Джерело: www.radiosvoboda.org
Вадим Гераскевич у «шоломі пам’яті» на Олімпійских іграх у Мілані. 11 лютого 2026 року
Розмова відбулася перед тристоронніми переговорами в Женеві, запланованими на наступний тиждень. Зеленський висловив сподівання, що зустрічі «дійсно будуть результативними».
«Обговорили також деякі напрацювання після зустрічей в Абу-Дабі. Не все може бути озвучено по телефону, і наша переговорна команда представить позицію України наступного тижня. Розповів і про нашу зустріч із державним секретарем США Марко Рубіо», – повідомив голова держави.
Він подякував американському керівництву за те, що Америка «завжди зберігає конструктив і готова допомагати із захистом життів».
Раніше Зеленський зустрівся в Мюнхені з державним секретарем США Марко Рубіо.
Днями в Офісі президента поінформували, що новий раунд переговорів між Україною, Росією та США відбудеться 17-18 лютого в Женеві.
Водночас держава змушена готуватися до майбутніх виборів уже зараз, додає він: відновлювати інфраструктуру, оновлювати реєстр виборців, враховувати мільйони переселенців і громадян за кордоном. Адже в якийсь момент воєнний стан можуть не продовжити – і виборчі процеси доведеться запускати у стислі строки.
Коли реалістично провести вибори в Україні? І чи є для них законодавчі підстави? Радіо Свобода розпитало про це Сергія Дубовика. Читайте і дивіться за лінком
За його словами, під час розмови він поінформував американського посадовця про ситуацію на фронті, російські удари та наслідки атак на енергосистему.
«Обговорили, як можна допомогти Україні захищати життя під час зимових холодів і посилити нашу стійкість», – заявив він.
Крім того, сторони, за словами Зеленського, обговорили дипломатичний процес і тристоронні зустрічі делегацій України, Росії та США:
«Важливо, щоб заплановані в Женеві переговори були результативними, і я дякую Сполученим Штатам Америки за конструктивний підхід. Торкнулися і питання послідовності кроків. Важливо, щоб був рух у питаннях гарантій безпеки та економічного відновлення».
Держсекретар США наразі не коментував перебіг зустрічі.
Раніше Зеленський розповів, що після зустрічі з Рубіо планує розмову з делегатами Штатів у переговорах: спецпредставником президента США Стівом Віткоффом і зятем Трампа Джаредом Кушнером.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, виступив на конференції з безпеки у Мюнхені, як триває з 13 по 15 лютого.
Деталі зустрічі в пресслужбі планують повідомити згодом. Держсекретар США наразі не коментував її публічно.
Раніше Зеленський розповів, що після зустрічі з Рубіо планує розмову з делегатами Штатів у переговорах: спецпредставником президента США Стівом Віткоффом і зятем Трампа Джаредом Кушнером.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, виступив на конференції з безпеки у Мюнхені. Також у планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
«Здається, у них близько 7 тисяч, можливо, трохи менше, українських полонених. У нас понад вже 4 тисячі полонених, і це хороша новина, бо було 1500», – сказав президент.
Голова держави наголосив, що Україна готова до обмінів у будь-якому форматі:
«Якщо вони скажуть «всіх на всіх» – чудово, якщо скажуть «тисяча на тисячу» – не чудово, але дуже добре. Але навіть якщо скажуть «100 на 100», ми на це підемо, тому що для нас будь-який такий крок позитивний. Такий мандат у нашої групи є».
Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров додав, що Зеленський також дав вказівки для обговорення територіальних питань під час зустрічі в Швейцарії.
За його словами, оптимальним варіантом для України було б повернення до кордонів 1991 року.
«Друга опція – потенційно, США та інші європейські союзники пропонували вільну економічну зону. Ми це обдумуємо, деталі повідомимо згодом», – додав він.
5 лютого Україна в рамках 71-го обміну полоненими з Росією повернула з неволі 157 військових і цивільних громадян. Це – перший у 2026 році обмін полоненими. За даними координаційного штабу, з російської неволі визволено 150 військових і сімох цивільних українців.
