Джерело: www.radiosvoboda.org
Військові 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ ведуть вогонь по позиціях армії РФ поблизу Часового Яру на Донеччині, 15 січня 2026 року
За даними командування ЗСУ, РФ також зазнала таких втрат у військовій техніці:
- танки – 11 571 (+5 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23 919 (+5)
- артилерійські системи – 36 294 (+33)
- РСЗВ – 1 616 (+1)
- засоби ППО – 1 278
- літаки – 434
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 109 450 (+845)
- крилаті ракети – 4 163
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 74 706 (+105)
- спеціальна техніка – 4 044.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів станом на 16 січня цього року встановили за відкритими джерелами імена 163 606 росіян, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначає «Медіазона», список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
А після масової так званої «націоналізації» майна українських громадян російською владою в Криму це стало ще небезпечніше. Докладніше читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії за лінком
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 167 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання 30 ударних БпЛА на 15 локаціях, а також падіння уламків на двох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Що відомо про затриману та чим вона займалася в Криму, з’ясовували журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Про це тут
За його словами, під час комендантської години тепер дозволено:
- пішки або приватним транспортом, у тому числі таксі, прямувати до пунктів незламності або додому,
- це стосується й випадків, коли люди повертаються з поїздів, що прибули із запізненням у нічний час.
«Комендантська година не скасовується, але з’являються необхідні винятки для людей», – зазначив Ткаченко.
Ткаченко уточнив, що пункти незламності відтепер можуть працювати цілодобово. Йдеться як про муніципальні локації, так і про заклади відповідального бізнесу, які готові забезпечити тепло, електроживлення, зв’язок, воду та гарячий чай. Водночас у місті посилюють заходи безпеки та патрулювання.
Під час пересування у нічний час необхідно мати при собі:
- документ, що посвідчує особу,
- військовозобов’язаним – військово-облікові документи.
«Безпека залишається пріоритетом, усі рішення реалізуються під контролем сил безпеки», – наголошують у міській владі.
Раніше міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив, що до пунктів обігріву в Києві та Київській області, а також решті потерпілих від російських ударів та морозної погоди регіонів можна буде потрапити цілодобово – незалежно від комендантської години, яка триває з півночі до 5:00.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
Останнім часом особливо складна ситуація з енерго- і теплопостачанням склалася в Києві та передмісті, де після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста, і ситуація є найскладнішою за чотири роки.
Ці та інші питання Радіо Свобода обговорила з американським політологом, віцепрезидентом Вашингтонської зовнішньополітичної ради Іланом Берманом і американським публіцистом, автором кількох книг про Росію Девідом Саттером. Читайте тут
«Зафіксовано влучання ворожого дрону «Молнія» у нежитлову будівлю Слобідського району. Наразі – без загиблих та постраждалих», – зазначив міський голова.
Згодом Терехов уточнив, що трапився ще один «приліт» у Слобідському районі – дрон вдарив по об’єкту критичної інфраструктури.
Після завданого вдень 17 січня російськими військовими удару по об’єкту критичної інфраструктури в Індустріальному районі Харкова «пошкодження дуже значні», повідомив мер прифронтового міста Ігор Терехов.
«Це не той випадок, коли «трохи підлатали й поїхали далі». Мова про серйозні удари по системі, яка тримає місто в теплі й зі світлом. З кожним таким обстрілом централізована подача тепла та електрики дається все важче. Бо енергетика зараз у дуже важкому стані: резерви – не безкінечні, навантаження – пікове, а будь-яке нове пошкодження одразу «з’їдає» можливості для стабілізації», – написав міський голова Харкова.
Терехов додав, що критична інфраструктура «постійно працює на межі, і будь-який наступний удар може означати, що утримувати стабільну подачу стане ще складніше».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
За його даними, зафіксовано перекидання десантних підрозділів російської армії на Гуляйпільський та Оріхівський напрямки, що свідчить про «великий рівень втрат РФ на цих напрямках».
Волошин уточнив, що загалом на Гуляйпільському, Оріхівському та Олександрівському напрямках за добу сталося приблизно 50 бойових зіткнень, з них на першому – 31 бій. Речник наголосив, що Гуляйпільський напрямок залишається «одним з найскладніших».
«Теж противник намагався пройти в глибину нашої оборони. Щодо Оріхівського напрямку, то тут ворог атакував наші позиції і в Гуляйполі, і в Дорожнянці, і в Солодкому, і в решті населених пунктів, яких є декілька коло Гуляйполя. Крім того, ворог активно застосовує і авіацію, завдаючи ударів КАБами», – додав Волошин.
