“Відставки ні за що”: як Рада звільнила Шмигаля, Федорова і Малюка

Підпис до фото, Денис Шмигаль та Михайло Федоров

• • Author, Софія Середа
  • Role, BBC News Україна
• 18 хвилин(и) тому

13 січня Верховна Рада офіційно підтримала “велике перезавантаження” Володимира Зеленського, звільнивши голову мінцифри та віцепрем’єра Михайла Федорова, міністра оборони Дениса Шмигаля та голову СБУ Василя Малюка із їхніх посад.

Щоправда, цьому передувала низка дискусій, а частина депутатів все одно залишилась при своїй думці, що такі кадрові рішення не на часі.

Водночас Рада провалила голосування за переведення звільнених міністрів на нові посади: за призначення Шмигаля на чолі Міненерго забракло всього 16 голосів, а до розгляду питання про призначення Федорова у Мноборони парламентарі взагалі не захотіли переходити.

Такий розвиток подій, схоже, став неочікуваним, ані для керівництва парламенту, ані для голови монобільшості, ані для прем’єрки, що прийшла на засідання.

Зрештою Рада достроково оголосила перерву у засіданні цього дня та планує повернутись до розгляду кадрових рішень вже завтра.

Як саме все відбувалось? Про це – в огляді BBC News Україна.

Денис Шмигаль: замість Міноборони – Міненерго

17 січня Денис Шмигаль міг би відзначити свої перші півроку у кріслі міністра оборони України, але не встиг: 13 січня Рада звільнила його із цієї посади.

“Я залишаю її з упевненістю, що запущені процеси стануть фундаментом для подальших змін та реформ, а наші спільні здобутки слугуватимуть основою стійкості України”, – наголосив Шмигаль у своєму виступі перед депутатами.

Як і напередодні, під час засідання профільного комітету, парламентарі привітно зустріли його сьогодні вже у сесійній залі.

Хтось навіть підходив подякувати Шмигалю особисто, поки він чекав на рішення про свою відставку у ложі уряду.

Підпис до фото, Член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки та на той момент ще міністр оборони Денис Шмигаль під час засідання Верховної Ради 13 січня 2026 рокуПояснювати депутатам необхідність звільнення Шмигаля, який ще навіть не встиг пропрацювати повних 6 місяців у новому кріслі, взявся голова “монобільшості” та член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Давид Арахамія.

“Денис Анатолійович працював максимально ефективно і максимально злагоджено в комунікації з депутатами. Це – приклад, як міністр має взаємодіяти з парламентом. Але енергетика зараз в набагато гіршому стані за міністерство оборони, тож, на прохання Дениса Анатолійовича і президента, я вважаю, ми маємо зробити цю рокіровку”, – заявив Арахамія із трибуни парламенту.

Однак таку логіку кадрового рішення все одно зрозуміли не всі.

“Міноборони – найскладніша інституція в державі, особливо під час війни і займатися пертурбаціями в необґрунтований спосіб, означає наражати нас на системний ризик. Цей ризик полягає у ключовому – втраті часу, – і вимірюється життями наших військовослужбовців”, – спробувала опопнувати Арахамії у відповідь представниця “Європейської солідарності” та його колега по парламентському комітету Ірина Фріз.

Вона також наголосила, що фракція “ЄС” не підтримуватиме звільнення Шмигаля.

Підпис до фото, Обов’язки міністра оборони Денис Шмигаль виконував від 17 липня 2025 рокуПро намір не голосувати за відставку міністра оборони заявили і у фракції “Голос”.

“Не можна заміняти однією людиною абсолютно всі посади там, де щось горить. Невже немає іншої людини, яка замінить Дениса Анатолійовича на енергетиці? Абсолютна дивина!” – наголосила представниця “Голосу” та членкиня парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Соломія Бобровська.

Вона також подякувала Шмигалю за “вичищення рустемових стаєнь бардаку і анархії” в Міноборони після того, як звідти звільнили попереднього керівника – колишнього однопартійця Бобровської Рустема Умєрова.

Утім, були і ті, хто хоч і не розумів до кінця логіку пропонованого кадрового рішення по Шмигалю, однак, готовий був проголосувати за його відставку.

“Мабуть, вперше ми звільняємо міністра ні ща що. Денис Анатолійович зробив із анархії попереднього міністра системну роботу Міноборони… Але “Батьківщина” проголосує “за” і сподівається, що Денис Анатолійович так само фахово і системно буде робити зміни в Міненерго”, – наголосив член “Батьківщини” Вадим Івченко.

Зрештою за відставку Шмигаля голоси таки знайшлись. Тож, за рішенням 265 парламентарів, з 13 січня він більше не міністр оборони.

Очікувалося, що парламент цього дня мав би призначити Шмигаля новим міністром енергетики. Утім, депутати провалили це голосування: забракло 16 голосів.

Примітно, що серед “слуг народу” кнопку “за” натисло лише 153 депутати із 178 присутніх у залі членів “монобільшості”.

