Головна Без категорії Працював на землі, а зараз захищає небо: історія волинського нацгардійця. ФОТО

Працював на землі, а зараз захищає небо: історія волинського нацгардійця. ФОТО

2
0

Джерело: www.volynpost.com

У мирному житті Андрій працював на землі, звик планувати день за погодою і дбати про врожай. Каже, що саме аграрна справа навчила терпінню, відповідальності та вмінню доводити справу до кінця.

Історію волинського нацгвардійця опублікували на сторінці військової частини 1141 Національної гвардії України.

«У полі ти теж воюєш, тільки не з ворогом, а з обставинами: дощем, посухою, часом», – усміхається волинський найгвардієць. Сьогодні він разом з побратимами захищає небо над рідним краєм.

«До Волинського підрозділу нацгвардійців, я долучився добровільно з перших днів повномасштабного вторгнення. Пройшов базову військову підготовку, охороняв важливі об’єкти, а згодом після численних тренувань, разом із підрозділом виконував бойові завдання на Покровському напрямку. Саме там і з’явилося моє псевдо Шаолінь», – розповідає нацгвардієць.

На фронті, за словами Андрія, головне – це люди поруч. Побратими стали для нього другою родиною: разом ділили втому, короткі хвилини відпочинку і небезпеку. Шаолінь разом з побратимами стримували окупантів на передовій під Покровськом. Там гвардійцям довелось застосувати всі набуті професійні навички та знання, аби відбити атаки противника й утримати визначені рубежі.

«Було нелегко, але ніхто і не розраховував, що буде інакше. Фізична підготовка, постійні тренування та витримка дали свої результати. Допомогли життєвий досвід і нестандартні підходи, адже земля мені знайома, я її відчуваю. Саме це допомагало досягати позитивних результатів і ефективно протидіяти ворогу», – пригадує Шаолінь.

Після численних ворожих атак Андрій зазнав кількох контузій і був госпіталізований. Пройшов реабілітацію та повернувся у стрій, щоб разом із побратимами й надалі захищати Батьківщину від ворога. Нині нацгвардієць служить кулеметником в одній з мобільно-вогневих груп і прикриває повітряний простір від ворожих дронів.

Служба в МВГ – це постійна готовність. Нічні чергування, виїзди за сигналом тривоги, робота в холод і негоду. Інколи – це години очікування, інколи – секунди, що вирішують усе. Андрій каже, що найважче не фізичне навантаження, а відповідальність за результат. Для нього війна стала випробуванням, що змінило життя, але не змінило головного – любові до своєї землі

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію