“З наших вуст вирвався зойк подиву”. Як відкрили гробницю Тутанхамона

Підпис до фото, Говард Картер біля саркофагу Тутанхамона

• • Author, Грег Маккевітт
  • Role, BBC
• 33 хвилин(и) тому
• Час прочитання: 6 хв

У відеоролику з архіву BBC за 1936 рік археолог Говард Картер описує момент 12 лютого 1924 року, коли він та його команда стали першими людьми за 3300 років, які побачили єгипетського правителя.

“Тридцять три століття минуло відтоді, як людська нога востаннє ступала на підлогу, на якій стояли ми, і все ж навколо нас були ознаки недавнього життя”.

Дев’яносто років потому голос Говарда Картера звучить майже як стародавня реліквія.

Коли він виступав на радіо BBC у 1936 році, минуло 14 років з моменту, як він вперше відкрив багату на скарби гробницю Тутанхамона.

Дивовижне відкриття Картером та його командою неушкодженої гробниці зробило британського археолога всесвітньо відомим і викликало захоплення всім давньоєгипетським.

Виступаючи в програмі 1924 року, він розповів про моторошне відчуття, яке відчув, коли вдалося дістатися до саркофага Тутанхамона, кам’яної труни, де фараон лежав безтурботно тисячоліттями.

Підпис до фото, Лорд Карнарвон, Евелін Герберт та Говард Картер біля входу до гробниці Тутанхамона“Ми проникли у дві кімнати, але коли підійшли до золотої гробниці з зачиненими та опечатаними дверима, – сказав він, – ми зрозуміли, що станемо свідками видовища, яке жодній іншій людині в наш час не випадало нагоди бачити”.

Він зняв дорогоцінну печатку та відчинив двері, відкривши другу гробницю, “ще більш блискучу за майстерністю виконання, ніж попередня”.

Коли двері повільно відчинилися, він опинився перед “величезним жовтим кварцитовим саркофагом”. Залишалося лише підняти його кам’яну кришку, яка важила близько 1130 кг.

VIP-гості та чиновники спостерігали, як складна система блоків піднімала її. Коли Картер зняв камінь, в труну впало світло. “З наших вуст вирвався зойк подиву, настільки чудовим було видовище, яке постало перед нашими очами”, – сказав він.

“Золота фігура молодого царя чудової роботи заповнювало весь простір саркофагу, але це була кришка однієї з трьох трун, вкладених одна в одну, в останній з яких були останки молодого царя Тутанхамона”.

Попри те, що Картер зробив одне з найбільших археологічних відкриттів у світі, він не мав формальної освіти й навіть не закінчив школу, кинувши її в 15 років.

Завдяки його таланту до малювання, місцева аристократична родина, яка жила поблизу його сільського будинку в Норфолку, взяла самотнього підлітка під своє крило.

Дідлінгтон-Голл Амхерстів мав найбільшу приватну колекцію єгипетських предметів у Британії, і юний Картер захопився їхніми історіями. У 17 років його художні здібності забезпечили йому роботу в Єгипті креслярем та копіювальником.

Це були часи буму археології, значну частину якого фінансували заможні аматори та британські аристократи. Понад два десятиліття він вчився цій роботі.

Приголомшливе відкриття гробниці Тутанхамона багато в чому сталося завдяки щасливому випадку.

Картер багато років працював без особливого успіху в Долині царів, районі на захід від Нілу, де стародавні єгиптяни ховали своїх фараонів. Вхід до гробниці був прихований шарами стародавніх уламків, що зробило його недоступним як для розкрадачів могил, так і для археологів.

Культ Тутанхамона

Прорив стався у листопаді 1922 року, коли Картер підняв свічку та зазирнув у темряву крізь маленький отвір, вирізьблений у дверях. Його багатий покровитель лорд Карнарвон, нервово чекаючи поруч, запитав, чи бачить той щось.

Легенда свідчить, що Картер відповів: “Так, неймовірні речі”. Він написав у своєму щоденнику розкопок: “Коли мої очі звикли до світла, деталі кімнати повільно виринали з туману. Дивні тварини, статуї та золото. Скрізь блиск золота”.

Усі ці скарби мали супроводжувати Тутанхамона в наступному житті.

11-й фараон 18-ї династії Єгипту, Тутанхамон помер у 17 років.

Вважають, що він успадкував трон у вісім чи дев’ять років. Причина смерті залишається невідомою, гіпотези варіюються від убивства до нещасного випадку на полюванні.

Підпис до фото, 12 лютого 1924 року Говард Картер дістався кам’яної гробниці Тутанхамона, де фараон лежав непомітно протягом тисячолітьЗнахідка, зроблена в листопаді 1922 року, була лише початком, оскільки вона відкрила те, що Картер описав як передпокій – невелику зовнішню кімнату.

Команді знадобилося ще 15 місяців, щоб дістатися до саркофага.

Коли газета “Таймс” опублікувала свій світовий ексклюзив про “те, що обіцяє стати найсенсаційнішим відкриттям століття”, зародився культ Тутанхамона.

Єгиптоманія прокотилася крізь 1920-ті роки, надихаючи все: від моди та дизайну в стилі ар-деко, прикрашеного мотивами пірамід та квіток лотоса, до німого кіно та джазових пісень. Картер і Карнарвон стали відомими на весь світ.

