Родина військового, якого вважали загиблим, але звільнили з полону, не повертатиме 15 млн

• • Author, Відділ новин
  • Role, BBC News Україна
• 19 хвилин(и) тому
• Час прочитання: 5 хв

З вересня 2022 року Назар Далецький вважався загиблим, а у 2023-му – за результатами ДНК-експертизи його оголосили загиблим, його родичі поховали людину, яку вважали Назаром. Коли 5 лютого чоловік повернувся живий з російського полону, в медіа зʼявилися повідомлення про те, що його родину нібито зобовʼяжуть повернути виплати за загибель військовослужбовця. У середу, 11 лютого, міністерство оборони спростувало цю інформацію.

“Усі належні виплати родині захисника були здійснені відповідно до чинного законодавства України”, – зазначили в заяві міністерства.

Як ідеться у повідомленні, міністерство оборони не має правових підстав для перегляду рішення щодо надання коштів родині військовослужбовця, а також не має наміру спонукати до їхнього повернення.

“Додаткове травмування родини, яка вже пережила надзвичайно складні обставини, є неприпустимим”, – додали там.

5 лютого після майже піврічної паузи відбувся обмін військовополоненими: до України повернулися 157 захисників. Більшість були в полоні ще з 2022 року.

Про те, що серед звільнених українських військовослужбовців, повертається також Назар Далецький – якого тривалий час вважали загиблим – повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.

Він розповів, що Далецький – житель села Великий Дорошів Куликівської громади. Він був учасником АТО, став до лав оборони України з початком повномасштабної війни і служив у 24 ОМБр ім. короля Данила.

У травні 2022 року військовий перестав виходити на звʼязок – спершу був у числі зниклих безвісти.

Згодом сімʼї повідомили, що він загинув у Купʼянському районі, на Харківщині, 25 вересня 2022 року – у день свого народження.

У 2023 році провели ДНК-експертизу, яка підтвердила загибель Назара. Тоді ж відбулися похорони.

Утім, у липні 2025 року інший військовослужбовець, якого звільнили з полону, повідомив, що чоловік живий. У серпні цю інформацію підтвердив ще один військовий. У жовтні – третій.

5 лютого 2026 року, під час обміну військовополоненими, Назар Далецький повернувся до України.

Підпис до фото, Серед повернених – військові ВМС, Сухопутних військ, ТрО, ДШВ, Повітряних сил, а також Національної гвардії та Державної прикордонної службиТоді в медіа з’явилися повідомлення про те, що тепер його родину нібито зобов’яжуть повернути державні виплати – отримані у зв’язку із загибеллю військового.

Зокрема про це заявив представник омбудсмана на Львівщині Тарас Подвірний. У вівторок, 10 лютого, на засіданні сесії Львівської облради він нагадав, що військового поховали після проведеної експертизи ДНК, а родина отримала відповідну виплату від держави, яка передбачена у розмірі 15 млн гривень.

“Юридичний момент, що родина мусить повернути кошти, які держава виплатила як одноразову грошову допомогу за смерть військового. Цей юридичний прецедент буде вирішуватися. Будуть шукати винних, хто і яким чином помилився, бо ми розуміємо, що експертиза ДНК надзвичайно точна”, – цитує Подвірного Zaxid.net.

Водночас сам омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що жодних рішень про повернення родиною коштів не ухвалювали.

Він зазначив, що родина військового отримала кошти законно, адже на момент виплати він вважався загиблим.

Крім того, за словами омбудсмана, держава наразі не має чіткого механізму дій у таких ситуаціях.

“Саме тому цей випадок має стати основою для напрацювання справедливих і зрозумілих процедур – таких, що захищатимуть права Захисників і їхніх родин, а не створюватимуть додаткову травму”, – додав Лубінець.

В середу, 11 лютого, Міноборони спростувало інформацію про повернення державної виплати.

“Ця ситуація є унікальною та містить правову колізію, яка потребує максимально делікатного і зваженого підходу”, – зазначили в міноборони.

10 лютого ВВС News Україна зв’язувалась з родиною чоловіка. Його мати, за словами родичів, перебувала у шоковому стані, а двоюрідна сестра обіцяла розібратись в ситуації та пізніше дати коментар. Після публікації заяви міноборони сестра ще не була готова до розмови.

Помилка в ДНК-експертизі?

Отже факт загибелі Назара Далецького підтвердила ДНК-експертиза, проведена у 2023 році, – як це можливо, наразі невідомо.

Проте омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що надіслав запити до міністерства оборони та МОЗ для “аналізу питання ДНК-експертиз”.

В Міноборони також наголосили, що “обставини встановлення факту смерті військовослужбовця потребують додаткового вивчення”.

Підпис до фото, Процес репатріації. Київ, 26 червня 2025 рокуДНК-експертиза – основний метод ідентифікації тіл в Україні. Однак, за словами Дмитра Головіна, ветерана і завідувача відділення судово-медичної криміналістики Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи, це не єдиний шлях, який мають використовувати для впізнання.

До прикладу, метод дактилоскопії (відбитків пальців) доказовий, швидший та набагато дешевший. При цьому відбитки можна отримати за допомогою спеціальних розчинів навіть у тіла, що перебуває у стані пізніх трупних змін, коли ДНК вже не виділяється.

Станом на серпень 2025 року, впродовж кількох місяців Україна отримала понад 7000 тіл полеглих українських військових в рамках репатріації. Після цього міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко сказав, що повна ідентифікація такої кількості може тривати 14 місяців.

Тобто родини, які втратили своїх близьких нещодавно, або і два-три роки тому, мають зачекати ще понад рік, аби поховати загиблого захисника.

Дмитро Головін наголошує, що у світі існують три основні типи ідентифікації і їх використовують від найшвидшого до найдовшого. ДНК – останній у черзі, зокрема через свою тривалість, коштовність, а також неточність.

“Шанс на помилку в експертизі ДНК один на 1,5 млн. Це вважається високим показником. А тепер уявимо іншу ситуацію. Якщо ми біля тіла знаходимо документи. У Вінниці останні дві репатріації – всі тіла з документами. Чи це доказово? Ні. Могли підкинути, всі ми це розуміємо”, – каже Дмитро Головін.

Водночас наводить статистику: такого роду “підкидання” трапляються раз на сто випадків. Однак, якщо отримати відбитки пальців від людини з документами, то можна швидко перевірити їх через Державну міграційну службу, яка має базу з 35 мільйонів осіб.

“Автоматизована перевірка дає шанс похибки 1 до 1000. То який шанс на помилку? Який шанс, що є документи на одну людину, відбитки пальців цієї ж людини, але це не вона? Математики зробили розрахунок. Згідно з теоремою Баєса шанс на помилку 1 на 3,5 трильйони. Такий підхід займає один день і нічого не коштує”, – каже Головін.