За його словами, це є результатом обстрілів українських військових.
«Всі аварійні бригади перебувають на місцях, працюють, але, на жаль, пошкодження після обстрілів ЗСУ дуже велике та дуже серйозне», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Гладков підкреслив, що у цих будинках зберігається подача холодної води, «відведення каналізації, підведення газу, тепла та електроенергії за допомогою постійних або резервних джерел енергозабезпечення».
При цьому в суботу та неділю можливе відключення електрики в зв’язку з ремонтними роботами.
Увечері 13 лютого Бєлгород зазнав ракетного обстрілу, внаслідок якого, за даними влади, двоє людей загинули, ще п’ять зазнали поранень. Тоді Гладков заявляв про «серйозні пошкодження енергетичної інфраструктури» та знеструмлення.
Місцеве видання «Пепел» пише, що удару зазнала ТЕЦ. Останніми тижнями українські військові регулярно завдають ударів по об’єктах енергетики у Бєлгороді, через що у місті регулярно відбуваються відключення електроенергії.
Російські військові практично щодня завдають ударів по об’єктах енергетики в Україні, через що без світла, а іноді тепла і води регулярно залишаються жителі різних регіонів, в тому числі Київ.
Таким чином Зеленський відповів на питання про можливість виборів, яке поставила модераторка, відома тележурналістка Крістіан Аманпур.
«Я дуже чесний. Дайте нам два місяці перемир’я, і ми підемо на вибори. Ось і все… Дайте нам перемир’я, дайте нам безпеку, інфраструктуру, може, не два місяці, але нам потрібно багато днів, щоб підготуватися. Тоді дайте нам можливість, нашим солдатам, голосувати, як вони можуть, я маю на увазі, захищати наше життя, нашу країну, і в той же час голосувати. Це щось складне», – сказав він.
Аманпур також запитала, чи підтверджує Зеленський нещодавню публікацію в газеті Financial Times, за якою він може оголосити про вибори 24 лютого, в четверту річницію пономасштабної війни з тим, щоб провести вибори в травні.
Зеленський прямо не відповів на це питання:
«Тож дайте нам перемир’я. Президент Трамп може це зробити. Натисніть на Путіна, доможіться перемир’я, тоді наш парламент змінить закон і ми підемо на вибори, якщо вони потрібні. Якщо американці потребують виборів в Україні і якщо росіяни потребують виборів в Україні, ми відкриті для цього», – сказав Зеленський.
Він також додав, що Україна також може «оголосити перемир’я для росіян, якщо вони проведуть вибори в Росії».
11 лютого Зеленський заперечив намір оголосити 24 лютого про проведення виборів і референдуму щодо питання територіальної цілісності, про який писало FT.
У квітні 2026 року буде сім років перебування Зеленського на президентській посаді при максимальному п’ятирічному терміні президенства. Але вибори під час воєнного стану заборонені Конституцією України.
Також, як кажуть представники української влади, існують проблеми для проведення виборів – відсутність перемир’я, невирішеність питання як голосуватимусь військовослужбовці, внутрішньо переміщені особи та кілька мільйонів українських біженців за кордоном.
Також в Україні обговорюють можливість проведення і референдуму щодо можливої мирної угоди, яка може передбачати територіальні компроміси.
Він нагадав, що українську делегацію очолить секретар РНБО Рустем Умєров. Водночас Зеленський прокоментував склад російської переговорної групи.
«Було сюрпризом, що Росія змінила очільника делегації. Як на мене, вони хочуть відкласти рішення. Можливо, я трохи песиміст», – сказав він.
Голова держави висловив сподівання, що Сполучені Штати не дозволять російській стороні відкладати переговори або «почати від самого початку, «бо в нас нова група».
«Я думаю, це була б велика помилка, і сподіваюся, що американські партнери не дадуть росіянам тако можливості з ними гратися», – заявив він.
