Чому ми ходимо прямо: вчені знайшли відповідь знайшли у фоссилії віком 7 мільйонів років (фото)

Шимпанзе / © ТСН

Вчені виявили на 7-мільйонолітньому викопному приматі крихітний горбок на стегновій кістці, що підтверджує, що Sahelanthropus tchadensis ходив прямо на двох ногах — і може бути предком людини.

Про це пише Live Science.

Про відкриття повідомила журналістка Sophie Berdugo спираючись на дослідження Скотта Вільямса, асоційованого професора палеоантропології Нью-Йоркського університету, опубліковане 2 січня 2026 року в журналі Science Advances.

Нове дослідження показало, що раніше незафіксований горбок на стегновій кістці 7-мільйонолітнього викопного Sahelanthropus tchadensis вказує на те, що цей вид приматів ходив прямо на двох ногах, коли перебував на землі.

Цей горбок, який називається femoral tubercle, досі зустрічається лише у членів людської лінії. Саме це дозволяє вченим вважати S. tchadensis найранішим відомим гомініном — групою видів, що існували після відокремлення від шимпанзе та бонобо і включають сучасних людей.

«Цей (горбок) реально нас переконав», — зазначив керівник дослідження Скотт Вільямс. «Ми вирішили, що це двоногий примат, і тому він належить до гомінінів».

Аналіз стегнової кістки S. tchadensis також підтвердив ще дві анатомічні ознаки, подібні до людських. По-перше, кістка вигинається всередину, завдяки чому коліна розташовані ближче одне до одного, ніж стегна — як у сучасних людей. По-друге, на боковій частині кістки є чіткий горбок для прикріплення найбільшого сідничного м’яза, якого немає у живих не-людських приматів.

Разом із тим, зігнуті кістки рук свідчать, що S. tchadensis все ще вмів лазити по деревах, подібно до сучасних шимпанзе та бонобо, але стегна та коліна функціонували як у гомінінів, що свідчить про часту двоногу ходу на землі.

«Мабуть, він багато часу проводив на землі, щоб розвинути двоногу ходу», — додав Вільямс.

Фоссил S. tchadensis був вперше описаний у 2002 році в сучасному Чаді, але досі залишається предметом суперечок. Тодішні автори дослідження стверджували, що розташування отвора в черепі для спинного мозку (foramen magnum) свідчить про вертикальну ходу, але інші вчені сумнівались, чи дійсно це доводить двоногу ходу.

© Live Science

Дослідження Вільямса та його команди з використанням 3D-сканів кісток кінцівок дозволило перевірити стегнову кістку на характерні ознаки та порівняти її з кістками всіх відомих живих та викопних видів приматів.

Вільямс зауважив, що раніше він сумнівався, чи S. tchadensis був двоногим, а отже гомініном, оскільки цей вид жив приблизно 6–7 мільйонів років тому, близько часу останнього спільного предка людей і шимпанзе. «S. tchadensis міг бути двоногим приматом, але не обов’язково на людській лінії», — пояснив він.

Ключовим відкриттям став крихітний горбок на передній частині стегнової кістки:

«Це дуже маленький горбок, який я спочатку не помітив, а відчув, коли провів пальцем по кістці», — розповів Вільямс.

Джеремі ДеСільва, біологічний антрополог з Dartmouth College, який не брав участі в дослідженні, назвав відкриття «понад переконливим»: «Я одразу переглянув 3D-скан стегна і сказав: „Як я цього раніше не помітив?“ Тепер можна бачити ключові анатомічні ознаки прямо на фоссилі».

Відкриття робить питання про вигляд останнього спільного предка людей і шимпанзе ще більш загадковим. Якщо S. tchadensis був гомініном, це свідчить, що предок більше нагадував шимпанзе, ніж людину.

«Тепер наша ключова наукова задача — зрозуміти: чи можна бути двоногим і не бути гомініном?» — підсумував ДеСільва.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені із Кембридзького університету виявила, що люди походять не від однієї, а принаймні від двох предкових популяцій.