Джерело: tsn.ua
Земля / © Pixabay
Нове міжнародне дослідження ставить під сумнів поширене припущення про те, що глобальне потепління автоматично пришвидшує зміни у природних спільнотах. Виявилося, що за останні десятиліття «оборот» видів у локальних екосистемах не зріс, а навпаки — помітно сповільнився.
Про це повідомило видання PHYS.org.
Роботу виконали науковці з Лондонський університет королеви Марії (QMUL). Дослідники проаналізували масштабну базу даних спостережень за біорізноманіттям у морських, прісноводних і наземних екосистемах за останнє століття.
Екологи припускали, що зі зростанням температури види мали б швидше зникати з окремих територій і так само швидко з’являтися в нових, спричиняючи стрімку перебудову спільнот. Проте аналіз показав протилежне: від 1970-х років, коли було зафіксовано прискорення глобального потепління, темпи заміни видів у проміжках від одного до п’яти років системно знижувалися. Така тенденція простежується і серед наземних птахів, і в угрупованнях морського дна.
За словами провідного автора дослідження доктора Еммануеля Нванкво, природа зазвичай працює як самовідновлювальний механізм, у якому одні види поступово змінюють інші. Однак нині цей «двигун» втрачає оберти. Співавтор роботи, професор Аксель Россберг, зазначив, що в окремих випадках рівень плинності знижувався приблизно на третину.
Щоб пояснити цей ефект, науковці звернулися до теорії «множинних атракторів», яку 2017 року запропонував фізик-теоретик Гай Бунін. Вона описує стан екосистем, коли види постійно змінюють один одного завдяки внутрішнім взаємодіям — навіть без зовнішніх кліматичних зрушень. Нові дані свідчать, що саме така внутрішня динаміка відіграє ключову роль у функціонуванні природних спільнот.
Водночас автори наголошують: сповільнення змін не означає стабільності. Навпаки, воно може бути наслідком деградації довкілля та скорочення регіональних запасів видів. Коли зменшується кількість потенційних «колонізаторів», екосистеми втрачають здатність швидко оновлюватися.
Дослідники застерігають, що відсутність помітних змін у місцевому видовому складі не слід сприймати як ознаку здоров’я природи. Уповільнення внутрішніх процесів може свідчити про глибше виснаження біорізноманіття.
Нагадаємо, вчені знайшли новий вид тетрапода Tyrannoroter heberti, що жив 307 мільйонів років тому, вважається одним із перших наземних тварин, які експериментували з травоїдним харчуванням.
