Напади на українців у Польщі тепер розслідуватиме спеціалізована прокуратура. Що це дасть?

Аліса ТритяченкоУ варшавському ліцеї цькували 15-річну українку, зокрема однокласники надсилали їй голосові повідомлення з образами через її національність. У Слупську після уроку старшокласники побили хлопців з України, вигукуючи «українські с*ки», «хай іде до біса Україна», «йди на фронт». Це – лише два нещодавні випадки нападів на українців у Польщі. Щороку, за даними поліції, таких інцидентів стає більше.

Розслідувати злочини за національною та релігійною ознаками, мову ворожнечі й пропаганду тоталітаризму в Польщі будуть спеціалізовані прокуратури, повідомив міністр юстиції та генеральний прокурор Вальдемар Журек. За попередніми даними, вони розпочнуть роботу вже в лютому.

Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався із юристом Давідом Денертом, який допомагає жертвам нападів, щоб з’ясувати, що на практиці означає створення таких спеціалізованих прокуратур і чи допоможуть вони ефективніше розслідуванні злочини проти українців.

Міністр юстиції та генеральний прокурор Польщі Вальдемар Журек повідомив, що в країні запрацюють спеціалізовані підрозділи прокурорів, які розслідуватимуть злочини за національною та релігійною ознаками, а також пропаганду тоталітаризму. Про це він сказав в інтерв’ю виданню ОKO.press.

«Переслідуватимемо кожного винного»Така спеціалізація потрібна, каже міністр Журек, бо проблема мови ворожнечі в Польщі загострюється.

Нові виклики виникають через розвиток штучного інтелекту, який використовує, зокрема Росія в інформаційній війні проти України і Заходу загалом, створюючи так звані діпфейки.

Спеціалізовані підрозділи можуть розпочати роботу вже у лютому 2026 року.

«Спеціалізуватися на злочинах на ґрунті ненависті будуть визначені підрозділи. Це стосуватиметься ненависті в найширшому сенсі. Неважливо, чи є жертвами українці, євреї, роми чи громадяни Польщі, які дотримуються інших поглядів. Ми переслідуватимемо кожного винного».

• Попередньо, згідно з проєктом постанови, мають працювати 16 прокуратур. Серед них 11 окружних: у Ломжі, Бидгощі, Сосновці, Кельці, Кракові, Любліні, Радомі, Познані, Перемишлі, Гожуві-Великопольському та Ополі. Додаткові повноваження отримають столичні прокуратури районів Урсинув, Жолібож, Прага-Полудне та Пясечно.

• Ключову роль у новій системі відіграватиме Варшавсько-Празька окружна прокуратура. На її базі створять групу прокурорів для розслідування найрезонансніших справ щодо мови ворожнечі. Окрім операційної роботи, команда відповідатиме також за навчання прокурорів та координацію розслідувань.
• У складі цих підрозділів працюватиме й прокурор Мацей Млинарчик, який 14 років спеціалізується на розслідуванні злочинів на ґрунті ненависті.

Боротьба з «замітанням справ»?Давід Денерт – польський юрист. Після початку повномасштабного вторгнення він активно спростовує у своїх соцмережах фейки та маніпуляції, що стосуються українців – як воєнних мігрантів, так й історичних подій. А також допомагає жертвам, що зазнали нападів на національному ґрунті.

За його словами, поява спеціалізованої прокуратури – реакція на зростаючу системну проблему в розслідуванні злочинів на ґрунті ненависті, передусім спрямованих проти іноземців, зокрема громадян України, які після 2022 року стали найбільшою та найпомітнішою групою мігрантів у країні.

«Йдеться не лише про збільшення кількості інцидентів, а й про безпорадність і неефективність чинної системи, тобто про відсутність спеціалізації, применшення або непомічання національного мотиву, а також про рутинне закриття справ».

За даними поліції Польщі, у 2024 році в країні зафіксували 651 злочин проти громадян України, а за перші дев’ять місяців 2025-го цей показник уже сягнув 477 випадків, повідомляло Bloomberg. Серед них – злочини на ґрунті ненависті, ксенофобії, пошкодження майна та побиття.

Згідно зі звітом Міжнародного комітету порятунку (IRC), у першому кварталі 2025-го:

• понад 8% опитаних українців у Польщі повідомили, що стикалися з дискримінацією за національною ознакою, зокрема через мову.
• деякі респонденти зазначали, що почуваються небезпечно в публічних місцях, вказували про домагання, онлайн-насильство або прояви ненависті.
• 41% українців розповідали, що агресія надходила від незнайомих людей. Найчастіше інциденти траплялися у громадському транспорті, медичних установах, серед сусідів, на роботі чи в соцмережах.

Денерт вважає, що створення 16 підрозділів спеціалізованої прокуратури – важливий і необхідний крок, однак сам по собі він не зупинить хвилю нападів.

«Спеціалізація прокурорів може значно покращити якість проваджень, особливо щодо правової кваліфікації, такої як статті 119, 256 та 257 Кримінального кодексу, та збору доказів у справах про злочини на ґрунті ненависті.

Однак без паралельних дій – навчання поліцейських, впровадження законодавчих рішень на європейському та національному рівнях для сприяння ідентифікації винних (Digital Services Act тощо), навчання та заняття для молоді про кримінальну відповідальність за злочини на ґрунті ненависті, як реагувати на такі випадки – це буде вторинною реакцією, а не ефективною профілактикою, яка розчищає шлях для скоєння злочинів».

Водночас, розповідає юрист, така правоохоронна реформа відкриває можливість переглянути раніше розпочаті справи – якщо вони не завершені або не сплив термін давності. Спеціалізовані прокурори зможуть аналізувати мотив правопорушника, ідеологічний контекст і символіку, та, за необхідності, змінювати кваліфікацію, до прикладу, з «побиття» чи «порушення недоторканності».

«Це означає, що справи, які раніше розглядалися як «звичайні злочини», тепер можуть вважатися серйозними злочинами на ґрунті ненависті, що караються набагато суворішими покараннями».

Він додає: процедура подання заяв не змінюється – повідомлення про злочин, як і раніше, слід подавати до поліції або районної прокуратури. Після початку дії закону ці органи, визначивши кваліфікацію, передаватимуть матеріали спеціалізованим прокурорам.

«Згідно із законом, прокуратура здійснює нагляд за кримінальним провадженням, що триває, і може виправляти помилкові рішення або дії посадових осіб – наприклад відмову прийняти заяву, неправильну кваліфікацію, передчасне або помилкове закриття провадження та замовчування мотиву ненависті.

Уже зараз адвокат або потерпіла сторона може і повинна безпосередньо вказати, що справа стосується злочину на ґрунті ненависті. Нова структура дає реальний інструмент для боротьби з масовим «замітанням справ під килим».

Окремо Давід Денерт звертає увагу на значення цифрових доказів у випадках мови ворожнечі в мережі.

«Як юрист, я рекомендую збирати: скриншоти з датою, часом, ім’ям профілю та посиланням, посилання на публікації, коментарі, групи та канали, записи екрана, що показують контекст заяви, дані свідків, людей, які бачили контент, та, якщо можливо, нотаріальне засвідчення. У випадках мови ненависті та онлайн-злочинів час має велике значення, оскільки контент часто видаляється або термін його дії закінчується».

Станом на початок січня цього року, за даними УВКБ ООН, у Польщі перебуває майже 980 тисяч українців зі статусом тимчасового захисту. Ще приблизно мільйон – трудових мігрантів, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода Надзвичайний і Повноважний посол України у Польщі Василь Боднар.