Нові ракети, дрони, винищувачі. Як передова зброя змінює війну Росії проти України

Підпис до фото, Протягом війни обидві сторони дедалі частіше використовують дрони. На фото – український безпілотник із прикріпленою бомбою

• • Author, Всесвітня служба BBC
• 40 хвилин(и) тому

24 лютого наближається четверта річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Весь цей час бої тривають на лінії фронту у понад тисячу кілометрів.

Черговий раунд мирних переговорів між Росією та Україною, організований за посередництва США в Абу-Дабі, завершився 5 лютого без проривів.

Оскільки дипломатія, схоже, не досягла значного прогресу, чи існують якісь передові види зброї, які потенційно можуть схилити чашу терезів на той чи інший бік?

Нові ракети: “Фламінго” проти “Орешника”

Як російські, так і українські військові використовують крилаті та балістичні ракети, деякі з яких є новими чи експериментальними.

Підпис до фото, Запуск ракети ATACMSУкраїна значною мірою залежить від ракет, наданих західними партнерами.

Вона запускала по російській території балістичні ракети ATACMS американського виробництва та ракети Storm Shadow/Scalp, спільно розроблені Великою Британією та Францією.

Підпис до фото, Порівняння дальності стрільби ракет і артилерії Але Україна нарощує свою власне виробництво зброї. Далекі удари вглиб російської території вважають критично важливими у війні.

Для них Україна переважно використовує далекобійні безпілотники, каже військовий кореспондент BBC Джонатан Біл. Вона все ще програє Росії позиції на лінії фронту, яка простягається на понад 1000 км. Тому Україна все частіше намагається атакувати воєнну економіку Росії, щоб уповільнити цей процес, каже кореспондент.

Підпис до фото, Україна тепер виробляє власну крилату ракету великої дальності під назвою “Фламінго”, назва походить від рожевого кольору, у який були пофарбовані ранні прототипи цієї зброї Крилату ракету “Фламінго” розробила українська оборонна компанія Fire Point. Це значний крок у виробництві зброї в Україні.

Це той тип зброї для глибоких ударів, який західні країни постачають неохоче, додає наш кореспондент.

Вона може вражати цілі на відстані 3000 км, летить зі швидкістю до 900 км/год і несе боєголовку вагою 1150 кг. Це означає, що вона може вражати стратегічні російські цілі далеко за межами досяжності безпілотників або зброї меншої дальності, як-от ракета “Нептун”.

Її дальність майже така, як в американського “Томагавка” – складнішої та дорожчої зброї, яку президент США Дональд Трамп відмовився надати країні.

Оскільки Україна сама виробляє “Фламінго”, вона може запускати цю ракету по будь-якій цілі, яку вважатиме за потрібне. Вона не обмежена тим, що західні союзники вважають можливим і неможливим у боротьбі з російськими силами вторгнення.

Володимир Зеленський назвав “Фламінго” однією з найуспішніших ракет країни, хоча щодо її використання в бойових діях оприлюднено мало деталей.

Підпис до фото, Як працює “Орешник”Тим часом Росія розробила “Орешник” – ракету з дальністю польоту до 5500 км.

Вона вирізняється серед інших балістичних ракет своєю швидкістю, яка, за словами президента Росії Володимира Путіна у 2024 році, може досягати 2,5–3 км за секунду. Це означає, що Україні буде набагато важче перехопити “Орешник”.

Росія вже двічі використовувала “Орешник” під час війни – спочатку в Дніпрі в листопаді 2024 року, а потім у Львові в січні 2026 року.

Вважають, що її боєголовка ділиться під час остаточного спуску на кілька окремо спрямованих снарядів, спричиняючи характерні повторювані вибухи з інтервалом між ними.

Винищувачі: F-16 проти Су

За оцінками, Україна отримала приблизно половину з майже 90 винищувачів F-16, обіцяних країнами НАТО. У тому числі від Бельгії, Данії, Нідерландів та Норвегії.

Їх вважають універсальними, простими в обслуговуванні та здатними нести майже будь-яку зброю, стандартизовану в США та країнах НАТО.

F-16 вперше надійшов на озброєння в 1978 році. Багато західних військових зараз знімають з озброєння застарілі винищувачі, замінюючи їх американськими F-35, введеними в експлуатацію в 2015 році.

Однак, це суттєве оновлення невеликих ВПС України, в яких основним бойовим літаком був МіГ-29 – радянський винищувач 1970-х років.

Підпис до фото, F-16 – універсальний, простий в обслуговуванні та здатний нести майже будь-яку зброю винищувачКоли Україна вперше отримала F-16, один український пілот винищувача так висловив своє захоплення цим літаком.

“F16, порівняно з винищувачами, на яких ми літаємо зараз, – це як смартфон поруч зі старомодним кнопковим мобільним телефоном”.

F-16 в основному використовують для посилення протиповітряної оборони та для точних наземних ударів.

За свідченнями українських пілотів, ці літаки використовують успішно. Наприклад, під час одного бойового вильоту в грудні 2024 року український пілот збив шість російських крилатих ракет, повідомляють українські ВПС.

Ці місії оборонної протидії повітряним силам є ключовими для F-16 в Україні – навіть сьогодні.

Підпис до фото, Російські винищувачі у Москві під час військового парадуОсновною силою у сучасному російському парку бойових літаків є сімейство літаків “Сухой” – “Су-30”, “Су-34” та “Су-35”, а також винищувач п’ятого покоління “Су-57”, який поки що не запустили в серійне виробництво.

