Скандинавський дизайн: 8 прикладів, чому він підкорив світ

• • Author, Клер Дауді
  • Role, ВВС Culture
• 45 хвилин(и) тому
• Час прочитання: 5 хв

Скандинавські “сучасні шедеври” виникли з унікального дизайнерського бачення північного куточка Європи. Характерний “м’який модернізм” регіону досі впливає на те, як ми живемо.

“Скандинавські архітектори мали глибокий і тривалий вплив на еволюцію сучасного способу життя та сучасного дизайну в усьому світі”, – розповідає BBC письменник Домінік Бредбері, автор нової книги про нордичний дизайн.

У своїй новій книзі “Культовий скандинавський будинок: сучасні шедеври від 1900 року” Бредбері досліджує новаторські будинки у північному регіоні. Від Арне Якобсена, Фінна Юла та Алвара Аалто до Йорна Утцона та Б’ярке Інгельса, творчі натхненники цих чудових будинків мали величезний вплив.

Нитка, яка об’єднує скандинавську архітектуру, це повага до природи.

“По всій Скандинавії гори, острови, ліси та фіорди можуть бути так само екстремальними, як і погода. Це будинки, народжені певним місцем, кліматом та культурою, а не чужорідним втручанням чи нав’язуванням”, – каже автор.

Ці будинки мають кілька спільних нордичних дизайнерських рис.

Ключовим є використання натуральних матеріалів і те, як ці будинки поєднуються з ландшафтом та ніби обрамляють його.

Бредбері також згадує відносну скромність масштабу та витонченість.

“Це розумні конструкції, проте вони ненав’язливо та легко вписуються в ландшафт”, – каже він.

За словами Бредбері, у повоєнний період скандинавські майстри створили ідеал “теплого” або “м’якого” модернізму.

Їхні ідеали пропонували привабливішу та більш виразну альтернативу загальному міжнародному стилю, що характеризувався мінімалізмом та функціоналізмом, які домінували у дизайні та архітектурі з 1920-х по 1970-ті роки.

А коли йдеться про інтер’єри, м’який скандинавський модернізм виражається через природні матеріали, текстури та кольори, дров’яні печі та грайливі дрібнички.

“Органічні, пастельні текстури та кольори скандинавських інтер’єрів і меблів, безумовно, мали величезний вплив на весь світ, починаючи з модерного періоду середини століття”, – каже він.

Що стосується впливу за межами Скандинавії, то будь-який будинок з великими житловими просторами відкритого планування, зонованими для різних видів діяльності, великою кількістю скляних рам, які дозволяють спостерігати за краєвидами та зміною погоди, внутрішніми зеленими зонами, вбудованість у ландшафт та дерев’яні стіни чи стелі, свідомо чи несвідомо, відсилає нас до скандинавської культури.

Разом із Домініком Бредбері ми пропонуємо поглянути на вісім нордичних шедеврів, які вплинули на світовий дизайн.

1. Lilla Hyttnäs (Маленька хатинка), Швеція (1889-1912), Карл і Карін Ларссон

Все почалося з маленької хатинки.

“Карла та Карін Ларссон можна назвати двома найвпливовішими особистостями та законодавцями смаку кінця 19-го та початку 20-го століття, що видно з їхнього будинку “Лілла Г’юттнес” та їхнього знакового путівника по способу життя “Вдома”, – каже Бредбері.

Книга, вперше опублікована в 1899 році, допомогла цьому будинку здобути світову популярність. Карл казав про свій будинок так: “Тут не поміщаються вишукані меблі… Він простий, але гармонійний, прямолінійний”.

Барвистий та багатошаровий, будинок є поєднанням шведської народної традиції, руху “Мистецтво та ремесла” та раннього модернізму.

На кожній поверхні є колір або візерунок, любовно створений художником Карлом, який намалював сімейні портрети на дверних панелях та прикрасив меблі. Карін розробила текстиль.

Окрім використання власних дизайнерських виробів, таких як абажури, вони адаптували та розписували антикварні та навіть викинуті кимось меблі.