За оцінкою американського Інституту вивчення війни, російські війська збільшили середні темпи просування у 2025 році завдяки новому оперативному шаблону, але не досягли своїх пріоритетних цілей у визначені терміни.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що для ведення стратегічної наступальної операції противник наростив угруповання до чисельності близько 710 тисяч військових.
За його даними, війська РФ уже понад 17 місяців намагаються захопити Покровськ на Донеччині, однак українські підрозділи тримають оборону й перехоплюють ініціативу.
«Близько опівдні 17 січня ворог атакував житлову забудову Семенівки ударним БПЛА типу «Молнія». Дрон влучив у будинок місцевої мешканки. На допомогу прибули правоохоронці. Під час їхнього перебування на місці події відбулася повторна атака, внаслідок якої зазнали травм троє поліцейських та 59-річна господиня оселі», – наголосив місцевий чиновник.
За його словами, усіх постраждалих доправили до медичного закладу, їм надається допомога. У будинку внаслідок обстрілу пошкоджено дах, фасад, вікна та паркан.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«З метою примусити Україну підписати неприйнятні капітуляційні вимоги щодо припинення війни держава-агресор Росія розглядає варіант атакувати стратегічні об’єкти енергосистеми нашої держави – йдеться про підстанції передачі електроенергії, які забезпечують роботу українських АЕС», – зазначили у розвідці.
Крім того, у ГУР наголосили, що у межах компанії тиску РФ планує також посилити залякування країн Європи та Заходу загалом. Мета цих заходів – «стримати підтримку України, зокрема, здатність нашої країни відбивати атаки РФ по критичних об’єктах інфраструктури».
У розвідці нагадали, що РФ має намір залишити цивільних українців без електроенергії та теплопостачання.
«Шляхом знищення або виведення з ладу вказаних підстанцій Москва прагне від’єднати енергоблоки АЕС від об’єднаної енергосистеми України, аби цивільні українці тотально опинились без світла і тепла», – пояснили у ГУР.
У розвідці поінформували, що станом на середину січня 2025 року, Росія здійснила розвідку десяти відповідних об’єктів критичної інфраструктури у дев’яти областях України.
«Наміри Кремля атакувати підстанції, аби в такий гібридний спосіб знищити генерацію на АЕС України, вчергове свідчать про геноцидний характер війни Росії проти України», – резюмували у Головному управлінні розвідки.
16 січня президент заявляв, що потреба у споживанні електроенергії в Україні цими днями сягає 18 ГВт, внутрішні можливості дозволяють забезпечити лише 11 ГВт. «На вчора було так, а в кожному разі щось відновлюється. Конкретно, де відновлюється, говорити не буду, тому що як тільки хтось щось каже про це, або десь щось вилазить в соцмережах, телеграмах, тоді б’ють знову і знову», – сказав він під час пресконференції в Києві з чеським колегою Петром Павелом.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. У лютому минулого року у Міненерго заявляли, що за три роки Росія окупувала 18 ГВт генерації, включно з ГЕС, ТЕС та найбільшою в Європі атомною електростанцією – Запорізькою АЕС.
З лютого 2022 року Росія знищила понад половину виробництва електроенергії, генерація Україна впала з 55 до нижче 20 ГВт – такі дані оприлюднювала газета Financial Times у червні 2024 року.
За даними Міненерго, станом на 12 грудня російські військові від початку 2025 року 4500 разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України, з початком осені ці атаки посилилися.
Після останніх масованих атак РФ в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації, найскладніша ситуація – Києві та на Київщині. Після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення. Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. Він наголосив, що ситуація є найскладнішою за чотири роки.
За його словами, також погоджено подальші санкційні кроки, про які буде оголошено «найближчим часом».
«Тиск на Росію повинен зберігатись, і продовжимо працювати на синхронізацію санкцій, і не тільки рішень партнерів у нашій юрисдикції, але українських санкційних рішень у списках партнерів. Уже зараз у персональних санкціях партнерів, також у списках проти юридичних осіб суттєва частина – це пропозиції України», – зазначив український президент.
23 жовтня Європейський Союз остаточно схвалив 19-й пакет санкцій проти Росії. Ці заходи спрямовані проти головних джерел доходів Росії через енергетичні, фінансові та торговельні обмеження і мають послабити її здатність вести війну проти України. Зокрема, пакет санкцій передбачає поступову заборону імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) – через шість місяців для короткострокових контрактів і з 1 січня 2027 року для довгострокових.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій.
Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.