Російські “Су” мають сучасні радари та ракети класу “повітря-повітря” великої дальності. Наприклад, Р-37 має заявлену дальність 200 км, може нести велике ракетне та бомбове навантаження та літати далі, ніж МіГ-29 та F-16.

Російські ВПС є другими за потужністю, вони поступаються лише США, згідно зі Всесвітнім довідником сучасних військових літаків. За загальною кількістю бойових літаків Росія має величезну перевагу над Україною.

Російські літаки рідко – якщо взагалі – заходять глибоко на територію України, боячись бути збитими системами класу “повітря-повітря” західного виробництва, як-от Patriot.

У цій війні класичні повітряні бої трапляються рідко, каже Ілля Абішев, військовий оглядач BBC.

Зазвичай обидві сторони використовують свої ударні літаки для наземних атак ракетами та авіабомбами з великих відстаней, не входячи в зону зіткнення з протиповітряною обороною противника, додає він.

А безпілотники?

Дрони широко використовують протягом усієї війни для спостереження, наведення на ціль, та як ударні безпілотники.

Україна зараз лідирує в розробці безпілотних систем, таких як роботи та дрони, каже Джонатан Біл. За повідомленням Bloomberg у листопаді 2025 року, Україна щорічно виробляє близько чотирьох мільйонів дронів.

Операція “Павутина”, під час якої понад 110 українських дронів типу FPV контрабандою завезли в Росію та атакували ними понад 40 стратегічних бомбардувальників, засвідчила успішну стратегію України у галузі безпілотників.

Підпис до фото, Український військовий керує дроном FPV за допомогою VR-гарнітуриУкраїна також використовує бойові безпілотники на передовій та військово-морські дрони в морі, які допомогли потопити кілька російських кораблів.

Деякі безпілотники українського виробництва, такі як FP-1 та FP-2, дешеві та швидко виготовляються. FP1 в теорії може долетіти до Москви.

Україна також використовувала на початку війни безпілотники Bayraktar TB2 з ракетами, які поставляла Туреччина, безпілотники-камікадзе Switchblade, надані США, та комерційні дрони для спостереження, як DJI Mavic 3 китайського виробництва.

Тим часом Кремль прагне збільшити виробництво ударних безпілотників до десятків тисяч одиниць на рік.

У листопаді Росія оголосила про створення Сил безпілотних систем, нового підрозділу, який контролюватиме її програму безпілотників, повідомляло російське інформаційне агентство ТАСС.

Це свідчить про те, що розробка безпілотників зараз є пріоритетом у їхній оборонній стратегії, каже Ілля Абішев.

Підпис до фото, Росіяни використовують під час атак на Харків безпілотник “Молнія”У повідомленнях російських ЗМІ за 2025 рік згадували назви розробок безпілотників, як-от “Артеміда-10”, “Тувік”, “Сіріус” та багато інших. Їх описували як найсучасніші та готові до масового виробництва.

Однак, повідомлень про їхнє використання в реальних бойових умовах немає. Насправді кількість нових типів безпілотників, прийнятих на озброєння російської армії, ймовірно, не така вже й велика, каже Ілля Абішев.

Протягом 2025 року Росія продовжувала модернізувати безпілотники, що вже на озброєнні, такі як тактична “Молнія-2”, яку використовують як дрон-камікадзе.

Раніше Росія імпортувала з Ірану безпілотники “Шахед”, але на їх основі тепер виробляє власну версію – “Герань-2”. Це безпілотники типу крило для ударів із самознищенням.

“Герань” зазвичай використовують для атак на великі відстані по українських містах, транспортних мережах, цивільній та військовій інфраструктурі.

Росія виробляє майже 3000 таких дронів на місяць, а аналіз вашингтонського Інституту науки та міжнародної безпеки показує, що протягом літа та осені 2025 року вони запускали в середньому 175 шахедів на добу.

Підпис до фото, Український військовий оглядає залишки російської “Герані-2” Для обох сторін проблемою може стати зв’язок. Деякі дрони покладаються на супутникові канали для навігації.

Ілон Маск нещодавно доклав зусиль, щоб зупинити Росію від використання його супутників Starlink для атак дронами, і українські чиновники заявили, що це “дало реальні результати”.

Власна російська супутникова система, “Газпром космічні системи”, має набагато більше обмежень, ніж Starlink, каже Ілля Абішев, а це означає, що її не завжди можна використати в умовах бою.

Інші варіанти, такі як дрони на оптоволокні або на радіопередачі, мають менший радіус дії та й не такі ефективні, надійні та дешеві, додає він.

Яка ще зброя може змінити ситуацію в майбутньому?

У технологічній гонці між Україною та Росією новим фронтом стає штучний інтелект.

Зброя, яка використовує ШІ, може змінити ситуацію на полі бою, каже військовий оглядач BBC News Україна Олег Черниш.

Міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що такі розробки вже ведуть. Але поки що готової зброї, яка б ефективно використовувала штучний інтелект, немає.

Якщо це вдасться, ефективність навіть невеликих дронів швидко зросте, каже наш кореспондент.

За даними ВВС, Кремль також розробляє дрони з автономним наведенням та штучним інтелектом.

Матеріал за участі Домінік ОʼКіфе