Джерело: www.volynnews.com
Відзначається, що ці мікроструктури розташовані вертикально, мають однакову відстань між собою і, як правило, виходять з природних тріщин у скелі. Тунелі залишаються невидимими з поверхні, але виявляються на відполірованих поперечних зрізах і польових зразках, пише УНІАН.
У дослідженні, проведеному під керівництвом професора Сеса Пасшира з Університету Йогана Гутенберга в Майнці, наводяться численні докази, що свідчать про те, що тунелі були утворені невідомим типом ендолітичних мікроорганізмів, здатних метаболізувати карбонатні породи.
Вчені розповіли, що діаметр кожного тунелю становить менше міліметра, але їх глибина може досягати декількох сантиметрів. Незважаючи на невеликий розмір, ці утворення демонструють вражаючу структурну регулярність і організованість. Їх однакова орієнтація і хімічний склад, що спостерігаються в географічно віддалених місцях, спонукали дослідників вивчити, чи можуть ці особливості мати біологічне походження.
Читати ще: Льодяна печера посеред спекотної пустелі США не тане вже 3 тис. років: у чому її феномен
Дослідники з’ясували, що внутрішні покриття тунелів хімічно відрізняються від матеріалу, який їх оточує. Примітно, що наповнювачі були збіднені залізом, марганцем і рідкоземельними елементами, але містили органічний вуглець, фосфор і сірку.
Крім того, аналіз стабільних ізотопів додатково показав розбіжність у співвідношеннях ізотопів вуглецю і кисню між внутрішньою частиною тунелів і навколишньою гірською породою. Ці відмінності дозволяють припустити, що органічна речовина могла розкладатися в процесі утворення тунелів.
Також вчені поділилися, що у всіх зразках тунелі демонструють послідовну картину просторового уникнення. Кожен з них, мабуть, росте незалежно, але не перетинається з іншими, утворюючи непересічні, рівномірно розподілені вертикальні масиви.
Дослідники припустили, що така картина може бути результатом хемотаксичної поведінки, при якій мікробні клітини реагують на локальні хімічні градієнти, щоб уникнути надмірного заселення.
Команда вчених помітила, що тунелі зазвичай починаються в місцях розломів, часто на стиках мармурових шарів. Мікроскопічні поперечні перерізи показали, що всередині іноді зустрічаються шаруваті мінеральні структури, які, можливо, пов’язані з умовами навколишнього середовища під час утворення тунелів.
Вчені не запропонували формальної класифікації для цих мікроструктур і підкреслили, що необхідні подальші дослідження. Вони підкреслили, що не виявляли подібних утворень за межами трьох досліджених регіонів.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