“Ларссони не лише пов’язували свій дім і мистецтво з природою, але й були одними з перших, хто чітко висловив філософію такого способу життя, яка була справді скандинавською та нордичною, – зазначає Бредбері. – Вона враховувала ландшафт, зміну пір року та важливість родини та друзів, але водночас ставила ідею “дому” в центр усіх цих тем”.

2. Hvitträsk, Фінляндія (1903) Еліель Саарінен

За словами Бредбері, будинок Еліеля Саарінена на захід від Гельсінкі “стоїть на межі традицій і сучасності”. Як і будинок Ларссонів, це стилістичний коктейль, який цього разу поєднує місцеву говірку з фінським національним романтичним стилем, стилем мистецтв і ремесел та модерном.

3. Вілла Снеллман, Швеція (1918) Ерік Гуннар Асплунд

Ерік Гуннар Асплунд був новатором модернізму, а вілла, замовлена ​​банкіром Снеллманом, поєднує в собі кілька стилів.

“Цей надзвичайно оригінальний будинок поєднує в собі класицизм і романтизм, але водночас є сучасним будинком, багатим на просторові викривлення, ілюзії та сюрпризи”, – пише Бредбері.

4. Вілла Карстен, Швеція (1927), Йозеф Франк

Дизайнер Йозеф Франк створював інтер’єри, меблі та рослинні, яскраво візерунчасті текстури, а його проєкти впливали на світ, починаючи з середини минулого століття.

Вілла Карстен була дерев’яним літнім будинком, побудованим на замовлення, і складалася з двох поверхів.

Перший поверх – ще один приклад великої вітальні відкритого планування з різною висотою стель, об’ємом та масштабом. Залита сонячним світлом, кімната має сучасні елементи, включно із дерев’яною підлогою та стелею, білі стіни та дерев’яні елементи.

5. Вілла Майрея, Фінляндія (1939), Алвар Аалто

Ліс довкола вілли Майреа забезпечив палітру природних матеріалів, таких як дерев’яне облицювання, що поєднувало інтер’єр будівлі з ландшафтом.

Аалто, згідно з книгою, “прагнув втілити навколишній ландшафт у двоповерховому будинку кількома способами”.

Тож в будинку є гай струнких деревоподібних колон, що підтримують навіс входу, а сталеві колони вітальні відкритого планування обшиті рафією.

З білою цегляною кладкою, рейковими дерев’яними стелями та червоною плитковою підлогою, вілла є справжнім шедевром дизайну 20-го століття.

6. Будинок Юля, Данія (1942), Фінн Юль

Архітектор і дизайнер меблів Фінн Юль створив для себе L-подібну будівлю в стилі модерн в середині минулого століття.

Тут є ряди вікон від підлоги до стелі, що виходять у сад, а також плавне та частково відкрите планування.

Велика лаунж-зона розташована в одному крилі будинку, і теж поділена на зони, включно із групою меблів біля каміна.

7. Будинок Бігарда Соренсона, Данія (1963), Фрііс і Мольтке

Будівлі данського дизайнерського дуету встановлюють міцний зв’язок з навколишнім середовищем та враховують ландшафт.

Ця будівля розташована на лісовій галявині.

“Наша мета — простота, а не хизування формами та фасадами”, — сказав Кнуд Фріс.

Тут є безліч вікон від підлоги до стелі з видом на сад і тераси. У великому павільйоні відкритого планування центральний камін відділяє вітальню-кабінет з одного кінця від кухні-їдальні з іншого.

8. Будинок Камбана, Фарерські острови (1966), Джеймс Паулі Грегоріуссен і Янус Камбан

Скульптор Янус Камбан запросив архітектора Якупа Паулі Грегоріуссена для проєктування свого будинку та студії на ділянці за межами столиці Фарерських островів Торсгавна.

Тут фарерський фольклор, як і дерновий дах, поєднується з сучасною естетикою середини минулого століття, особливо у вітальні відкритого планування нагорі, великі вікна якої обрамляють краєвид.

Цей великий простір містить вітальню та бібліотеку, камін, що привертає увагу, та обідню зону – все це під похилою дерев’яною стелею.

Як каже автор книги “Культовий скандинавський будинок”: “Вся будівля плавно вросла у схил пагорба”.