Джерело: sylapravdy.com
Про це стало відомо з постанови Касаційного господарського суду від 15 січня 2026 року та ухвал Вищого антикорупційного суду.
Суть справи щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Нексттрейд» полягає у масштабному заволодінні коштами державного ПАТ АБ «Укргазбанк» на суму близько 19 млн євро, що призвело до відкриття кримінального провадження та подальшого визнання підприємства банкрутом.
У грудні 2020 року державний «Укргазбанк» і товариство з обмеженою відповідальністю «Нексттрейд» уклали генеральний кредитний договір із лімітом 25 млн грн. За версією слідства, у липні 2023 року посадові особи «Нексттрейд», не маючи наміру повертати гроші, переконали банк відкрити непокриті акредитиви (коли банк бере на себе зобов’язання заплатити продавцеві за покупця, застосовують лише щодо надійних клієнтів – авт.) на 30 млн євро для оплати закупівлі газу у словацької компанії «NextTradeEurope s.r.o.».
Насправді ж, підозрює офіційне слідство, кошти у розмірі близько 18,8 млн євро були переказані на рахунки словацької фірми і виведені на користь власників бізнесу.
Через це у 2024 році розпочали досудові розслідування за ч. 5 ст. 191 (привласнення або заволодіння майном в особливо великих розмірах) та за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем службовими особами АБ «Укргазбанк»).
«…органом досудового розслідування перевіряється причетність ОСОБА_8 , який з 2018 року перебуває на посаді заступника директора департаменту структурованого торговельного фінансування АБ «Укргазбанк», щодо ймовірного зловживання службовими особами АБ «Укргазбанк» (94.9409% в якому складає частка Держави) з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Нексттрейд», ERU Europe GmbH (Австрія), словацькою компанією «NextTradeEurope s.r.o.» шляхом одержання цими підприємствами фактичних ризикових кредитів, забезпечених лише на 30%, з подальшим використанням відповідних грошових коштів, отриманих під виглядом непокритих акредитивів на власний розсуд, їх привласненням та невиконанням своїх зобов`язань перед банком, що спричинило тяжкі наслідки для АБ «Укргазбанк», – йдеться в судових документах.
За інформацією медіа, «посприяли» такому «вигідному» кредитуванню трейдерів члени кредитного комітету «Укргазбанку» Геннадій Хелемський та Наталія Василець.
У жовтні 2024 року суд наклав арешт на всі розрахункові рахунки ТОВ «Нексттрейд» у кількох банках («Ощадбанк», «Південний», «Альянс» та ін.), їх визнано речовими доказами у справі про розкрадання.
Оскільки заборгованість перед «Укргазбанком» не погашалася (станом на жовтень 2024 року вона перевищила 806 млн грн), банк ініціював справу про банкрутство.
Аналіз діяльності компанії «Нексттрейд» показав, що з початку 2023 року стан підприємства стрімко погіршувався, а борги лише накопичувалися. Боржник намагався запровадити план санації (оздоровлення, – авт.), проте кредитори його відхилили. План передбачав виплату лише 45 млн грн у перший рік при загальному боргу понад 807 млн грн, що суд визнав нереалістичним.
30 червня 2025 року Господарський суд м. Києва офіційно визнав ТОВ «Нексттрейд» банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру. Компанія намагалась оскаржити це рішення, але програла справу в апеляційній і касаційній інстанціях.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нексттрейд» засноване у Луцьку в 2016 році. Щоправда, спершу воно мало іншу назву – «Некст Ойл Трейд». Першим керівником і власником підприємства був лучанин Сергій Воєвода – футболіст, який раніше балотувався до Луцькради за списком Опозиційного блоку. Спершу товариство було прописане за адресою Привокзальний майдан, 1, де зареєстрована низка компаній родини Башкаленків та колись було зареєстроване регіональне представництво політичної партії «Опозиційний блок». Фірма займалася експортом та імпортом електроенергії та газу. Зокрема, купувала електрику і в Білорусі.
Згодом «Некст Ойл Трейд» потрапила у корупційні скандали. У 2017 фіскали відкрили кримінальне провадження за статтею про ухилення від сплати податків. І хоча справа пройшла кілька кіл в різних судових інстанціях, її закрили, а директора Сергія Воєводу звільнили від кримінальної відповдальності, бо він добровільно відшкодував державі понад 2 мільйони гривень завданих збитків.
Інша кримінальна історія «Некст Ойл Трейду» пов’язана нібито з продажем газу в Луганськ. За версією слідства, службові особи ПАТ «Луганськгаз» за попередньою змовою із керівництвом ТОВ «Луганськгаз збут» у 2017–2019 роках використовували «Некст Ойл Трейд» для привласнення бюджетних коштів.
Аби позбутися цього негативного шлейфу, «Некст Ойл Трейд» перереєстрували: прописка змінилася з луцької на столичну, з назви викинули одне слово, а директора з судимістю замінив Олександр Башкалеко-молодший.
Проте наприкінці 2020 року, саме тоді, коли «Нексттрейд» уклав кредитний договір з «Укргазбанком», офіційними власниками компанії стали дружина ексголови ОДА Людмила і його сини Костянтин і Олександр Башкаленки. З липня 2022-го фірма одноосібно належить Костянтинові Башкаленку.
Словацька «NextTradeEurope s.r.o.» зареєстрована у грудні 2020 року, саме в той час, як її український контрагент підписував кредитний договір з державним «Укргазбанком». Засновником компанії є той же Сергій Воєвода.
Олександр Башкаленко-старший відомий тим, що очолював Волинський обласний осередок Партії регіонів у часи президентства Віктора Януковича та був депутатом обласної ради. Саме йому закидали організацію у Луцьку так званих антифашистських мітингів. До Революції Гідності він працював першим заступником голови Волинської ОДА, а в її розпал очолив виконавчу владу області. Після розстрілів протестантів у Києві, волинські активісти силою вивели Башкаленка на луцький майдан і намагалися змусити його написати заяву про відставку. Башкаленко ж виявився міцним горішком і народної люстрації не злякався.
Нині Олександр Башкаленко займається бізнесом. Офіційно він є співвласником трьох компаній, які спеціалізуються на будівництві, здачі нерухомості в оренду, торгівлі і фармацевтичному бізнесі – ТОВ «Нові технології», ТОВ «Юнілайф» і ТОВ «Екопрод».
Раніше «Сила правди» детально аналізувала діяльність бізнесмена і політика Олександра Башкаленка до і під час повномасштабної війни.
Редакторка Центру журналістських розслідувань “Сила правди”












