скороход переконує, що ця справа проти неї сфабрикована, а аудіо та відеоматеріали – це монтаж. Вона називає підозри політичним тиском.

Анну Скороход обрали до парламенту від партії “Слуги народу” в одномандатному округу в Київській області, але у листопаді 2019 року її виключили з фракції нібито за спроби підкупу депутатів.

9 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи Анні Скороход та тим, кого слідство вважає її спільниками.

Депутатці суд призначив заставу у понад три мільйони гривень, яку сплатили треті особи. Її також зобов’язали носити електронний браслет, з’являтися до слідчого за викликом і не залишати Україну.

Митрополит Онуфрій без українського паспорта

У липні президент Зеленський припинив громадянство України предстоятеля Української православної церкви митрополита Онуфрія. СБУ заявила, що глава УПЦ з 2002 року має російський паспорт. Сам Онуфрій це заперечував.

За наявною в Службі безпеки інформацією, Орест Березовський (Онуфрій) “підтримує звʼязок з московською патріархією та свідомо протидіяв отриманню канонічної незалежності української церкви від московської патріархії, представники якої відкрито підтримують російську агресію проти України”.

Митрополит УПЦ Онуфрій заперечує інформацію СБУ.

Власне розслідування провела “Українська правда”. Ще у 2023 році з допомогою системи “Роспаспорт” журналісти встановили, що у березні 2002 року митрополит отримав російське громадянство, а ще через рік – і закордонний паспорт громадянина РФ.

Тоді ж УП писала, що російські паспорти мали щонайменше 20 священнослужителів УПЦ. Українське громадянство більшості з них згодом також було припинене.

Підпис до фото, Митрополит УПЦ Онуфрій заперечує інформацію СБУ й у судах захищає церкву, яку звинувачують у зв’язках з РПЦОнуфрій заявляв, що раніше дійсно мав російське громадянство, бо воно у нього лишилося після розпаду СРСР автоматично – він навчався в одній із духовних академій на території РФ і після її закінчення лишався в Росії.

Одразу після указу президента речник Онуфрія митрополит Климент сказав, що глава УПЦ “буде захищати свої права як громадянин України”. Проте чи звернувся він до суду, не відомо.

Судячи із сайту церкви, митрополит Онуфрій займається церковними справами переважно у Києві. Зокрема, 19 грудня він, за повідомленнями інформаційно-просвітницького відділу УПЦ, очолив Божественну лiтургiю у Миколаївському соборі Покровського жіночого монастиря, а 21 грудня освятив храм у столичному районі Святошин.

Тим часом з вересня тривали суди за позовами Державної служби з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), яка домагається припинення діяльності Київської митрополії УПЦ та передачі її майна у власність держави, оскільки вважає цю церкву афільованою з Російською православною церквою.

16 грудня Касаційний адмінсуд при Верховному суді України відмовив в апеляції ДЕСС і не погодився на арешт майна Київської митрополії УПЦ.

Мер Одеси Труханов. Без громадянства і без посади

У жовтні президент Зеленський припинив громадянство мера Одеси Геннадія Труханова після того, як СБУ заявила про наявність у нього російського громадянства.

Сам Труханов назвав таке рішення “свавіллям” і пообіцяв позиватися до суду.

Він заявив, що його перевіряли “всі відповідні органи”, починаючи з 2014 року, і що відсутність громадянства Росії підтверджувало російське консульство та МВС РФ. За словами ексмера, у 2017 році, через російський суд він офіційно анулював свій паспорт громадянина РФ, який нібито був оформлений без його відома.

Але СБУ також твердила, що закордонний російський паспорт Труханова є чинним.

Підпис до фото, Геннадій Труханов лишається під домашнім арештом і носить електронний браслетПісля припинення громадянства Геннадію Труханову та кільком посадовцям мерії висунули підозру за фактами службової недбалості, що призвела до загибелі людей. Трагедія сталася під час повені наприкінці вересня. Тоді одесити обурювалися, що міська влада не підготувала комунальне господарство до надзвичайних ситуацій.

Обов’язки міського голови зараз виконує секретар міськради Ігор Коваль. Майже одразу після усунення Геннадія Труханова з посади президент Зеленський створив Одеську військову міську адміністрацію. Її очолив Сергій Литвак, який, фактично, керує містом.

А щодо самого Геннадія Труханова, то після вручення підозри він перебуває під цілодобовим домашнім арештом і носить електронний браслет.

10 грудня Київський апеляційний суд відмовився пом’якшувати йому запобіжний захід, повідомило одеське інтернет-видання “Думская”.