Джерело: tsn.ua
День бабака / © ТСН.ua
Щороку на початку лютого маленький бабак “пророкує”, коли прийде весна. Ця весела американська традиція має давнє коріння, власних бабаків-синоптиків в Україні та навіть свій культовий фільм.
Ще до світанку 2 лютого сотні людей збираються на пагорбі в очікуванні появи сонного гризуна. Під погляди камер доглядач урочисто підіймає бабака над головою, і натовп завмирає: чи побачить пухнастий синоптик свою тінь? За легендою, ця дрібниця вирішує, коли закінчиться зима. Звучить жартівливий вердикт – і радісна звістка миттю розлітається світом. Це не сцена з кіно, а День бабака – давній звичай, що перетворився на народне свято і щороку дарує надію на швидку весну мільйонам людей.
Давня легенда, що стала святом Традиція прогнозувати погоду за поведінкою тварин існує з прадавніх часів. Ще в Стародавньому Римі 2 лютого відзначали “день їжака”: пробудженого звірка спостерігали – якщо бачив тінь, це віщувало подальший холод, якщо ні – наближення тепла. У середньовічній Німеччині роль “метеоролога” виконував борсук. Згодом ця прикмета прижилася і в християнській культурі: на Стрітення 2 лютого люди примічали погоду. Вірили, що сонячний день означає ще довгу зиму, а похмурий – швидкий її кінець. У кельтів існувало навіть окреме свято Імболк на початку лютого, пов’язаний з прогнозом приходу весни.
Наприкінці XVIII століття переселенці з Німеччини привезли свої звичаї до Північної Америки. Оскільки їжаки та борсуки там не водилися, новими “прогнозистами” стали бабаки – місцеві ґрунтові білки. Перші згадки про День бабака в США датовані 1886 роком. Саме тоді в містечку Панксатоні (штат Пенсильванія) започаткували щорічне святкування з офіційним бабаком-метеорологом. Відтоді кожного 2 лютого американці вранці спостерігають за пухнастим провісником весни. З часом традиція поширилася і на сусідню Канаду, а нині про неї знають у всьому світі.
Тінь чи тепло: як бабак передбачає погоду За повір’ям, все вирішує поведінка бабака, що прокинувся після зимової сплячки і виліз зі своєї нори саме цього дня. Є два сценарії:
- Якщо ранок похмурий – бабак не бачить своєї тіні і спокійно гуляє назовні. Це означає, що весна буде ранньою, зима скоро закінчиться.
- Якщо ранок сонячний – бабак бачить власну тінь і, злякавшись, тікає назад у нору. У такому разі чекайте ще шість тижнів зими, приблизно до середини березня.
Хоча наука ставиться до такого прогнозу з усмішкою, для багатьох людей цей веселий ритуал став улюбленою розвагою наприкінці зими. Самі організатори називають бабака «найточнішим метеослужбовцем у світі, який ніколи не пропускає прогноз», адже він справно «працює» щороку в один і той самий день.
Найвідоміші бабаки-“синоптики” День бабака – свято міжнародне. У США та Канаді є декілька місцевих гризунів-прогнозистів, навколо яких проводять яскраві фестивалі. Серед найвідоміших можна згадати таких бабаків:
- Панксатонський Філ – штат Пенсильванія, США. Легендарний першопроходець серед бабаків-метеорологів, головний герой святкування у містечку Панксатоні з 1887 року.
- Віартонський Віллі – Онтаріо, Канада. Білий альбінос-бабак, символ традиції у місті Віартон, відомий своїми веселими прогнозами.
- Статен-Айлендський Чак – Нью-Йорк, США. Офіційний бабак мегаполіса, що живе у зоопарку Стейтен-Айленда (його жартома звуть Чарльз Г. Гог).
- Шубенакадський Сем – Нова Шотландія, Канада. Першим зустрічає світанок 2 лютого в Північній Америці, тому дає найперший прогноз весни.
- Бальзацький Біллі – Альберта, Канада. Єдиний “бабак”, який насправді є людиною в костюмі гризуна: таку кумедну форму має традиція у містечку Бальзак.
- Бабак Джиммі – Вісконсин, США. Пухнастий провидець з міста Сан-Прері, який теж щороку “виступає” перед публікою.
- Генерал Борегард Лі – Джорджія, США. Південний бабак-прогнозист, якому місцеві жителі приписують чи не стовідсоткову точність прогнозів.
