Джерело: www.radiosvoboda.org
27 січня у Києві співробітники Служби безпеки України затримали громадянку Білорусі, 35-річну журналістку. Причиною стали підозри у багаторічній роботі на КДБ Білорусі. Невдовзі після затримання СБУ оприлюднила записи оперативного спостереження за жінкою, з яких випливає, що вона збирала інформацію про діяльність українських спецслужб та державних органів, яку за грошову винагороду передавала білоруському КДБ.
Слідчі СБУ повідомили жінці про підозру за ч. 1 ст. 114 Кримінального кодексу України (шпигунство). Вона перебуває під вартою. Їй загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
СБУ не називає імені затриманої, але це зробила низка білоруських та українських ЗМІ. За даними медіа, йдеться про Інну Кардаш, журналістку з 10-річним стажем, яка виїхала з Білорусі після протестів 2020 року.
Сама затримана або її захисники публічно не коментували цю справу.
Робота і навчанняІнна Кардаш народилася в Заслав’ї під Мінськом 23 липня 1991 року. За даними об’єднання BelPol, батько журналістки вже помер, мати принаймні донедавна працювала керівницею відділу на підприємстві «Дарида».
Навчалася Кардаш у 187-й школі в Мінську, неподалік від площі Якуба Коласа. У профілі журналістки у фейсбуці вказано, що після школи Кардаш вступила до Білоруського державного економічного університету, проте невідомо, чи вдалося їй його закінчити. Вже у 2012 році Інна Кардаш працювала в мережі автомобільних заправок United Company, ще через рік влаштувалася в компанію «Максбет», якій належить мережа салонів з ігровими автоматами, де працювала до 2015-го.
Приблизно у 2015–2016 роках Кардаш приходить у журналістику. На її сторінці у фейсбуці можна знайти згадки про навчання за відповідною спеціальністю в Європейському гуманітарному університеті (ЄГУ). Білоруська служба Радіо Свобода звернулася до ЄГУ з проханням підтвердити інформацію про навчання Кардаш в університеті, але на момент публікації цього матеріалу відповіді не отримала.
Інна Кардаш у посольстві України в Мінську, архівне фото
У 2016 році з’являються перші публікації Кардаш, які сьогодні можна знайти у відкритому доступі. Вони вийшли на сайті Білоруської служби Радіо Свобода.
«Коли Інна Кардаш навчалася в ЄГУ на журналістиці, їй були потрібні публікації у ЗМІ для звіту в університет, вона запропонувала свої тексти мінському бюро Радіо Свобода, – згадує співробітник служби, який працював у той час у мінському бюро Радіо Свобода. – Загалом на сайті Білоруської служби Радіо Свобода вийшло п’ять її публікацій, серед них – інтерв’ю з учасником мінських переговорів у межах Тристоронньої контактної групи з питань Донбасу Романом Безсмертним, ветераном війни на Донбасі, чернігівським білорусом Сергієм Богукальцем, письменником Владиславом Ахроменком, чернігівським священником Євгеном Ордою».
Про те, що Інна Кардаш від самого початку своєї кар’єри займалася майже виключно українськими темами, говорять і білоруські журналісти, які десять років тому перетиналися з нею в Мінську і погодилися розповісти про це на умовах анонімності.
«Вона з’явилася десь у 2016-17 роках, – згадує Кардаш у розмові з Радіо Свобода один із таких співрозмовників. – Дивне враження справляла. Ніхто до ладу не знав, де вона працює, чим займається. Її від початку цікавила лише Україна. І така вузька спеціалізація була дивною. Зараз, звісно, вже можна зрозуміти, чому так було. Але зазвичай так вузько не працюють. У Мінську в той час недержавних журналістів було не так багато, ми всі знали один одного, разом тусувалися періодично. А Кардаш з’явилася нізвідки і майже ні з ким не заводила знайомств. Нехарактерно поводилася».
Інший співрозмовник Радіо Свобода з журналістики згадує, що приблизно з 2016 року Інна Кардаш почала періодично з’являтися на прийомах і заходах, організованих посольством України в Мінську.