Раніше в Офісі президента поінформували, що новий раунд переговорів між Україною, Росією та США відбудеться 17-18 лютого в Женеві. У Кремлі також повідомили про ці дати і місце, зазначивши, що російську делегацію очолить помічник президента Росії Володимир Мединський, який минулого року вже очолював представників РФ на переговорах. Тоді делегація фактично відмовилася від перемир’я, а також вимагала визнати російськими окуповані території України та обмежити чисельність ЗСУ.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте критикував Мединського за брак конструктиву.
«Передусім наше завдання – підтримувати контакт із американською стороною. Друге – щоб не сталося так, що ми залишимося в переговорному контексті виключно самі з Росією, тому що поки що, на жаль, Європи не дуже багато в переговорах. Ми робимо все для цього, Європа хоче, до речі, Росія їх не дуже бачить, але це несправедливо», – зазначив він.
Зеленський нагадав, що Європа є найбільшим фінансовим донором військової допомоги Україні, і гарантії безпеки від неї важливі для Києва.
За його словами, Україна підтримує контакти з американською стороною «за всіма напрямками». Зокрема, голова держави анонсував розмову з делегатами США: спецпредставником президента Трампа Стівом Віткоффом і його зятем Джаредом Кушнером.
«Зараз секретар Рубіо, далі за дві години ми проведемо дзвінок із Віткоффом і Кушнером просто звідси. Тому ми будемо говорити, щоб жодна зі сторін переговорного процесу не могла звинуватити Україну, що ми гальмуємо, не підтримуємо закінчення війни», – сказав він.
Президент згадав про сигнали в медіа, які покладають відповідальність за завершення війни на Україну: «ми не даємо таких, скажімо, дитячих пасів. Ми дорослі в цьому напрямку й, вважаю, робимо все, щоб не помилятися, бо дороговартісні помилки дипломатичні».
Говорячи про роботу над гарантіями безпеки, Зеленський висловив думку, що сторони «дуже близькі» до її завершення, але триває обговорення термінів:
«Зараз була зустріч із інвесторами, для них потрібні гарантії, довші за 5-10 років. Сьогодні в нас є пропозиція від американської сторони на 15 років. Ми хочемо мати 20 років плюс. 30, 50 – на що піде адміністрація й Конгрес, подивимось».
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, виступив на конференції з безпеки у Мюнхені. Також у планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
Зокрема, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках мали місце шість боєзіткнень. На Південно-Слобожанському напрямку російські загарбники 10 разів атакували в районах Стариці, Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Рибалчиного та в бік Графського, Охрімівки й Колодязного.
«На Куп’янському напрямку ворог намагається наступати в районі населеного пункту Борівська Андріївка та у бік Петропавлівки, Глушківки. Загалом на даному напрямку відбулося три боєзіткнення, два з яких наразі тривають», – повідомляє командування.
Сили оборони відбили шість російських атак на Лиманському напрямку. На Краматорському армія РФ намагалася просунутися тричі, на Костянтинівському – дев’ять разів.
«На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 45 спроб потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Затишок, Родинське, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Дачне та у бік населених пунктів Вільне, Білицьке, Нове Шахове, Шевченко, Новоолександрівка, Сергіївка, Іванівка. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 42 атаки», – йдеться в зведенні.
Двічі російська армія атакувала в районі Злагоди на Олександрівському напрямку. На Гуляйпільському напрямку українські війська відбили шість атак у районі Рибного та в бік Добропілля й Залізничного.
Ще дві атаки РФ мали місце на Оріхівському напрямку, одна – на Придніпровському.
Російська армія знову просунулася у міській межі Покровська – про це 12 лютого повідомив моніторинговий проєкт DeepState. Судячи із карти, агресор окупував уже близько 95% цього населеного пункту.
Покровський напрямок, за зведеннями Генштабу ЗСУ, залишається найінтенсивнішим за кількістю російських штурмів.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 22 січня заявив, що Сили оборони продовжують стримувати російські війська в Покровську й Мирнограді на Донеччині – малі групи РФ намагаються проникнути до північних районів обох міст. Він зазначив, що внаслідок активних штурмових дій ЗСУ зірвали чергову спробу російських загарбників захопити ці населені пункти.
Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді.
Гераскевич виступив із короткою промовою, в якій подякував за підтримку.
«Думаю, в ці божевільні часи, в тому, з чим я мав справу останніми днями, найяскравішою частиною було об’єднання навколо України, і я сподіваюся, що ми зможемо зберегти це якомога довше: єдність навколо України та пам’яті людей, які пожертвували життями. Завдяки цій жертві ми можемо бути сьогодні на Олімпійських іграх як команда України, і я дуже вдячний за це», – сказав він.
Гераскевич також згадав, що підтримку «шолому пам’яті» висловили родини загиблих спортсменів, які на ньому зображені.
Напередодні Спортивний арбітражний суд (CAS) відхилив заяву спортсмена-скелетоніста Владислава Гераскевича проти Міжнародної федерації бобслею та скелетону та Міжнародного олімпійського комітету.
12 лютого МОК повідомив про заборону українському скелетоністу Владиславу Гераскевичу виступати на Зимових Олімпійських іграх-2026. Комітет пояснив рішення відмовою Гераскевича «дотримуватися правил щодо вираження поглядів» через намір вдягнути шолом із портретами загиблих українських спортсменів.
Гераскевич вважає, що, виступаючи в «шоломі пам’яті», він не порушував ніяких правил, і його дискваліфікація є незаконною.
За його словами, з Рютте обговорили наповнення програми PURL, її подальший розвиток.
«Україна надзвичайно цінує внесок кожної держави. Розраховуємо на подальше наповнення цієї ініціативи, яка дає змогу купувати ракети для систем ППО. Говорили і про співпрацю з партнерами для посилення можливостей нашої країни захищати життя та відкриття спільних оборонних підприємств у Європі», – наголосив Зеленський.
Президент також подякував Рютте за продуктивну зустріч у форматі «Рамштайн» – партнери підтвердили виділення Україні 38 млрд євро військової допомоги. І це дуже вагомо.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, виступив на конференції з безпеки у Мюнхені. Також у планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
У Брюсселі 12 лютого проходило засідання Контактної групи з питань оборони України («Рамштайн»). Президент України Володимир Зеленський, розповідаючи у вечірньому відеозверненні про черговий комбінований російський удар по українській енергетиці, сказав, що завдання міністра оборони на «Рамштайні» – «прискорення з пакетами для нашої ППО».
Влітку 2025 року США і НАТО уклали угоду PURL, яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО. За даними української влади, у 2025 році сума внесків у програмі PURL склала 4,3 млрд доларів, з них за грудень – майже 1,5 млрд доларів.
Зокрема, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках мали місце шість боєзіткнень. На Південно-Слобожанському напрямку російські загарбники 10 разів атакували в районах Стариці, Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Рибалчиного та в бік Графського, Охрімівки й Колодязного.
«На Куп’янському напрямку ворог намагається наступати в районі населеного пункту Борівська Андріївка та у бік Петропавлівки, Глушківки. Загалом на даному напрямку відбулося три боєзіткнення, два з яких наразі тривають», – повідомляє командування.
Сили оборони відбили шість російських атак на Лиманському напрямку. На Краматорському армія РФ намагалася просунутися тричі, на Костянтинівському – дев’ять разів.
«На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 45 спроб потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Затишок, Родинське, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Дачне та у бік населених пунктів Вільне, Білицьке, Нове Шахове, Шевченко, Новоолександрівка, Сергіївка, Іванівка. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 42 атаки», – йдеться в зведенні.
Двічі російська армія атакувала в районі Злагоди на Олександрівському напрямку. На Гуляйпільському напрямку українські війська відбили шість атак у районі Рибного та в бік Добропілля й Залізничного.
Ще дві атаки РФ мали місце на Оріхівському напрямку, одна – на Придніпровському.
Російська армія знову просунулася у міській межі Покровська – про це 12 лютого повідомив моніторинговий проєкт DeepState. Судячи із карти, агресор окупував уже близько 95% цього населеного пункту.
