Джерело: www.bbc.com
Автор фото, Anadolu Agency via Getty Images
Підпис до фото, Поки США не приєднуються до полювання на російський тіньовий флот, ефективність нафтових санкцій Заходу під питанням
-
- Author, Олексій Калмиков, Єлизавета Фохт
- Role, ВВС
- 25 хвилин(и) тому
Президент Дональд Трамп за рік на своєму другому президентському терміні так і не ввів жодної дієвої санкції проти Росії за вторгнення в Україну. Нафтові доходи Росії впали, але геть з інших причин, зазначають експерти. Вони переконані, що Трамп так і не зважиться натиснути на Володимира Путіна.
Нові санкції проти тіньового флоту і покупців російської нафти разом із падінням світових цін дозволили Заходу в 2025 році трохи придушити російську економіку. Нафтові доходи, що становлять чверть російської скарбниці, скоротилися майже на 20% і продовжили падати в січні 2026-го.
Втім, економічний тиск не змусив Кремль припинити агресію проти України. Виходить, санкції не працюють?
“Нічого подібного”, – каже Саймон Джонсон, нобелівський лауреат і професор Массачусетського технологічного інституту, одного з провідних американських університетів.
“Дуже важко сперечатися з тими, хто так стверджує. Санкції працюють, але тільки в тому випадку, якщо стежити за їхнім виконанням”, – пояснив Джонсон. Для цього, за його словами, потрібна тісна кооперація всіх країн “Великої сімки”, особливо США і ЄС.
З цим якраз і проблеми.
До повернення Дональда Трампа в Білий дім рік тому адміністрація його попередника Джо Байдена постійно робила санкції проти Росії жорсткішими. І вона працювала над цим в унісон з іншими членами “Великої сімки”.
Але Трамп поставив санкції на паузу під приводом того, що інакше Володимир Путін розсердиться і припинить мирні переговори.
У рамках своєї політики “Америка передусім” Трамп відмовився не тільки від економічного тиску на Росію, а й від фінансової підтримки України. Все це лягло на плечі Європи: ЄС, Норвегії і Великої Британії.
“Тільки в 2025 році ЄС і Британія ввели санкції проти майже 500 танкерів російського тіньового флоту. На жаль, США далеко позаду в цьому питанні. 422 судна з європейського чорного списку так і не потрапили під американські санкції”, – каже Джонсон.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, США захопили танкер Marinera у січні за перевезення венесуельської нафти в обхід санкцій. Російський прапор на Marinera не зупинив американців, що підбадьорило європейців на рішучіші дії проти сумнівних суден на Балтиці та Середземному моріА без тотального полювання за тіньовим флотом неможливо забезпечити дієвість головної нафтової санкції Заходу проти Росії – стелі цін на нафту, сказав архітектор цього заходу Бен Гарріс. Він працював у мінфіні США, коли в часи правління Байдена цю санкцію ввели.
Механізм стелі цін простий: Захід дозволяє своїм перевізникам возити російську нафту, але за ціною, нижче за ринкову. До війни майже всю російську нафту і нафтопродукти перевозили західні танкери. Тепер все, що продається вище стелі, вивозить тіньовий флот. За різними оцінками – це від 50% до 80% російського нафтового експорту.
Саме тому тіньовий флот – це єдина лазівка, щоб обійти головну західну санкцію проти головного джерела валютних доходів Росії. Щоб ця санкція працювала, необхідні санкції проти тіньового флоту.
“Примус – це головне. Без примусу найхитріші санкції й копійки не варті. І, чесно кажучи, США погано справляються із цим завданням”, – сказав Бен Гарріс, який зараз працює в американському аналітичному центрі Brookings Institution.
“За весь час другого терміну Трампа кількість танкерів, проти яких ми ввели санкції – нуль. Жодного. Хоча немає нічого простішого”.
Більше того, коли ЄС і Велика Британія вирішили знизити стелю цін на російську нафту після падіння світових цін, США відмовилися приєднатися до них.
Чому санкції Трампа виявилися декоративними
Союзники Трампа хором просили його використати всю міць найбільшої економіки світу, долара і флоту для тиску на Путіна.
Республіканці в Конгресі навіть написали закон про величезні мита в 500% для всіх країн, які купляють російські енергоресурси.
Хід закону не дали, хоч наполегливі поштовхи в спину до осені змусили Трампа зробили два невеликі кроки.
І обидва – в нікуди.
Коли переговори з Путіним зайшли в глухий кут, Трамп спочатку ввів тарифи проти Індії, а потім – санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній “Роснефть” і “Лукойл”.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Трамп не втрачає надії домовитися з ПутінимІндія виявилася ціллю Трампа через те, що разом із Китаєм вона стала і залишається найбільшим імпортером російської нафти після “розлучення” РФ із Заходом через Україну, показують дані Vortexa та інших галузевих аналітиків.
“Китай контролювати нереально, а Індію – дуже складно. Ось ввели ми в Америці тариф в 25% проти Індії за те, що вони купують російську нафту, і – нічого. Їхній імпорт із Росії насправді тільки виріс”, – висловився Бен Гарріс.
Все через те, що гнів Америки лякає тільки покупців. Продавець – Росія, і вона давно відрізана від західної фінансової системи.
А от індійські та китайські заводи й порти, коли перед ними ставлять жорсткий вибір – контрабандна нафта зі знижкою чи доступ до кредитів і розрахунків у доларах, довго не думають.
Покарати продавця, не загрожуючи покупцю, дуже складно, відзначає Гарріс як спеціаліст із санкцій.