Найзнаменитіший серед усіх – безумовно, Філ із Панксатоні. Саме цього бабака щороку будять на світанку 2 лютого члени клубу Inner Circle – люди в циліндрах і фраках, які опікуються традицією. Філ живе на місцевій “Горі бабака” (англ. Gobbler’s Knob) і має почесні титули на кшталт «Провидець Провидців» та «Мудрець Мудреців». За легендою, він один і той самий вже понад 130 років – буцімто випиває чарівний еліксир життя, який додає йому ще 7 років віку щораз після прогнозу. Звісно, насправді за цей час було багато наступників Філа, але для шанувальників важлива сама казкова атмосфера дійства.
Щороку на свято до Панксатоні приїздять тисячі гостей, аби на власні очі побачити прогноз бабака. Після виходу в 1993 році культової комедії «День бабака» з Біллом Мюрреєм кількість туристів на фестивалі зросла до рекордних 30 тисяч. Маленьке провінційне містечко несподівано стало світовою знаменитістю. Голлівудський фільм не тільки прославив місцеву легенду, а й зробив саме словосполучення “день бабака” символом нескінченної рутини. «День бабака» здійснив величезний вплив на світову культуру – назва фільму перетворилася на сталий вираз у багатьох мовах світу, що означає монотонні повторення дня за днем. Тепер 2 лютого асоціюється не лише з погодою, а й із перезавантаженням життя: недарма герой однойменного фільму, застрягши в часовій петлі, переосмислює своє життя, проживаючи День бабака знову і знову.
Цікаво, що з наукового погляду точність прогнозів Філа невисока – лише близько 39% збігів із реальними погодними умовами. Та це нікого не засмучує: люди сприймають прогнози бабака швидше як веселий ритуал і привід підняти настрій наприкінці зими.
Український бабак: своя погодна традиція Американський День бабака настільки полюбився, що його почали відзначати і в інших країнах. В Україні ця традиція прижилася в першу чергу завдяки ентузіастам-натуралістам. Виявляється, у нас бабак теж здавна вважався провісником погоди: за народними прикметами, в степових районах України бабаки прокидаються аж у березні. На свято Євдокії (14 березня) вони вилазили з нори, свистіли три рази – та переверталися на інший бік до кінця сплячки. Наші пращури виходили в поле послухати той свист, сподіваючись, що невдовзі потеплішає.
А от 2 лютого як день прогнозу погоди в Україні з’явилося не так давно, зате швидко набуло популярності. Починаючи з 2004 року біологічна станція Харківського національного університету ім. Каразіна щорічно будить свого бабака на ім’я Тимко, щоб той “навіщував” прихід весни. Перший харківський бабак-метеоролог успішно налагодив традицію і вийшов на пенсію 2012 року – його справу продовжив син на прізвисько Тимко II, а з 2018 прогнозує погоду Тимко III. За понад 20 років існування свята на Харківщині ці гризуни передбачали не лише погоду, а й інколи відповідали на жартівливі “запити” журналістів – скажімо, віщували успіх української збірної на Олімпіаді чи навіть курс долара. Не відстає і Західна Україна: у Львові з 2009 року жив свій бабак Мишко, який кожного 2 лютого віщував весну в місцевому еколого-натуралістичному центрі. Нині львівського Мишка замінила бабачиха Маруся – традицію продовжують, залучаючи дітей і гостей міста до цього веселого дійства.
Цікаво, що в Україні бабаки іноді випереджають сценарій свята. Наприклад, київський бабак Вікентій, який мешкає у приватному зоопарку під Києвом, у січні 2024 року прокинувся раніше строку. Гризун виліз зі своєї хатинки і почав гуляти посеред зими, чим здивував доглядачів і викликав хвилю жартів: мовляв, Вікентій натякає на дуже ранню весну. Попри все, офіційний прогноз у День бабака ніхто не скасовував – тож 2 лютого українці традиційно звернули погляди на Харківщину. Того дня Тимко III у присутності телекамер “напророкував” ще шість тижнів холодів (побачив свою тінь), а от його закордонний колега Панксатонський Філ, навпаки, передбачив ранню весну. Чий прогноз точніший цього разу – покаже час, а поки що українці мають нагоду порівняти дві народні традиції й обрати, в якого бабака вірити більше.
Для сучасної людини День бабака – це передусім розвага і видовищне шоу. Святкові фестивалі влаштовують з концертом, ярмарком, танцями й обов’язково транслюють у ЗМІ та соцмережах. Хоч прогнози хвостатого метеоролога і не завжди збуваються, люди сприймають їх з усмішкою та оптимізмом. Попри випадковість таких віщувань, популярність свята з кожним роком зростає – і не тільки в Америці, а й в Україні. Недарма в розпал суворої зими так хочеться повірити в маленьке диво.
Нагадаємо, що раніше ми писали про те, як правильно святкувати День Бабака. Очищення — ось основне завдання цього дня.