Однак, лише через кілька місяців після великого відкриття, удача Карнарвона закінчилася – він помер від отруєння крові внаслідок укусу комахи. Його смерть дала історії Тутанхамона нове життя, а розповіді про прокляття мумії та помсту Тутанхамона посилили міфи навколо відкриття.

Все це відбувалося на тлі політичних потрясінь у Єгипті.

Країна була окупована британськими військами з 1882 року, але на початку 1922 року вона здобула часткову незалежність.

Картер працював завдяки сприянню єгипетського уряду, який очікував, що найцінніші старожитності потраплять до Каїра.

Запальний за характером, він часто конфліктував з Єгипетською службою старожитностей, яка наглядала за його розкопками.

Тутанхамон став символом боротьби країни за звільнення від колоніального впливу, багатьох єгиптян, які ділилися своїми знаннями та місцевою інформацією, викреслили з історії. Окрім робітників, які очищали територію гробниці, Картер також співпрацював із кваліфікованими бригадирами – Ахмедом Джерігаром, Гадом Хассаном, Хусейном Абу Авадом і Хусейном Ахмедом Саїдом.

Муміфіковане тіло Тутанхамона залишилося в Долині царів, але багато інших його скарбів спочатку перенесли до Каїрського музею.

Серед них були дві труби, срібна й бронзова, які 1939 року прозвучали в надзвичайній радіопрограмі BBC.

Радіопродюсер Рекс Кітінг зумів переконати Єгипетську службу старожитностей дозволити BBC транслювати звук, який не чули протягом трьох тисячоліть.

У документальному фільмі BBC 2011 року про цю передачу археолог Крістіна Фінн сказала: “Ідея зіграти на трубі віком 3000 років сьогодні не розглядалася б, але в період розквіту археологічних досліджень на початку XX століття таких сумнівів було мало”.

Підпис до фото, Картер співпрацював із кваліфікованими місцевими бригадирами Музикантом, якого обрали для виступу перед приблизно 150 мільйонами людей у ​​всьому світі, був Джеймс Тапперн.

Перш ніж почати, Кітінг попередив слухачів, що жодна з труб не є легкою для гри. Йому не потрібно було хвилюватися, оскільки нав’язливий звук обох стародавніх інструментів лунав голосно та чітко.

З полегшенням Кітінг завершив програму драматичною фразою. “Після мовчання понад 3000 років ці два голоси зі славного минулого Єгипту луною рознеслися по всьому світу”, – сказав він. Картер не дожив до цієї трансляції.

Всього за кілька тижнів до неї він помер від раку у віці 64 років.

Тутманія відродилася в 1970-х роках з міжнародним успіхом виставки “Скарби Тутанхамона”.

Її головний експонат, золота маска, привабив понад 1,6 мільйона відвідувачів до Британського музею в 1972 році, і це досі найпопулярніша виставка в історії музею.

Потім виставка протягом двох років подорожувала по Радянському Союзу.

Після цього вона гастролювала шістьма містами США між 1976 і 1979 роками, де стала такою сенсацією, що надихнула суперзіркового коміка Стіва Мартіна на створення фанкової нової пісні King Tut.

Нарешті вся гробниця виставлена ​​на показ

Від популярної культури до серйозних академічних досліджень, історія Тутанхамона продовжує захоплювати.

Через понад століття після відкриття артефакти, виявлені в гробниці, все ще мають таємниці, які потрібно розгадати.

Елізабет Фруд з Оксфордського університету розповіла в інтерв’ю програмі In Our Time на BBC у 2019 році, що менше третини предметів, знайдених у гробниці, повністю проаналізували.

“Ми говоримо про понад 5000 окремих артефактів, – сказала вона. – Деякі предмети важко класифікувати, тому що нічого схожого на них немає”.

Підпис до фото, Репліка саркофагу Тутанхамона на всесвітньо відомій виставці “Тутанхамон, його гробниця та його скарби” У 2025 році повний вміст гробниці нарешті виставили в новому музеї поблизу одного з семи чудес стародавнього світу – Великої піраміди Хуфу в Гізі.

Доктор Тарек Тауфік, ​​колишній керівник Великого єгипетського музею, розповів BBC: “Мені довелося подумати, як ми можемо показати її по-іншому, адже з моменту відкриття гробниці в 1922 році було виставлено близько 1800 експонатів із загальної кількості понад 5500, що знаходилися всередині гробниці”.

“У мене виникла ідея показати всю гробницю повністю – такою, якої її побачив Говард Картер понад 100 років тому”. На виставці показали всі предмети зі сховищ та інших музеїв.

Маска Тутанхамона зберігається в музеї, але мумія єгипетського правителя залишилася в Долині царів, де приголомшені Картер і його команда відкрили так багато “ознак недавнього життя”.

У передачі на BBC Картер припустив, що крихітний вінок із квітів на золотій кришці саркофага, можливо, був “останньою прощальною даниною овдовілої дівчини-цариці своєму чоловікові”.

“Серед усієї цієї королівської пишноти не було нічого прекраснішого за цю горстку зів’ялих квітів. Вони розповіли нам, яким коротким насправді був період у 3300 років”.