Там вона знайомилася з дипломатами та редакторами недержавних ЗМІ. Яким чином Кардаш потрапляла на такі прийоми, ніхто зі співрозмовників згадати не зміг. Посольства, зокрема й українське, зазвичай формують свій пул із досвідчених співробітників медіа, потрапити на прийом позаштатнику без досвіду непросто.
Вихід представників Тристоронньої контактної групи до журналістів у Мінську. На таких пресконференціях часто працювала Інна Кардаш
За даними розслідування ТСН (служби новин українського телеканалу «1+1»), на такому заході молоду білоруську журналістку познайомили з керівником одного з провідних українських інформаційних агентств, який мав високий авторитет у професійному середовищі. Його попросили допомогти 25-річній журналістці з роботою, і, як стверджується, він потрапив під її особистий вплив. При цьому, за даними СБУ, уже тоді Кардаш була чинною агенткою КДБ, виступаючи під легендою опозиційної журналістки, яка співпрацює з українськими ЗМІ.
Дружба з операторомПредставник Білоруської асоціації журналістів Борис Горецький у розмові з Радіо Свобода розповів, що приблизно з середини десятих років почав помічати Кардаш на різних українських заходах у Мінську.
Вона працювала або для українців, або з українськими темами. Я взагалі довгий час думав, що вона – громадянка УкраїниБорис Горецький
«Вона працювала або для українців, або з українськими темами, – згадує Горецький. – Я взагалі довгий час думав, що вона – громадянка України. Був знайомий трохи. Багато про неї я не знав. До БАЖ вона не вступала, жодних питань про нашу організацію не ставила».
Одним із тих, з ким Інна Кардаш під час роботи в Білорусі підтримувала тісні взаємини, був оператор Василь Семашко. До 2015 року він працював у інформаційній компанії «БелаПАН», звідки його звільнили через розбіжності з керівництвом «в українському питанні». Як розповів у розмові з Радіо Свобода один із колишніх колег Василя, Семашко після 2014 року зайняв проросійську позицію, і це почало проявлятися в його роботі.
Після припинення співпраці з «БелаПАН» Василь Семашко почав працювати як фрилансер. Знімав, зокрема, на окупованих Росією українських територіях, робив сюжети з різних місць Білорусі. Пізніше влаштувався в російські ЗМІ.
«Вона, скажімо так, не була схожою на журналістку, – розповідає про Інну Кардаш ще один співрозмовник Радіо Свобода. – Швидше на співробітницю державного телебачення. Дуже хотіла завести знайомства з хлопцями, які знімали відео. Тоді операторів було небагато. І ось вона терлася біля Васі Семашка переважно. Який на той момент уже мав дуже неоднозначну репутацію серед колег, і з ним мало хто контактував».
Василь Семашко був одним із найближчих до Інни Кардаш операторів у Мінську, архівне фото
У 2017 році Кардаш почала співпрацювати з українським телеканалом «112 Україна». Для нього вона робила репортажі з Білорусі на білоруські та українські теми. Вони були присвячені курсам української мови в Мінську, жартівливому проголошенню «Вейшнорії» під час навчань «Захід-2017», похорону матері Михайла Жизневського, численним зустрічам у контексті переговорів Тристоронньої контактної групи.
В Україні телеканал, на якому працювала Інна Кардаш, мав репутацію проросійського. У 2019 році у нього почалися проблеми з ліцензуванням, а у 2021-му Володимир Зеленський заборонив трансляцію телеканалу «112 Україна» спеціальним указом.
У СБУ заявили, що після закриття ресурсів Медведчука КДБ Білорусі «відрядив» агентку в Україну, де вона влаштувалася до одного із провідних медіа і використовувала цю роботу та зв’язки своїх колег із цього ЗМІ для розширення особистих контактів серед українських політиків, військових та зарубіжних дипломатів. Згодом, як стверджує українська спецслужба, шпигунка отримала завдання збирати інформацію про громадян Білорусі та Росії, які сприяють Україні у боротьбі проти держави-агресора, також вона мала встановити неформальні контакти з посадовцями посольства Китаю для збору розвідданих про діяльність китайських дипломатів в Україні. Також жінка спробувала влаштуватися до одного зі штабних підрозділів Воєнної розвідки, де потрапила в розробку Власної безпеки ГУР.
