Джерело: www.volynnews.com
На цьому наголосив доцент кафедри педіатрії, імунології, інфекційних та рідкісних захворювань Міжнародного європейського університету Федір Лапій в ефірі «Громадського радіо».
Він зазначив, що поширення сказу серед диких тварин в Україні контролювали за допомогою вакцинації: вакцину розкидали у лісових масивах з авіаційного транспорту. Під час війни використання авіації в таких цілях стало неможливим.
Фахівець також додав, що до повномасштабної війни проводилося відстрілювання тварин, які можуть бути носіями вірусу сказу, насамперед лисиць.
Читати ще: У Луцькому районі зграя вовків пошматувала шістьох собак
За його словами, дослідження, які проводили за результатами такого відстрілювання, свідчили, що 30, 40% або навіть більше тварин були хворі на сказ.
«Лисиці заходять на територію домогосподарств і контактують з нашими свійськими тваринами. І такий ланцюжок сприяє поширенню вірусу сказу в наші домогосподарства», – наголосив Федір Лапій.
Фахівець нагадав, що сказ передається від тварини до людини двома способами:
– через укус;
– через потрапляння слини тварини на рану.
«Якщо слина тварини потрапляє на поверхню ока, то теж можна заразитися сказом», – пояснив він.
Основний симптом того, що тварина хвора на сказ, – її неадекватна поведінка, зокрема агресивність, яка проявляється у втраті страху перед людьми.
Федір Лапій наголосив: якщо людину вкусила тварина, то незалежно від того, хворіла вона на сказ чи ні, все одно потрібно пройти лікування, адже це абсолютно смертельне захворювання.
Читати ще: Домашній кіт покусав власника: в селі на Ковельщині – карантин через сказ
Для отримання антирабічної допомоги потрібно одразу після контакту звертатися до найближчого травмпункту або до свого сімейного лікаря.
За словами фахівця, в Україні є достатня кількість і вакцин проти сказу, і імуноглобулінів, які використовуються для лікування.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