Покровський напрямок, за зведеннями Генштабу ЗСУ, залишається найінтенсивнішим за кількістю російських штурмів.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 22 січня заявив, що Сили оборони продовжують стримувати російські війська в Покровську й Мирнограді на Донеччині – малі групи РФ намагаються проникнути до північних районів обох міст. Він зазначив, що внаслідок активних штурмових дій ЗСУ зірвали чергову спробу російських загарбників захопити ці населені пункти.
Бої у Покровську тривають із жовтня 2025-го, коли армії РФ вдалося прорватись до міста після кількох місяців боїв на його підступах. Майже одразу російських солдатів почали фіксувати і в місті-супутнику Покровська Мирнограді.
Коментуючи дискусії про тиск на Київ у переговорах, Кос наголосила, що Україна протягом багатьох років зазнавала тиску з різних боків, однак «демонструвала здатність йому протистояти».
«За підтримки ЄС це триватиме й надалі. Ми стоятимемо на боці України стільки, скільки буде потрібно, і стільки, скільки знадобиться для її вступу до ЄС», – сказала вона.
Єврокомісарка підкреслила, що ідея включення євроінтеграції України до параметрів майбутнього мирного врегулювання відповідає попередній практиці.
«Членство у ЄС завжди було частиною безпекових гарантій і в минулому для інших країн. Процес вступу приносить користь не лише новим членам, а й державам-членам», – зазначила Кос.
Водночас вона зауважила, що процес приєднання є «дуже вимогливим» і передбачає виконання методології та масштабних реформ. На запитання про можливість вступу України у 2027 році Кос відповіла, що «це залежить від поступу в межах чинних процедур».
«Є технічний процес, який я веду, і є динаміка серед держав-членів. Кожен крок потребує їхнього схвалення», – сказала єврокомісарка.
Кос додала, що остаточні терміни вступу визначатимуться з урахуванням виконання реформ і консенсусу країн ЄС.
Одне з положень 20-пунктної мирної угоди, яка зараз обговорюється між Україною та США і між США та Росією, передбачає членство України в ЄС. За деякими даними, це членство ніби передбачається на 2027 рік.
Однак у ЄС скептичні щодо цієї дати. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наприкінці січня заявила, що не може гарантувати вступ України до Євросоюзу до 2027 року, попри значний прогрес у переговорному процесі. Також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає вступ України до ЄС найближчим часом неможливим.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, виступив на конференції з безпеки у Мюнхені. Також у планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
«Путін (президент РФ Володимир Путін – ред.) радиться більше з царем Петром і імператрицею Єкатериною про територіальні здобутки, ніж з будь-якою живою людиною про реальне життя», – заявив Зеленський.
Президент наголосив, що лідер РФ не відмовляється від ідеї військової експансії і продовжує мислити категоріями територіальних завоювань.
«Він може бачити себе царем, але насправді він – раб війни», – зазначив глава держави, підкресливши, що без реальних стримувальних механізмів конфлікт може повторитися або розширитися в майбутньому.
Зеленський каже, що Україна вже має підготовлені домовленості із США та європейськими партнерами щодо гарантій безпеки, і саме вони мають стати «основою майбутніх мирних домовленостей».
«У нас є сильні домовленості, які готові до підписання з США і Європою. І ми вважаємо, що угода про гарантії безпеки має бути до будь-якої угоди про завершення війни. Гарантії дадуть відповідь на головне питання: як довго не буде війни? І ми сподіваємося, що президент Трамп почує нас», – заявив президент.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, виступив на конференції з безпеки у Мюнхені. Також у планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
У щорічному Мюнхенському звіті з безпеки зазначається, що Україна, ймовірно, є першою жертвою нового світового порядку, де панує сила.
«Замість того, щоб розглядати війну переважно як питання суверенітету та міжнародного права, вона ризикує бути переосмисленою як суперечка, що підлягає переговорам між впливовими лідерами, в якій територія, гарантії безпеки та навіть природні ресурси стають розмінними козирами. Мир більше не сприймається переважно як врегулювання, засноване на правах, закріплене в законі та інституціях, а як примусове врегулювання конфлікту через «угоди зверху вниз» між впливовими суб’єктами», – йдеться у доповіді.