“Саме загроза вторинних санкцій від мінфіну США налякала народ”, – пояснює він.
Але цю загрозу так і не втілили, і з кожним днем російська нафта втрачає ледь набуту токсичність.
“Вторинні санкції – це інструмент, який реально працює, але вони мають бути відчутними. А перший екзамен на вторинні санкції в Індії ми з тріском провалили”, – сказав Гарріс.
У результаті Трамп скасував додатковий тариф і написав у себе в соцмережах, що Індія пообіцяла у відповідь відмовитися від закупівель нафти в Росії. Та вже який день індійські чиновники залишають без відповіді всі питання про те, чи справді Індія взяла на себе такі зобов’язання.
Автор фото, EPA
Підпис до фото, Мешканці Делі незадоволені тарифами Трампа“Якщо Індія перестане купувати російську нафту – чудово, – каже Гарріс. – Але в мене щодо цього серйозні сумніви, враховуючи історію адміністрації Трампа”.
Його скепсис розділяє колишній експерт Держдепартаменту США з Азії Еван Фейгенбаум. Тексту “угоди” Трампа з Індією ніхто не бачив, а “диявол в деталях”, пише він:
“Мені складно повірити в те, що індійська влада прямим текстом відмовиться від співпраці з Росією в нафтовій галузі”.
Хто, якщо не Трамп?
“Моє послання європейцям – все у ваших руках”, – каже американець Бен Гарріс.
“США нічого робити не будуть. У Трампа був рік, були можливості ввести елементарні санкції, але він вирішив цього не робити. Чи зміниться що-небудь тепер? Я особисто налаштований скептично”.
На його думку, законопроєкт сенатора-республіканця Ліндсі Грема про вторинні тарифи в 500% проти країн, які купують нафту в Росії, “не має жодних перспектив бути прийнятим у середньостроковій перспективі”.
Залишаються європейці. Саме біля європейських берегів ходить тіньовий флот із російською нафтою. Якщо йому перерізати балтійський маршрут, Кремль позбудеться від 5% до 14% податкових надходжень від нафтової торгівлі, підрахувала Київська школа економіки (KSE) і Brookings Institution.
Попередні два роки до 2025-го нафтовий експорт Росії складав 190 мільярдів доларів щороку, а в 2025 році – скоротився приблизно до 160 млрд, показують дані експертів KSE. А в нинішньому 2026-му він впаде ще більше і не дотягне до 110 мільярдів, вважають вони.
Але це тільки за умови того, що Захід буде жорстко стежити за дотриманням санкцій. Інакше Росія вивезе нафти більш ніж на 130 мільярдів доларів.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, С та Британія запровадять нові санкції у річницю вторгнення. Чи приєднаються до них США? Прем’єр Британії Кір Стармер, голова дипломатії ЄС Кая Каллас та президент України Володимир ЗеленськийЄвропа далеко не вичерпала запас санкцій. Крім полювання за тіньовим флотом, ЄС обговорює тотальну заборону на перевезення російської нафти та нафтопродуктів для західних танкерів. Тобто це повна заборона, а не стеля цін, нижче якої їм поки що дозволено мати справу з Росією.
Поки що є сумніви, що заборона потрапить в 20-й пакет санкцій, який планують прийняти до четвертої річниці вторгнення 24 лютого.
Він стане першим в цьому році тестом готовності Трампа посилити санкційний тиск на Путіна – ЄС напевне спробує переконати США приєднатися до тотальної заборони на морські перевезення російської нафти.
Чим більше нафти, тим гірше для Росії
Навіть якщо США знову залишаться осторонь, в Європі досить важелів тиску на Росію, а надлишок нафти на світовому нафтовому ринку лише посилить проблеми Кремля, вважає віцепрезидентка KSE Наталія Шаповал.
“Їхні доходи вже падають, а якщо буде заборона на танкери чи інші додаткові заходи протягом року, то нафтовий експортний виторг скоротиться ще більше, особливо з врахуванням ситуації на світовому нафтовому ринку”, – сказала вона.
Цей ринок перенасичений нафтою.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Захоплення американцями венесуельських нафтогазових запасів за наказом Трампа лише посилило надлишок нафти на ринкуУ результаті ціни на неї знижуються і поступово приходять до рівня, на якому покупцям підпільної російської сировини – Індії та Китаю – простіше відмовитися від супутніх ризиків. І замість “тіньових” постачань купити трошки дорожче, але в “білих” постачальників, не забруднених західними санкціями.
У результаті Росії все складніше шукати покупців, і нафту доводиться складувати – на землі в складах і в морі на танкерах, зазначив тривожний для Кремля тренд експерт Bloomberg із енергетики Хав’єр Блас.
“Досі контрабанда нафти була настільки прибутковою, що жодні санкції ЄС та США не могли зупинити її. Але ось вперше я спостерігаю, як ця конструкція дає тріщину”, – пише він.
За його оцінками, близько 100 мільйонів барелів непроданої іранської та російської нафти зависли в пошуках покупців. Із них 58 млн барелів – в танкерах на морі, згідно з даними Kpler.
Рік назад було всього 6 мільйонів. Для порівняння, Росія торік доставляла за кордон морем близько 3,5 мільйонів барелів на добу, згідно з даними S&P Global.
“Причина не тільки в санкціях і політичному тиску з боку США і Європи. Звісно, вони зіграли свою роль. Але ключовий фактор значно прозаїчніший: покупцям підсанкційної нафти стали доступні альтернативні легальні барелі за розумними цінами. А дотримуватися правил дешевше”.