Підпис до фото, 13 січня 2025 року Рада не змогла призначити Шмигаля міністром енергетикиМихайло Федоров: замість Мінцифри – Міноборони

Тим часом за відставку першого віцепрем’єра та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова проголосувало 270 депутатів, хоча думки щодо цього кадрового призначення серед присутніх у залі теж розділились.

“На фоні того всього, що відбувається у інших міністерствах, Мінцифри виглядало більш-менш нормально. І я абсолютно не розумію, чому ми сьогодні звільняємо міністра Федорова”, – підкреслював представник “Європейської солідарності” Володимир Ар’єв.

На його думку, прокоментувати це та решту кадрових рішень цього дня до Ради мав би прийти особисто президент, інакше зрозуміти логіку цих ротацій вкрай складно, вони можуть бути імітацією змін.

“Відставка Михайла Федорова це – взагалі пониження. Чи правильно іти у такий відповідальний період із посади віцепрем’єра – питання, – додавав вже представник “Батьківщини” Михайло Цимбалюк та наголошував: – Міноборони – не держава у смартфоні. Там реальна держава з її кордонами і реальне військо з його проблемами”.

Підпис до фото, Народні депутати Інна Совсун (“Голос”), Владлен Неклюдов та Максим Ткаченко (“Слуга народу”) поруч із на той момент ще міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим під час засідання Верховної Ради 13 січня 2026 рокуВодночас, як і Шмигалю, Федорову дякували за роботу.

“Це – ефективний менеджер, і я сподіваюся, що ті новації, які були закладені і реалізовані у Мінцифри, також будуть і далі реалізовуватися в іншому міністерстві”, – підкреслив “слуга народу” та колишній член парламентського комітету з питань цифрової трансформації, а нині член комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Олександр Федієнко.

Сам Федоров теж подякував депутатам за спільну роботу та розповів присутнім у залі про результати свого відомства за останні понад 6 років.

“Сьогодні я звітую не просто про роботу нашого міністерства, а про зміну моделі нашої держави”, – наголосив він.

Цікаво, що до депутатів Федоров прийшов не просто з усним звітом, а навіть з презентацією, яку під час його виступу показували парламентарям на екранах.

“Ми довели: Україна може бути швидкою, Україна може бути зручною, Україна може бути технологічною. Прошу підтримати мою відставку та дозволити мені трансформувати наш досвід у подальшу перемогу України”, – підкреслив Федоров.

Підпис до фото, Фрагмент презентації, яку Михайло Федоров демонстрував депутатам під час звіту перед відставкою з поста керівника Мінцифри, 13 січня 2026 рокуОчікувалося, що парламент вже цього дня мав би призначити його новим міністром оборони. Утім, депутати не тільки провалили голосування за призначення Дениса Шмигаля очільником Міненерго, а й не захотіли переходити до розгляду питання про переведення Федорова у Міноборони.

Василь Малюк: замість СБУ – невідомість

Тим часом навколо звільнення голови СБУ Василя Малюка розгорнулась справжня драма.

“У нас сьогодні багато кадрових питань, але я не бачу всіх тих, кого звільняють, у залі. Тому пропоную запросити до зали Верховної Ради Героя України Малюка Василя Васильовича, щоб він сьогодні доповів перед своєю відставкою, а по-друге, колеги ж люблять проводжати міністрів з інших посад, поплескати, подякувати за роботу. Я думаю, він теж на це заслужив, щонайменше за “Павутину”, – ще на початку засідання заявив колишній спікер парламенту та член президентської команди, а нині позафракційний Дмитро Разумков.

У відповідь на це голова Ради Руслан Стефанчук зазначив, що всі посадовці, яких мали звільняти депутати 13 січня, завчасно отримали запрошення, але все ж поставив пропозицію Разумкова на голосування, і коли зал підтримав її, попросив Апарат ВР підготувати повторне звернення до Василя Малюка.

Після голосувань за відставки Шмигаля і Федорова колишній спікер ще раз поцікавився, чому голови СБУ немає в залі, на що почув від Стефанчука: “Повторне запрошення надіслано, чому немає його в залі, причина невідома”.

Підпис до фото, Василь Малюк у Раді, архівне фотоТим часом співголова фракції “Європейська солідарність” Артур Герасимов звернув увагу спікера на відсутність копії заяви Малюка про відставку на руках у депутатів та попросив оголосити перерву, щоб керівництво фракцій і груп обговорило цю проблему із керівництвом парламенту.

На що Стефанчук заперечив: “Це буде велике затягування часу, я знаю наші погоджувальні ради”.

Та Герасимов не здавався і наполягав на існуванні проблеми: “Я тільки що перепитав – і не тільки в нашій фракції, але і в інших колег цих матеріалів ніхто не бачив. Чи можна зараз народним депутатам роздати матеріали, бо вони мають чітко усвідомлювати, за що голосують. Оголосіть перерву і роздайте”.

“Матеріали не роздаються, а надаються, і всі вони на сайті Верховної Ради”, – так само не здавався Стефанчук.

