Унікальне “Загублене місто” на дні океану – де могло зародитися життя на Землі

• • Author, Олеся Жигалюк
  • Role, ВВС News Україна
• 42 хвилин(и) тому

У глибинах Атлантичного океану, на захід від Серединно-Атлантичного хребта, приховане одне з найнезвичніших місць на планеті – гідротермальне поле, відоме також як “Загублене місто”.

Це скупчення гігантських вапнякових веж і колон, що здіймаються з океанського дна на глибині понад 700 метрів.

Найвища з них сягає 60 метрів — приблизно як двадцятиповерховий будинок.

На думку вчених, подібні середовища могли стати однією з колисок життя на Землі, пише науково-популярний портал ScienceAlert.

Феномен без аналогів

Гідротермальне поле відкрили у 2000 році за допомогою глибоководних дослідницьких апаратів.

Відтоді воно залишається унікальним: жодного подібного комплексу в Світовому океані досі не виявлено.

За оцінками дослідників, гідротермальна активність у цьому районі триває щонайменше 120 тисяч років і, цілком імовірно, значно довше.

На відміну від підводних вулканічних джерел – так званих “чорних курців”, які також вважаються можливою колискою життя, – екосистема Загубленого міста функціонує завдяки хімічним реакціям між морською водою та породами земної мантії.

Карбонатні структури тут значно більші, що вказує на їхню значно довшу активність.

Енергія без сонця

Внаслідок цих реакцій у навколишню воду вивільняються водень, метан та інші гази. Вони слугують джерелом енергії для мікробних спільнот, що мешкають у порах і тріщинах карбонатних веж, не потребуючи ані сонячного світла, ані кисню.

Температура флюїдів тут відносно невисока — близько 40 °C, однак цього цілком достатньо для існування складної екосистеми.

Поблизу гідротермальних джерел живуть бактерії, молюски та ракоподібні. Більші тварини — зокрема краби й вугрі — трапляються значно рідше.

Таємниця походження життя

Загублене місто становить особливий інтерес для науковців, які досліджують походження життя.

Підпис до фото, Bежі Загубленого міста височіють у темряві океануВуглеводні, що утворюються в цьому середовищі, виникають не з атмосферного вуглекислого газу й не внаслідок фотосинтезу, а винятково завдяки геохімічним процесам на океанському дні.

Оскільки саме вуглеводні є базовими “цеглинками” живих організмів, це зміцнює гіпотезу про те, що життя могло зародитися в подібних умовах – задовго до формування кисневої атмосфери Землі.

У 2024 році дослідники повідомили про рекордне буріння в районі Загубленого міста: їм вдалося отримати керн мантійних порід завдовжки понад 1,2 кілометра.

За словами вчених, аналіз цих зразків може допомогти відтворити хімічні процеси, що відбувалися на Землі мільярди років тому, й краще зрозуміти, як нежива матерія могла набути властивостей живої.

Життя поза Землею

Науковці також припускають, що екосистеми, подібні до “Загубленого міста”, теоретично можуть існувати й за межами Землі.

“Це приклад екосистеми, яка просто зараз може існувати на Енцеладі (супутник Сатурна) або Європі (супутник Юпітера). А можливо, і на Марсі в минулому”, — говорив мікробіолог Вільям Бразелтон зі Смітсонівського інституту у 2018 роц.

На думку мікробіологів, якщо життя здатне існувати без сонячного світла, то саме в таких хімічно активних середовищах.

Загроза з боку людини

Найвищий моноліт гідротермального комплексу має ім’я Посейдон — на честь давньогрецького володаря морів. Його силует здіймається більш ніж на 60 метрів над океанським дном. На північний схід від цієї кам’яної вежі тягнеться скелястий схил, де дихання глибин відчутне вже значно слабше.

Саме тут, за спостереженнями науковців з Університету Вашингтона, джерела ніби “плачуть”: рідина не виривається назовні, а повільно сочиться крізь породу, формуючи скупчення витончених багатопроменевих карбонатних структур.

На жаль, цей незвичайний підводний ландшафт привертає увагу не лише науковців. У 2018 році стало відомо, що Польща отримала дозвіл на розвідку та видобуток корисних копалин у глибоководних районах, розташованих навколо “Загубленого міста”.

Хоча саме гідротермальне поле не є безпосередньою ціллю розробки, втручання в довкілля може мати непередбачувані наслідки. Осадові шлейфи або викиди, спричинені гірничими роботами, здатні легко накрити цей крихкий і унікальний світ.

Саме тому дедалі більше фахівців наполягають на включенні “Загубленого міста” до переліку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО — аби зберегти це природне диво, доки ще не пізно.