У ній також вказується на ризик того, що «результатом буде «мир переможця», досягнутий за допомогою «інструментів, відновлених зі смітника історії».
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
Раніше, 25 січня, президент України Володимир Зеленський заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також зазначив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання.
Агентство Reuters раніше з посиланням на джерела написало про те, що в Абу-Дабі 4-5 лютого делегації США й України обговорювали «амбітну мету», а саме досягнення Росією й Україною мирної угоди вже у березні. Низка співрозмовників видання називала таку дату малореалістичною.
Відколи до влади у Росії прийшов Володимир Путін, такі заяви звучали регулярно щодо різних країн. Масові протести у Білорусі в 2020-2021 роках Кремль трактував саме так: як «кольорову революцію», організовану Заходом для відриву Мінська від Москви. Але після того Росія нібито «зацементувала» Білорусь у сфері свого впливу. І ось знову така заява? Чому зараз?
У цьому розбиралася Білоруська редакція Радіо Свобода. Читайте за лінком
У ексклюзивному коментарі для Радіо Свобода він зауважив, що питання можливих поступок Києва часто супроводжується дискусіями про рівень зовнішнього тиску.
«Ви питаєте, чи не виглядає це так, ніби Україну підштовхують до поступок, чи немає відчуття, що на неї чинять сильніший тиск? Саме під сильним тиском українці воюють. Я був там минулого місяця – це справді вражає, яку мужність вони знаходять», – сказав Гілі.
Очільник британського оборонного відомства наголосив, що світ має пам’ятати про початкові розрахунки Кремля щодо швидкої перемоги.
«Це війна, яку Путін (президент РФ Володимир Путін – ред.) думав виграти за тиждень. Тепер він воює в Україні довше, ніж Росія воювала проти Німеччини в середині Другої світової війни. Саме він перебуває під колосальним тиском», – зазначив міністр.
За словами Гілі, союзники мають продовжувати та посилювати підтримку України.
«Наше завдання – ще більше зміцнити підтримку України й посилити тиск на Путіна, щоб змусити його сісти за стіл переговорів», – підсумував він.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, прибув на конференцію з безпеки у Мюнхені, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Також сьогодні в планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
У щорічному Мюнхенському звіті з безпеки зазначається, що Україна, ймовірно, є першою жертвою нового світового порядку, де панує сила.
«Замість того, щоб розглядати війну переважно як питання суверенітету та міжнародного права, вона ризикує бути переосмисленою як суперечка, що підлягає переговорам між впливовими лідерами, в якій територія, гарантії безпеки та навіть природні ресурси стають розмінними козирами. Мир більше не сприймається переважно як врегулювання, засноване на правах, закріплене в законі та інституціях, а як примусове врегулювання конфлікту через «угоди зверху вниз» між впливовими суб’єктами», – йдеться у доповіді.
У ній також вказується на ризик того, що «результатом буде «мир переможця», досягнутий за допомогою «інструментів, відновлених зі смітника історії».
«Кожна ОВА отримала завдання розробити план забезпечення повної енергетичної автономності, це має бути системна робота разом з підготовкою до наступного опалювального сезону», – наголосила очільниця уряду.
Прем’єрка також зазначила, що уряд постійно допомагає регіонам у подоланні наслідків російських обстрілів. За її словами, ця зима є однією з найскладніших за чотири роки повномасштабного вторгнення РФ.
В умовах таких безпрецедентних обстрілів Україні потрібні набагато більші запаси обладнання і ППО, додала Свириденко. Над вирішенням цієї проблеми працює Міністерство оборони України, зокрема на Мюнхенській конференції з безпеки, яка триває нині.
