Проти «диктатора-бандита» Путіна. США виділили кошти на оборону країн Балтії

Фінансування, затверджене цього тижня в межах Закону про виділення коштів на оборону на 2026 фінансовий рік, забезпечує продовження підтримки Сполученими Штатами Естонії, Латвії та Литви в межах Балтійської ініціативи з безпеки (BSI).

Загальна сума нинішнього оборонного бюджету США – 838,7 мільярда доларів. Документ був підписаний президентом Дональдом Трампом 3 лютого. Серед іншого він закріплює фінансування співпраці в галузі безпеки з трьома країнами Балтії, попри попередні спроби Пентагону обмежити або зовсім скасувати її.

Додаткові 10 мільйонів доларів були виділені Естонії в межах програми «Фінансування іноземних збройних сил» з бюджету на закордонні місії. Раніше Таллінн використовував ці кошти для придбання боєприпасів HIMARS, ракет Javelin і великокаліберних артилерійських снарядів.

«Америка наодинці – слабша Америка»«Це чудово допоможе нашим балтійським союзникам при стримуванні [Росії]», – сказав Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода конгресмен Дон Бекон (республіканець із Небраски), відставний бригадний генерал ВПС США і співголова Балтійського комітету Палати представників. Він додав, що це питання стало пріоритетним після того, як міністерство оборони заявило про намір припинити фінансування цієї програми.

«Конгрес відданий зміцненню альянсу НАТО, і ми знаємо, що необхідно приділити особливу увагу країнам Балтії, – зазначив Бекон, додавши, що історія показує небезпеку відмови США від глобальної залученості. – Більшість членів Конгресу знають, що нам потрібні друзі, щоб протистояти Китаю, Росії та Ірану. Ми не можемо зробити це наодинці. Америка наодинці – це слабша Америка».

Три Балтійські країни – члени НАТО і тверді прихильники України – в останні місяці стали свідками вторгнень російських літаків або дронів у їхній повітряний простір. У вересні минулого року три російські винищувачі МіГ-31 вторглися в повітряний простір Естонії над Фінською затокою і пробули там близько 12 хвилин. Цей інцидент спонукав Таллінн запросити скликання надзвичайного засідання Ради безпеки ООН і активізувати статтю 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає консультації між союзниками у разі загрози одному з членів альянсу.

Бекон зазначив, що масштабна війна Росії проти України, якій скоро виповниться чотири роки, становить загрозу і для інших країн. За його словами, результат цього конфлікту, найбільшого і найкривавішого в Європі з часів Другої світової війни, безпосередньо вплине на ситуацію у сфері безпеки в Балтійському регіоні та інших уразливих сусідніх країнах.

«Якщо Україна впаде, ми можемо з упевненістю стверджувати, що наступною буде Молдова», – говорить конгресмен. Далі, на його думку, може бути посилення тиску Кремля на країни Балтії та Грузію.

«Ми не повинні бути нейтральними, – говорить Дон Бекон. – Ми повинні встати на бік свободи і проти диктатора-бандита».

«Дуже політичне рішення»Для країн Балтії нинішнє голосування Конгресу – це більше, ніж просто бюджетне рішення. Міністр закордонних справ Литви Кестутіс Будріс в інтерв’ю Радіо Свобода під час візиту до Вашингтону 4 лютого наголосив, що Балтійський регіон є передовою лінією НАТО.

«Це рішення за своєю суттю дуже політичне», – сказав Будріс, охарактеризувавши його як свідчення міцних трансатлантичних зв’язків. Литовський міністр також вказав на весь спектр загроз у сфері безпеки, з якими стикається регіон, включаючи гібридні операції Росії та Білорусі.

За словами Будріса, Литва та її сусіди накопичують досвід у протидії гібридним тактикам, розкид яких вельми великий. Вони варіюються від інформаційної війни до інструменталізації міграції, як у випадку з напливом мігрантів на кордони Білорусі з Польщею, Литвою та Латвією, і дестабілізуючих дій проти цивільної авіації.

«Ми повинні очікувати, що завтра або післязавтра цей тиск набуде нових форм», – попередив литовський політик, охарактеризувавши гібридну війну як частину нової реальності у сфері безпеки країн Заходу.

Сигнал від обох партійКрістен Тейлор, заступниця директора Трансатлантичної ініціативи з безпеки Атлантичної ради, заявила Радіо Свобода, що законопроєкт з’являється в момент, коли активність Росії на східному фланзі НАТО посилюється. «Це фінансування призначене для підтримки оперативної сумісності та зміцнення військового потенціалу балтійських союзників», – сказала Тейлор.

Ще важливіше, додала вона, що це додає впевненості союзникам, які стали відчувати занепокоєння щодо відданості Вашингтону традиційним зв’язкам з Європою.

Закон про виділення коштів на оборону був ухвалений Палатою представників з мінімальною перевагою у 217 голосів проти 214 і пройшов Сенат з більш комфортним результатом у 71 голос проти 29, після чого був підписаний президентом Трампом.