“Я зайшов на сайт Ради, і де заява Василя Малюка? оголосіть перерву і погоджувальну”, – наголошував співголова фракції “ЄС”.

“Заява в СЕДО (система електронного документообігу – Ред.) розіслана”, – пояснював йому спікер.

Але Герасимов продовжував: “Зараз в залі парламенту відбувається якась фальсифікація! Я тільки що, в ці секунди відкрив постанову, зареєстровану на сайті Ради про відставку Федорова, і його заява є на сайті, а заяви Малюка на офіційному сайті немає!”

“Я зрозумів, до чого ви хилите. Проведемо всеобуч конституційно-правовий. Ми перед цим голосували відставку міністра, а зараз – голови СБУ. Це – дві різні процедури! 106 стаття Конституції пункт 14 передбачає інші підстави, ніж ті, про які ви говорите”, – підсумував Стефанчук.

Підпис до фото, Представник “ЄС” Артур Герасимов кілька разів намагався переконати спікера Стефанчука у порушенні процедури розгляду відставки Малюка, 13 січня 2026 рокуЯк і у випадку із відставкою Шмигаля, пояснювати депутатам логіку кадрових перестановок в СБУ взявся голова “монобільшості” Давид Арахамія.

“Наш обов’язок як парламентарів, з поваги до Василя Васильовича, цю заяву проголосувати і підтримати. Він надав людину, яку рекомендує на посаду голови СБУ. Це – пан Хмара. Ми всі за те, щоб пан Євген проявив себе на цій посаді і добився максимальних результатів. Він буде працювати певний час в.о. так само, як це роби Василь Васильович більше, ніж півроку. І після цього президент визначиться з остаточною кандидатурою (на голову СБУ – ред.). Отак чорно-біло виглядає це питання”, – запевняв депутатів Арахамія.

На необхідності звільнити Малюка наголосила у своєму виступі і представниця президента у Верховній Раді, “слуга народу” Галина Михайлюк, яка хоч і відзначила його здобутки як керівника цього органу, утім, додала, що нині цілі війни інші, а, отже, в СБУ потрібна ротація.

Підпис до фото, Василь Малюк та Євген Хмара під час спецоперації “Павутина”, червень 2025 рокуТакі аргументи у “Голосі” та “Європейській солідарності” сприйняли скептично.

“На жаль, сьогодні немає Василя Васильовича через його зайнятість, але “Голос” не буде підтримувати звільнення, бо це був і є один із найефективніших голів СБУ часів Незалежності, тим більше, ми зараз знімаємо ефективного голову СБУ і підвішуємо знову т.в.о., як було колись”, – підкреслив полковник СБУ, депутат фракції “Голос” Роман Костенко.

“Призначення Малюка було чи не єдиним правильним кадровим рішенням Зеленського, особливо після провалу його друга дитинства Баканова Вані, з яким вони разом провалили підготовку до великої війни. І зараз Зеленський, який мав би бути тут і пояснювати відставку, не надав жодного аргументу, чому йому взбрело в голову сьогодні звільнити ефективного голову СБУ”, – наголосила уже співголова фракції “ЄС” Ірина Геращенко.

Були і ті, хто так само високо відзначав досягнення Малюка як керівника Служби безпеки, однак, на відміну від колег, все ж таки підтримав його відставку.

“Ми розуміємо, що кадрові рішення в секторі безпеки і оборони є частиною широкої логіки державного управління, тож, враховуючи подання президента, рішення профільного комітету, рішення самого Малюка група “Довіра” буде голосувати”, – заявив її представник Володимир Арєшонков.

“Якщо верховний головнокомандувач разом з Василем Малюком вирішили, що для нього є більш вагоме, більш масштабне, більш системне завдання, і в СБУ залишилися люди, яких виховав Василь Малюк, ми не можемо не підтримати зараз цього, бо будемо руйнувати систему оборони”, – зазначила вже лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко.

Загалом за відставку Василя Малюка проголосувало 235 парламентарів.

Підпис до фото, Василь Малюк повноцінно очолює СБУ від 7 лютого 2023 року, до того він півроку керував Службою у статусі в.о.Яке саме кар’єрне майбутнє чекає його тепер – наразі невідомо.

Сам він раніше запевнив, що планує залишатись у системі СБУ, щоб “реалізовувати асиметричні спецоперації світового рівня, які й надалі будуть завдавати ворогу максимальної шкоди”.

У якому саме статусі та на якій посаді він виконуватиме, поки що інформації немає.

Непублічні коментарі про ймовірність такого сценарію почали з’являтись ще увечері 2 січня, а вже наступного дня низка топ-військових виступили із заявами на підтримку чинного голови СБУ та застерегли президента від можливого звільнення Малюка.

BBC News Україна поцікавилась у Володимира Зеленського, як він реагує на такі заяви топ-військових, на що президент відповів: “Всіх поважаю, (але – Ред.) я буду робити ті ротації, які я вирішив зробити”.