При цьому боротьба з дезертирством у російській армії триває дуже жорстокими методами, включно з побиттям, тортурами та позасудовими розправами, але військові все одно тікають, пише проєкт Радіо Свобода «Север.Реалії». Журналісти розповідають, що змінилося за минулий рік у долях тих дезертирів, про яких проєкт писав у 2025-му. Про це тут
«Це не той випадок, коли «трохи підлатали й поїхали далі». Мова про серйозні удари по системі, яка тримає місто в теплі й зі світлом. З кожним таким обстрілом централізована подача тепла та електрики дається все важче. Бо енергетика зараз у дуже важкому стані: резерви – не безкінечні, навантаження – пікове, а будь-яке нове пошкодження одразу «з’їдає» можливості для стабілізації», – написав міський голова Харкова.
Терехов додав, що критична інфраструктура «постійно працює на межі, і будь-який наступний удар може означати, що утримувати стабільну подачу стане ще складніше».
Раніше 17 січня президент України назвав Харків і Харківську область серед регіонів з найскладнішою ситуацією в енергетиці.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. У лютому минулого року у Міненерго заявляли, що за три роки Росія окупувала 18 ГВт генерації, включно з ГЕС, ТЕС та найбільшою в Європі атомною електростанцією – Запорізькою АЕС.
З лютого 2022 року Росія знищила понад половину виробництва електроенергії, генерація Україна впала з 55 до нижче 20 ГВт – такі дані оприлюднювала газета Financial Times у червні 2024 року.
За даними Міненерго, станом на 12 грудня російські військові від початку 2025 року 4500 разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України, з початком осені ці атаки посилилися.
Після останніх масованих атак РФ в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації, найскладніша ситуація – Києві та на Київщині. Після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення. Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. Він наголосив, що ситуація є найскладнішою за чотири роки.
Журналісти і волонтери встановили за відкритими джерелами імена 163 606 росіян, які загинули від лютого 2022 року. Як зазначає «Медіазона», список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених та вбитих) із боку міжнародних організацій та розвідок значно вищі. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб. Він зазначив, що в листопаді середньодобові втрати Росії сягали приблизно 1100 осіб.
Генеральний штаб ЗСУ станом на ранок 17 січня заявив, що Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 225 590 військових, зокрема 1130 – за останню добу. Українські дані враховують усі втрати РФ – убитими й пораненими. Загальне число не можна вважати безповоротними втратами – частина поранених після лікування могла повернутися до лав російського війська.
За версією слідства, Володимир Опарін привів у дію навчально-імітаційну гранату, в результаті чого стався вибух та розпочалася пожежа, постраждали 20 осіб.
У прокуратурі розповіли, що справи порушені за статтями про недбалість та перевищення посадових повноважень – вони об’єднані в одне провадження. Суд відправив Опаріна під домашній арешт до 15 березня.
МОЗ Республіки Комі повідомило вранці 17 січня, що шістьох постраждалих унаслідок вибуху доставили до Москви. У Сиктивкарі лікуються ще 13 поранених.
Вибух стався вдень 15 січня. У МВС Республіки Комі заявили про «загоряння даху» під час проведення навчальних занять з особовим складом, в управлінні Слідчого комітету з питань Комі – про «гучний звук» в одному з приміщень центру.
Кримінальну справу проти Тимківа порушили за фрази, сказані під час його лікування у санаторії «Ахманка» в Тюменській області. Стверджується, що 9 травня 2022 року він у стані сп’яніння нібито сказав, що росіян треба «пустити на м’ясо». Крім того, перебуваючи в тому ж санаторії з 1 до 18 червня 2025 року, він нібито схвалював підрив Кримського мосту та операцію «Павутина», а також передбачав швидкий розпад Росії.
Свідчення проти Тимківа дали одразу 13 осіб із персоналу та пацієнтів санаторію. Захист у дебатах зазначав, що у справі немає жодного аудіо- або відеозапису, що підтверджує позицію обвинувачення. Сам Тимків у суді наполягав, що його обмовили.
Михайло Тимків розповів, що у 1986 році закінчив Інститут нафти та газу, після чого співпрацював з Арктичним та антарктичним науково-дослідним інститутом, а з 1993 року займався обслуговуванням нафтогазових об’єктів у Новому Уренгої. Він заявив, що в разі обвинувального вироку він уже «не матиме допуску».
