“Арктичний вартовий”. Як НАТО відповідає Трампу на зазіхання на Гренландію

Підпис до фото, “Арктичний вартовий” на початковому етапі просто об’єднає дві морські навчальні операції — як буде далі, поки що не дуже зрозуміло

• • Author, Павло Аксьонов
  • Role, військовий оглядач ВВС
• 48 хвилин(и) тому
• Час прочитання: 6 хв

Ініціатива НАТО “Арктичний вартовий”, про яку минулого тижня урочисто оголосив генеральний секретар альянсу Марк Рютте, виникла на тлі ускладнення відносин США та європейських країн через Гренландію.

Рютте не розкрив подробиць цієї ініціативи, але з неофіційних коментарів представників НАТО можна зробити висновок, що замість принципу “США забезпечують власну безпеку, контролюючи Гренландію” Вашингтону запропонували новий принцип: “НАТО забезпечує безпеку всіх своїх членів, включно із США, по всій Арктиці, включно з Гренландією”.

Таким чином, НАТО — зокрема його європейські учасники — дають відповідь на дві зовнішньополітичні тези адміністрації Дональда Трампа: що вони повинні брати на себе більше відповідальності за безпеку і, що без Гренландії самі США не можуть почуватися у безпеці.

Про старт ініціативи Марк Рютте оголосив на зустрічі міністрів оборони країн НАТО у Брюсселі. Голова Пентагону Піт Гегсет на неї не приїхав.

Реакції Вашингтона на цю ініціативу поки що не було. Однак в її організації, ймовірно, брали участь і американські військові, оскільки США були й залишаються провідним членом Альянсу.

У свій нинішній президентський термін Дональд Трамп заговорив про те, що Гренландія має увійти до складу США, ще на початку 2025 року. Але на початку січня 2026 року це питання спричинило серйозну трансатлантичну політичну кризу.

6 січня пресслужба Білого дому повідомила, що “президент і його команда обговорюють низку способів досягнення цієї важливої зовнішньополітичної цілі, і, звичайно, використання збройних сил США завжди розглядається як один із варіантів, які має головнокомандувач”.

Підпис до фото, Марк Рютте стверджує, що “Арктичний вартовий” буде не просто ребрендингом старих навчаньЦі претензії викликали обурення європейських країн — союзників США по НАТО. Згодом президент США пом’якшив свою позицію, заявивши, що після переговорів із Данією, європейськими союзниками та Канадою розглядає можливість укладення угоди.

За словами Трампа, Гренландія потрібна США, щоб гарантувати безпеку Америки на тлі зростання активності Росії й Китаю в Арктиці.

“Арктичний вартовий” (Arctic Sentry) також спрямований проти Росії та Китаю, і це наразі його найочевидніша частина.

Ініціативу широко обговорювали на конференції міністрів оборони, але при цьому вона викликає багато запитань. ВВС спробувала знайти на них відповіді.

Що таке “Арктичний вартовий”?

Чіткого пояснення цього питання не пролунало ні в офіційних заявах, ні в неофіційних коментарях представників НАТО.

“Вартового” називають “підходом”, “ініціативою”, але не операцією. І це відображає певну невизначеність самої його суті.

“Спочатку він [„Арктичний вартовий“] об’єднає навчання, такі як данська “Арктична витривалість” і норвезька “Холодна реакція”, у яких візьмуть участь десятки тисяч людей і буде задіяно обладнання, придатне для ефективної роботи в арктичних умовах. Це чітко продемонструє, що ми всі готові спільно сприяти безпеці в Арктиці — і, по суті, загальній безпеці всього Альянсу”, — сказав генсек НАТО Марк Рютте, виступаючи у штаб-квартирі перед початком конференції міністрів оборони.

Це дало підставу багатьом коментаторам говорити про формальне “перейменування” тих навчань, що вже існують.

Рютте категорично не погодився з таким твердженням і, відповідаючи на відповідне запитання, пояснив, що головною відмінністю буде єдине командування (ініціативу очолює Головнокомандувач об’єднаними силами НАТО в Європі) та єдиний інформаційний простір, зокрема із застосуванням новітніх технологій.

Водночас ніхто не називає “Арктичного вартового” якимось новим структурним підрозділом, до якого будуть приписані конкретні сили й засоби.

Нарешті, ініціатива не обмежена в часі. Але говорити про те, що вона завершиться після досягнення певного результату, складно, оскільки її мету та завдання публічно не озвучили.

Навіщо “Арктичний вартовий” потрібен?

Говорячи про нову ініціативу, у НАТО нагадують, що альянс уже проводить дві операції з подібними назвами — “Балтійський вартовий” і “Східний вартовий”.

Перша почалася у січні 2025 року для захисту кабелів на дні Балтійського моря, а друга — у вересні після того, як кілька російських дронів упали на території Польщі.

У НАТО зазначають, що від початку операції на Балтиці пошкоджень кабелів більше не траплялося. Масованих нальотів безпілотників на країни альянсу останнім часом також не було. Тобто ці операції можна вважати цілком ефективними.

Втім, на відміну від цих двох кампаній, спричинених конкретними інцидентами й спрямованих проти чітко визначених загроз, причини початку “Арктичного стража” не сформулювали настільки ж однозначно.

