«Удари по рятувальниках є воєнним злочином». Факти та хронологія

Сьогодні, 28 січня, у Києві прощаються із рятувальником Олександром Зібровим, який постраждав від повторного російського удару в Дарницькому районі Києва 9 січня. 18 днів він боровся за життя, утім, від отриманих поранень 26 січня помер, повідомив голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Андрій Даник.

Українські рятувальники систематично повідомляють про подібні атаки від початку повномасштабного вторгнення, особливо у прифронтових регіонах. Так, лише на Запоріжжі упродовж тижня війська РФ двічі завдавали ударів дронами по машинах рятувальників, кажуть у ДСНС.

Радіо Свобода зібрало інформацію українських рятувальників та влади про удари військ РФ по працівниках ДСНС України на півдні України, а також поцікавилося, як міжнародне право визначає статус рятувальників в умовах збройних конфліктів.

27 січня російський дрон прицільно атакував автомобіль офіцера-рятувальника громади у Пологівському районі на Запоріжжі, повідомили у ДСНС України і додали: їхній співробітник внаслідок атаки не постраждав.

21 січня, повідомили рятувальники, дрон військ РФ також атакував авто саперів ДСНС в Запорізькій області. У Запорізькій ОВА зауважили, що інцидент стався в селищі Комишуваха, наголосивши на тому, що авто рятувальників, яке зазнало атаки, мало відповідне маркування служби.

Це не перший випадок, коли війська РФ атакують працівників ДСНС на півдні України – таких вони, кажуть, зазнають від самого початку повномасштабного вторгнення.

Повторні удариВід весни 2022 року рятувальники повідомляють про атаки під час ліквідації наслідків російських ударів у регіоні.

Так, 18 березня 2022 року група працівників ДСНС під час гасіння пожежі, що виникла через російські обстріли, потрапила під повторний обстріл в селі Наталівка на Запоріжжі, повідомили у Головному управлінні ДСНС у Запорізькій області 18 березня 2022 року:

«Під час гасіння загоряння ворог здійснив повторний обстріл в епіцентр займання. Рятувальники опинилися у смертельній небезпеці. На жаль, внаслідок вибуху загинув наш вогнеборець – старший пожежний 4 ДПРЧ Євген Донець. Отримали поранення та травми різного ступеня важкості ще 5 співробітників ДСНС».

Менш ніж за місяць під повторною атакою військ РФ опинились і працівники ДСНС у Дніпрі. 10 квітня 2022 року, як повідомили надзвичайники, армія Росії двічі вдарила ракетами по аеропорту Дніпра: перший удар був о 10-й ранку, а другий – близько 12-ї години, коли рятувальники гасили пожежу, яка сталась через атаку. Повідомили про поранення 6 працівників ДСНС. Серед них – речниця Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області Євгенія Дудка, яка згодом померла через отриманні поранення.

Про повторні атаки військ РФ по рятувальниках під час ліквідації наслідків ударів на півдні України повідомляли і впродовж наступних років.

15 листопада 2023 року внаслідок такої по Комишуваській громаді Запорізької області загинув рятувальник Віталій Накаряков, повідомили у поліції Запорізької області:

«Ворог підступно двічі атакував ракетами мирний населений пункт. Внаслідок перших двох влучань поранення отримали четверо місцевих жителів, сталося займання житлового будинку. Коли ж на місце події прибули поліцейські та рятувальники, військові країни-терориста здійснили повторний обстріл. Загинули двоє співробітників ДСНС, ще троє їхніх колег отримали поранення різного ступеня тяжкості».

25 жовтня 2025 року, як повідомили надзвичайники, внаслідок повторного ракетного удару загинув рятувальник у Петропавлівській громаді Синельниківського району на Дніпропетровщині. Ще один працівник ДСНС тоді отримав поранення.

Через повторну атаку БПЛА 14 грудня 2025 році у Запоріжжі постраждали поліцейський і працівники ДСНС, що працювали на місці одного з ударів – відео з місця події, зняте на бодікамери поліції, згодом оприлюднив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький.

А 7 січня 2026 року надзвичайники повідомили про російський повторний удар по рятувальниках у Васильківській громаді Синельниківського району на Дніпропетровщині, коли ті гасили пожежу, яка виникла через атаку БПЛА. Один зі співробітників ДСНС отримав поранення. Також внаслідок атаки була пошкоджена пожежна машина.

Пожежно-рятувальні частиниВ ДСНС зауважують, що війська РФ завдають ударів по рятувальниках не лише під час ліквідації наслідків атак, а й безпосередньо по пожежно-рятувальних частинах в різних областях півдня України.

Від таких системно, кажуть, потерпають, зокрема, рятувальники у Нікополі Дніпропетровської області. 30 серпня 2024 року війська РФ тричі атакували пожежне депо в місті: рятувальники поінформували про пошкоджені ворота будівлі пожежного депо, дах складської будівлі та рятувальний човен. Про ще одну атаку по пожежно-рятувальній частині в Нікополі повідомляли 4 січня 2025 року.

«Вранці ворог атакував Нікопольщину. Прицільно вдарив по території пожежної частини. На щастя, особовий склад пожежно-рятувального підрозділу не постраждав. Внаслідок удару вибиті вікна пожежного депо», – повідомили у ДСНС України.

Внаслідок таких ударів по пожежно-рятувальних частинах на півдні України повідомляли про загиблих та травмованих працівників ДСНС. Так, 6 січня 2023 року через обстріл пожежної частини Херсону загинув рятувальник, зазначив тодішній голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич:

«Один рятувальник загинув, ще четверо дістали поранення. Один вогнеборець – у тяжкому стані, троє – середньому. Їх госпіталізували до лікарні, де медики надають їм необхідну допомогу».