«Ми проведемо важливу розмову з нашими американськими партнерами щодо деталей мирної угоди. Запланована спільна зустріч зі (спеціальним посланцем президента США) Стівеном Віткоффом, (зятем Дональда Трампа) Джаредом Кушнером та (міністром армії США) Даніелем Дрісколлом. Україні потрібний справедливий мир. Ми працюємо над результатом», – написав очільник Офісу президента України.
У Маямі українська делегація обговорить з американськими партнерами гарантії безпеки та економічну допомогу до 800 мільярдів доларів, які можуть підписати на форумі в Давосі, повідомила 16 січня посолка України у США Ольга Стефанішина.
Раніше сьогодні президент Володимир Зеленський заявив, що українська команда – секретар РНБО Рустем Умєров, голова Офісу президента Кирило Буданов і очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія – зараз прямує до США. Минулого тижня Зеленський повідомляв, що двосторонній документ про гарантії безпеки для України «фактично готовий» до фіналізації на найвищому рівні з президентом США.
Візит української делегації відбувається на тлі нещодавньої заяви президента США Дональда Трампа про те, що Україна, а не Росія затримує укладення потенційної мирної угоди.
Днями агентство Bloomberg повідомило, що спецпредставник Сполучених Штатів Стів Віткофф та зять президента Трампа Джаред Кушнер планують візит до Москви.
6 січня в Парижі відбулися переговори «Коаліції охочих» щодо плану завершення російської-української війни і гарантій для України. До зустрічі долучились спеціальний представник президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер.
За підсумками зустрічі була оприлюднена Паризька декларація про «надійні гарантії безпеки для міцного й тривалого миру в Україні», яка, зокрема, передбачає розміщення багатонаціональних сил в Україні після припинення воєнних дій «із запропонованою підтримкою США».
«Після нічного удару по Київщині додаткові виклики є для Гостомеля, Бучі, Ірпеня – усі необхідні служби залучені. Протягом дня також має бути виправлена ситуація в Одесі. Були доповіді також щодо Чернігівщини, Сумщини, Полтавщини, Дніпровщини», – написав Зеленський у фейсбуці.
Як і раніше, президент окрему увагу приділив Києву і ситуації «щодо тих будинків, які досі без опалення».
«На жаль, є відмінності у звітах із міського та урядового рівнів навіть щодо кількості таких будинків. Міністерство енергетики, всі центральні органи влади повинні максимально підключитися, щоб допомогти людям», – написав український лідер.
Він закликав «максимально прискоритися зі збільшенням обсягів імпорту електрики та залученням додаткового обладнання від партнерів». «Всі рішення для цього вже є, і нарощування імпорту має відбуватися невідкладно», – додав Зеленський.
16 січня президент заявляв, що потреба у споживанні електроенергії в Україні цими днями сягає 18 ГВт, внутрішні можливості дозволяють забезпечити лише 11 ГВт. «На вчора було так, а в кожному разі щось відновлюється. Конкретно, де відновлюється, говорити не буду, тому що як тільки хтось щось каже про це, або десь щось вилазить в соцмережах, телеграмах, тоді б’ють знову і знову», – сказав він під час пресконференції в Києві з чеським колегою Петром Павелом.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. У лютому минулого року у Міненерго заявляли, що за три роки Росія окупувала 18 ГВт генерації, включно з ГЕС, ТЕС та найбільшою в Європі атомною електростанцією – Запорізькою АЕС.
З лютого 2022 року Росія знищила понад половину виробництва електроенергії, генерація Україна впала з 55 до нижче 20 ГВт – такі дані оприлюднювала газета Financial Times у червні 2024 року.
За даними Міненерго, станом на 12 грудня російські військові від початку 2025 року 4500 разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України, з початком осені ці атаки посилилися.
Після останніх масованих атак РФ в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації, найскладніша ситуація – Києві та на Київщині. Після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення. Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. Він наголосив, що ситуація є найскладнішою за чотири роки.
У прифронтових зонах всі проблеми ще складніші. Радіо Свобода розповідає про них на прикладі Запоріжжя.
Як у таких умовах вдається працювати? Радіо Свобода запитало місцевих підприємців. Читайте і дивіться тут
За повідомленням «Нафтогазу», на місці працюють рятувальні служби та відповідні аварійні бригади, які проводять оцінку масштабів пошкоджень і визначають першочергові заходи з відновлення, внаслідок атаки постраждалих немає.
«Такі атаки мають негативний вплив на обсяги видобутку природного газу, що змушує компенсувати втрати шляхом збільшення імпорту. Користуючись аномальними погодними умовами, ворог посилює удари по цивільній інфраструктурі, намагаючись позбавити нас тепла, створити нестерпні умови життя», – зазначив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