На офіційній сторінці “Арктичного вартового” на сайті НАТО зазначено, що приводом до початку ініціативи стала військова активність Росії в регіоні, зростаючі північні амбіції Китаю та російсько-китайська співпраця. Усі три фактори присутні в Арктиці вже багато років.

ЧИТАЙТЕ:

У Росії — найдовша берегова лінія в Арктиці. На російських островах Північного Льодовитого океану за останні десятиліття збудували великі військові бази “Арктичний трилисник”, “Північна конюшина”, “Полярна зірка”.

Ще з радянських часів у регіоні базується Північний флот зі стратегічними підводними човнами. Росія активно розширює військову присутність в Арктиці, будує й відновлює військові об’єкти — аеродроми, радари, навігаційні станції.

В Арктиці Росія розробляє і випробовує нові стратегічні озброєння, такі як крилата ракета “Буревісник” і торпеда “Посейдон”. Російські атомні підводні човни з радянських часів виходять на бойове чергування в Атлантику через Баренцове та Норвезьке моря.

Водночас Росія розвиває і суто економічні проєкти — передусім Північний морський шлях, а також зацікавлена в розробці різних родовищ на власному шельфі.

У чому полягає загроза з боку Китаю, сказати складніше.

Китай справді проявляє підвищений інтерес до Арктики, називає себе “приарктичною державою”, будує криголами. Але Пекін пояснює цей інтерес виключно економічними та науковими причинами.

Високопосадовець НАТО, коментуючи це питання для ВВС, сказав, що настільки високий інтерес Китаю до регіону вже сам по собі є достатньою причиною, щоб діяти на випередження, не чекаючи, поки присутність КНР стане загрозливою.

Крім того, стверджувати, що ця активність виключно мирна, також не можна, підкреслив співрозмовник ВВС. Яка саме інформація цікавить китайців і з якою метою вони її збирають — невідомо.

Як саме НАТО збирається стримувати в Арктиці Росію та Китай, не оголосили.

Де територіально це буде?

Це дуже важливе питання, адже воно могло б дати відповідь і на попереднє — що саме може бути об’єктом стримування.

“В Арктиці в багатьох місцях, наприклад на Алясці, російські й китайські кораблі, літаки та літальні апарати проникають у виняткову економічну зону та зону ідентифікації ППО Аляски”, — заявив ВВС один із представників НАТО, з яким вдалося поговорити на цю тему.

Другий важливий регіон — фареро-ісландський рубіж — лінія від Гренландії через Ісландію, Фарерські острови і до північної точки Шотландії. Це рубіж, який повинні перетинати російські підводні човни, виходячи на бойове чергування в Атлантику.

Підпис до фото, Патрульний корабель “Кнуд Расмуссен” Королівських ВМС Данії в гавані Нуука, Гренландія, 29 січня 2026 рокуЗі часів холодної війни на цьому рубежі встановлена система датчиків і апаратура, які відстежують проходження субмарин крізь лінію.

Як пояснив на одному з брифінгів у штаб‑квартирі інший представник НАТО, цей рубіж справді є дуже важливим. Минулого тижня там проходили навчання країн альянсу Arctic Dolphin, присвячені боротьбі з підводними човнами.

Чи буде Гренландія якимось особливим чином задіяна в активності “Арктичного вартового”, як саме і хто цим займатиметься — наразі невідомо.

У коментарях представники альянсу зазвичай наголошують, що ця ініціатива охоплює весь арктичний регіон, і оскільки в ній братимуть участь усі країни НАТО, говорити про якусь особливу залученість окремих держав поки що зарано.

“Високі широти” більше не “низька напруга”

Хоча в НАТО не говорять про жодні конкретні військові плани, Велика Британія вже оголосила про посилення своєї військової активності в Арктиці.

У 2026 році до Північної Атлантики та Арктики вирушить авіаносна ударна група з авіаносцем “Принс оф Уельс”, яка забезпечуватиме присутність Королівських ВМС у північних морях. При цьому на авіаносці базуватимуться, зокрема, й американські винищувачі.

Діяти група буде саме в районі фареро-ісландського рубежу, але не лише там.

“Під час розміщення група братиме участь у великих навчаннях біля берегів США, Канади та північноєвропейських союзників”, — йдеться в повідомленні британського Міноборони.

Крім того, упродовж найближчих трьох років Велика Британія удвічі збільшить кількість своїх військових, дислокованих у Норвегії, до приблизно 2000 осіб.

Данія минулої п’ятниці оголосила, що направить чотири винищувачі F‑35 в арктичний регіон, щоб посилити присутність країн Альянсу.

Можна припустити, що окрім обміну інформацією та об’єднаного штабу й командування, “Арктичний вартовий” передбачатиме й подібне збільшення присутності військових інших країн.

“У минулі часи в НАТО діяв принцип “високі широти — низька напруга” (high north, low tension). Тому робили свідомі зусилля, щоб не мілітаризувати Арктику. Але, боюся, ці часи минули!, — сказав ВВС один із високопосадових офіцерів у штаб‑квартирі НАТО.