Джерело: www.volynnews.com
Експерти давно припускали, що ключову роль могли відігравати поєднання екстремальних погодних умов та викиди метану з океанського дна, які впливали на плавучість суден і роботу двигунів. Це значно приземленіше пояснення, ніж популярні теорії про інопланетян чи часові портали, пише УНІАН.
Науковець Рональд Кнаппер у коментарі для What If Science зазначив, що в районі Бермудського трикутника раніше міг існувати метановий поклад. За його словами, з часом він міг зникнути або стати неактивним, що пояснює різке зменшення кількості загадкових інцидентів упродовж останніх десятиліть.
Найгучніший випадок у Бермудському трикутнику стався 5 грудня 1945 року. П’ять навчальних літаків ВМС США, відомих як Flight 19, зникли під час тренувального польоту над районом між Маямі, Бермудськими островами та Пуерто-Рико. Пілоти повідомляли про збої в навігаційних приладах і некоректну роботу компасів, після чого зв’язок із ними зник. Літак, відправлений на пошуки, також безслідно зник. Жодних уламків так і не знайшли. Подібні інциденти тривали до 1970-х років – зникали торговельні судна, рибальські човни та приватні літаки.
Як зазначає Кнаппер, ситуація кардинально змінилася у 1980-х роках, коли через цей район почали регулярно проходити комерційні судна. Це збіглося з розвитком супутникового моніторингу та GPS-навігації.
Читати ще: Найдавніша система навігації тварин існувала щонайменше 97 мільйонів років тому
Скептики містичної теорії вважають, що це доводить: жодної містики не існувало, а краща звітність і точніші дані просто викрили перебільшення та випадкові збіги. Дослідники також наголошують, що раніше судна часто потрапляли в раптові шторми, потерпали від гігантських хвиль, шквалів, не маючи доступу до сучасних метеопрогнозів.
Окрему увагу нині привертає саме теорія метанових викидів. За словами Кнаппера, раптове вивільнення метану з дна океану здатне різко зменшувати щільність води, порушувати плавучість суден і роботу двигунів. Подібні явища фіксували й в інших регіонах світу.
Якщо такий активний метановий осередок колись існував під Бермудським трикутником, а згодом зник або змістився, це могло пояснити зростання й подальший спад кількості інцидентів.
Науковець підсумовує, що загальний технологічний прогрес поступово позбавив Бермудський трикутник ореолу загадковості. Колись він «процвітав в епоху без миттєвої перевірки інформації», тоді як нині кожен політ відстежується в реальному часі, а сигнали лиха надходять миттєво.
Крім того, можливі магнітні аномалії могли з часом зміститися, як і океанське дно, що також впливає на розташування потенційно небезпечних зон.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