«Просила постійно чимось допомогти їй»На яких умовах Інна Кардаш працювала для «112 Україна» в Мінську, невідомо. У білоруських базах даних немає відміток про те, що вона була працевлаштована там як кореспондентка або штатна співробітниця.
Крім тепер підсанкційного телеканалу «112», раніше вона працювала в інформаційній агенції «Інтерфакс-Україна». А до того – на телеканал «Україна» у Білорусі, співпрацювала з білоруським виданням «Тут бай медіа» і багатьма закордонними медіа як фрилансерка, повідомила «Наша Нива».
За даними, якими з Радіо Свобода поділилося об’єднання колишніх силовиків BelPol, у 2018–2019 роках Інна Кардаш була співробітницею товариства з обмеженою відповідальністю «Тут бай медіа». Однак колишні журналісти порталу Tut.by в розмовах з Радіо Свобода не змогли пригадати, щоб бачили Кардаш у той час в офісі чи навіть просто щось чули про її роботу для порталу.
«Ми з колишніми колегами намагалися згадати її, але ніхто не зміг, – розповів у розмові з Радіо Свобода колишній журналіст порталу. – Можливо, вона співпрацювала з кимось із наших представництв у регіонах. Зараз усіх опитати складно вже, втратили зв’язки. Але в офісі в Мінську її точно не було, вона не працювала з Tut.by на постійній основі».
За словами співрозмовника, з порталом Tut.by Інна Кардаш могла бути пов’язана також через співпрацю з кимось, у кого портал купував матеріали. Таке іноді траплялося, коли фрилансери пропонували ексклюзивні фото чи відео. Зокрема з окупованих Росією територій України.
«Симпатична, але все на цьому, – згадує затриману СБУ білоруску ще один журналіст, який кілька разів перетинався з Інною Кардаш у спільних компаніях у Мінську. – Одягалася добре, було помітно, що вона має гроші. Але ніхто не питав, звідки. Знали, що вона працює на українське телебачення, там могли бути високі гонорари, не те що в білоруських ЗМІ. Просила постійно чимось допомогти їй, зняти щось. Деякі хлопці на це велися, звісно. Працювали з нею. Але щоб вона мала з кимось із журналістів постійні контакти, то я не скажу».
У 2020 році Інна Кардаш, як і багато інших білоруських журналістів, працювала на виборчих подіях та акціях протесту. Відомо про кілька випадків, коли Кардаш затримували силовики. У тому ж 2020-му вона виїхала з Білорусі в Україну. За даними BelPol, востаннє в Білорусі Кардаш затримували 16 жовтня 2020 року, тоді до неї «застосували заходи індивідуальної профілактики». Після цього силовики внесли прізвище журналістки до бази «Беспарадкі».
Затримання журналістів недержавних ЗМІ під час протестів 2020 року, ілюстративне фото
«У 2020-му вона почала цікавитися білоруськими активістами, учасниками протестів, – розповів Радіо Свобода журналіст, на той час знайомий із Кардаш. – Їздила кудись за місто на зустрічі з ними. Не було зрозуміло, навіщо. Усе найцікавіше відбувалося на самих протестах. Але ніхто не надавав значення цьому тоді».
Приблизно на кінець 2010-х припадає близьке знайомство Інни Кардаш із колишнім білоруським політв’язнем Олександром Молчановим, який виїхав в Україну після Площі 2010 року і з 2016 року перебував на службі у Збройних силах України. Про це Молчанов сам написав у соціальних мережах після арешту Кардаш.
«Подробиць я поки що розповідати не буду, – сказав Молчанов у розмові з Радіо Свобода. – Можу лише повідомити, що наше знайомство відбулося за кілька років до повномасштабного вторгнення Росії в Україну».
Білоруська влада поки ніяк не коментувала арешт СБУ Інни Кардаш та її обвинувачення у шпигунстві на користь КДБ Білорусі.