31 жовтня 2024 року під ракетним ударом опинилась пожежна частина в Одесі. Як повідомили в Одеській ОВА, двоє рятувальників, які бігли в укриття після оголошення тривоги, отримали поранення.

За даними української влади, для атак по пожежних депо війська РФ, застосовують в тому числі FPV-дрони. Такими, кажуть, 18 червня 2025 року завдали ударів по пожежній частині у Білозерці на Херсонщині. Через скидання вибухівки з дронад, повідомила місцева влада, постраждали троє працівників ДСНС – вони отримали контузії, вибухові та заокриті черепно-мозкові травми та уламкові поранення.

Що каже міжнародне право?Із 2022 року запорізький адвокат Дмитро Гладкий займається фіксацією воєнних злочинів на території свого регіону.

Радіо Свобода запитало його, як міжнародне право визначає статус рятувальників в умовах збройних конфліктів та чи користуються ті відповідним правовим захистом:

– Міжнародне право однозначно класифікує рятувальників як учасників організацій цивільної оборони, що виконують гуманітарні, а не воєнні функції.

Ключовим джерелом для розуміння цього статусу є Додатковий протокол I 1977 року до Женевських конвенцій. У статті 61 Протоколу визначено цивільну оборону як виконання комплексу завдань, спрямованих на захист цивільного населення від небезпек збройного конфлікту. Це не лише класичне гасіння пожеж чи надання першої допомоги, а й оповіщення, евакуація, знезараження, облаштування сховищ, подолання наслідків руйнувань, відновлення водопостачання, тепла і світла, а отже – збереження елементарних умов життя в зоні бойових дій.

Персонал таких організацій – як цивільний, так і військовослужбовці, які призначені винятково для виконання цих завдань – користується правовим захистом за міжнародним правом. Головна умова: утримання від участі у бойових діях та виключно гуманітарний характер діяльності.

Протокол I чітко встановлює: персонал цивільної оборони, до якого належать рятувальники, мають поважати і захищати усі сторони конфлікту. На практиці це означає заборону здійснювати напади на рятувальників, якщо вони виконують притаманні їм функції, навіть якщо вони перебувають поблизу лінії фронту. Їм повинна бути надана можливість безперешкодно виконувати свою місію, за винятком випадків нагальної воєнної необхідності.

Крім того, міжнародне гуманітарне право вимагає забезпечити розпізнаваність таких служб: існує спеціальний міжнародний знак цивільної оборони – синій трикутник на оранжевому тлі. Він має розміщуватись на об’єктах, транспорті, будівлях і формах рятувальників. Це не символіка чи декор, а юридичний інструмент – його наявність зобов’язує іншу сторону утриматись від застосування сили до відповідного об’єкта або особи. Міжнародне право забороняє зловживання цим знаком і водночас встановлює, що відсутність емблеми не позбавляє особу захисту, якщо її функції очевидні.

Не менш важливо те, що статус рятувальників зберігається навіть у разі, якщо вони діють під контролем військових або озброєні для самозахисту. Допускається носіння легкої особистої зброї, зокрема пістолетів, але лише з метою безпеки – це не робить рятувальника комбатантом.

Ба більше – навіть військові підрозділи, створені для виконання завдань цивільної оборони, за умови відсутності іншої бойової діяльності, користуються таким самим захистом. Лише свідома участь у ворожих діях або використання статусу цивільної оборони як прикриття для військових операцій може призвести до втрати цього захисту. І навіть тоді – лише після попередження.

Щодо кримінально-правової оцінки атак на рятувальників, то відповідь однозначна: такі дії є воєнним злочином. Женевські конвенції й Додатковий протокол I кваліфікують умисний напад на осіб, які мають право на захист, як серйозне порушення міжнародного гуманітарного права. Це передбачає індивідуальну кримінальну відповідальність.

Стаття 85 Протоколу I прямо називає атаку на цивільних осіб, які не беруть участі в бойових діях, тяжким порушенням. Римський статут Міжнародного кримінального суду у статті 8 підтверджує це: напад на гуманітарний персонал, що має право на захист, є воєнним злочином. І хоча прямо рятувальники як категорія не згадані, їх включення в ширшу категорію гуманітарних працівників визнається як на практиці, так і в тлумаченні МКЧХ.

На практиці напади на рятувальні служби – не лише обстріли, а й блокування проїзду, перешкоджання евакуації чи глушіння зв’язку – мають фатальні наслідки. І вони мають юридичне значення. У багатьох випадках міжнародні органи – від трибуналів до Ради безпеки ООН – трактували такі дії як порушення міжнародного гуманітарного права. У резолюціях Ради безпеки ООН 1502 та 2286 підтверджено, що напади на гуманітарний персонал є злочинами, які мають переслідуватись.

Комісія ООН з розслідування злочинів у Сирії, а згодом і в Україні фіксувала так звані «дворівневі» (або подвійні) удари, коли перший обстріл завдається по цивільному об’єкту, а другий – по рятувальниках, які прибувають на місце. Ця практика прямо суперечить міжнародному гуманітарному праву і розглядається як воєнний злочин. І що важливо – немає строку давності, немає імунітету. Є злочин – має бути покарання.

Як повідомили Радіо Свобода у Державній службі України з надзвичайних ситуацій, від початку повномасштабного вторгнення серед особового складу ДСНС загинули 112 осіб, 574 – отримали травми різного ступеня тяжкості внаслідок збройної агресії РФ.

• Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року.
• У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію».
• Керівництво Росії також заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
• Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.