Крім того, наслідки обстрілів уже відчутні для економіки. За словами прем’єрки, у січні надходження від митниці та податкової зменшилися на 12 млрд гривень. Це пов’язано зі зниженням ділової активності та змінами в роботі підприємств через обмеження енергопостачання.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
«Війна сама володіє часом, і вона використовує цей час проти людей. Я дякую кожному американському серцю, без вас, американців, європейців втриматися нам було б дуже важко», – наголосив Зеленський.
За словами лідера України, президент США Дональд Трамп прагне «швидкого укладення масштабної мирної угоди» щодо війни в Україні, однак ключовим залишається поетапний підхід до домовленостей.
Зеленський наголосив, Трамп зацікавлений у швидкому укладенні комплексної мирної угоди, оскільки надає перевагу «масштабним рішенням».
«Він хоче укласти угоду відразу, тому що любить великі пакети», – зазначив Зеленський, порівнявши цей підхід із попередніми великими законодавчими ініціативами американського лідера.
Водночас Зеленський підкреслив, що для України важливою є послідовність укладення домовленостей, адже спочатку мають бути визначені гарантії безпеки та інші ключові умови.
Президент також зазначив, що Україна могла б провести вибори у разі досягнення тимчасового перемир’я з Росією на два-три місяці. За його словами, проведення виборів можливе лише після припинення активних бойових дій і отримання гарантій безпеки для країни.
Президент України Володимир Зеленський у суботу, 14 лютого, прибув на конференцію з безпеки у Мюнхені, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Також сьогодні в планах Зеленського – зустріч із Держсекретарем США Марко Рубіо, американськими сенаторами, президентом Азербайджану та іншими.
Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) цього року проходить 13-15 лютого. У ній беруть участь низка європейських лідерів, а також президент України Володимир Зеленський з українською делегацією.
У щорічному Мюнхенському звіті з безпеки зазначається, що Україна, ймовірно, є першою жертвою нового світового порядку, де панує сила.
«Замість того, щоб розглядати війну переважно як питання суверенітету та міжнародного права, вона ризикує бути переосмисленою як суперечка, що підлягає переговорам між впливовими лідерами, в якій територія, гарантії безпеки та навіть природні ресурси стають розмінними козирами. Мир більше не сприймається переважно як врегулювання, засноване на правах, закріплене в законі та інституціях, а як примусове врегулювання конфлікту через «угоди зверху вниз» між впливовими суб’єктами», – йдеться у доповіді.
У ній також вказується на ризик того, що «результатом буде «мир переможця», досягнутий за допомогою «інструментів, відновлених зі смітника історії».
23–24 січня, а також 4 і 5 лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) пройшли переговори України і Росії за посередництва США про шляхи завершення війни. Значного прориву в питанні припинення війни сторони не досягли. У результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф дискусії 4 і 5 лютого назвав «конструктивними й зосередженими на тому, як створити умови для міцного миру». Він повідомив, що на переговорах в Абу-Дабі (ОАЕ) обговорювалося питання припинення вогню.
Держсекретар США Марко Рубіо за підсумками переговорів 4 лютого заявив про скорочення списку відкритих питань між Україною і Росією щодо досягнення мирної угоди, але, за його словами, залишаються «найскладніші» питання. Перед цим, 28 січня, Рубіо казав, що невирішеним залишається територіальне питання.
«Так, підтверджено, що 12 лютого 2026 року у районі н.п. Новоозерне на тимчасово окупованих територіях українського Криму успішно уражено транспортно-десантний катер БК-16 противника», – йдеться у повідомленні.
Крім того, військові кажуть, що 12 лютого, у районі н.п. Гвардійське (окупований Крим), уражено радіолокаційну станцію РСП-10.
«Серед іншого, у районі н.п. Приморськ (окупована частина Запорізької області), тієї ж доби (12 лютого – ред.), уражено вузол зв’язку російських окупантів. 13 лютого у районі Новоекономічного (окупована частина Донецької області) уражено склад боєприпасів ворога», – зазначили у Генштабі.
Втрати противника та масштаби завданих збитків уточнюються, кажуть у штабі.
Російська сторона ці повідомлення наразі не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.
