Російське повномасштабне вторгнення в Україну триває вже п’ятий рік, перетворившись на війну на виснаження. На фронті спостерігається відсутність великих проривів, а просування відбувається переважно силами невеликих піхотних груп. Важка бронетехніка використовується рідко, а лінія фронту стала багатокілометровою «кілзоною», де домінують дрони, які стали основним засобом ураження для обох армій.
Протягом чотирьох років війни змінилася не лише тактика ведення бойових дій, але й ключові системи озброєнь. Американський військовий аналітик Майкл Кофман та український оператор дронів, який воює на Покровському напрямку, обговорили ці зміни та їхні наслідки.
Кофман зазначає, що війна в Україні не є першим випадком ефективного використання безпілотників. Наприклад, дрони активно застосовувалися під час війни в Нагірному Карабасі у 2020 році. Однак він підкреслює, що хоча нові технології можуть з’являтися в кожній війні, це не означає, що вони визначають новий тип війни.
«У будь-якій війні можна знайти нову технологію і нове озброєння, але це не говорить нам, що це війна нового типу», – зазначає Кофман.
За словами аналітика, безпілотники почали відігравати важливу роль на полі бою в Україні лише в середині другого року конфлікту, коли обидві сторони втратили можливості для масштабних наступальних дій. Раніше основну роль відігравала традиційна артилерія, а безпілотники використовувалися переважно для наведення.
Кофман виділяє кілька ключових тенденцій, які виникають внаслідок масового використання дронів. По-перше, безпілотники формують «пористе» поле бою, де замість чіткої лінії фронту існують окремі позиції. Це ускладнює ведення загальновійськових наступальних операцій та накопичення сил на невеликих ділянках фронту.
По-друге, дрони нівелюють перевагу нічних операцій. Сьогодні будь-яка армія може придбати квадрокоптер для ведення нічної розвідки, що зменшує значення нічних бойових дій, які раніше були перевагою західних військ.
Кофман також зазначає, що далекобійні дрони стали важливим доповненням до традиційних озброєнь, таких як крилаті ракети. Вони виявилися ефективними та недорогими засобами для диверсійних атак, як, наприклад, під час операції «Павутина», коли українські сили завдали ударів по російських літаках у тилу.
Крім того, дрони стали основним засобом перехоплення інших безпілотників. Українська армія активно використовує дрони-перехоплювачі для боротьби з російськими БПЛА, а також застосовує FPV-дрони для боротьби з ударними безпілотниками.
«Сьогодні дрони є і ударним засобом, і засобом оборони, і перехоплювачами», – підсумовує Кофман.
Оператор дронів Віталій (ім’я змінене) розповідає про зростання значення наземних роботизованих комплексів (НРК), які, на його думку, стали головним проривом останнього часу. Вони дозволяють відновлювати логістику та закривають потреби військовослужбовців на позиціях у провізії та боєкомплекті.
«НРК у нашій роботі вперше з’явилися на Покровському напрямку. Завдяки їм ми могли довго не вилазити з «квадрата», отримуючи все необхідне», – зазначає Віталій.
Попри важливу роль дронів, вони не можуть повністю замінити традиційні озброєння, такі як артилерія та міномети. Кофман відзначає, що використання протитанкових комплексів Javelin українськими військами значно скоротилося з початку війни.
Стаття аналізує еволюцію безпілотників на полі бою в Україні, їхній вплив на тактику ведення війни та роль у сучасних бойових діях. Зокрема, обговорюються ключові тенденції, що виникають внаслідок їх масового використання, а також нові технології, які змінюють традиційні підходи до ведення бойових дій.
Джерело: Радіо Свобода
