Джерело: tsn.ua
Іранська ракета / © Associated Press
Іран має у своєму арсеналі балістичні ракети, які потенційно можуть становити загрозу не лише для країн Близького Сходу, а й для Європи. Особливу увагу експерти звертають на ракети Khorramshahr із надпотужною бойовою частиною, що може сягати 1800 кг.
Про це йдеться в матеріалі Defense Express.
За наявними даними, під час атак по Іраку, Кувейту, Бахрейну, Катару, ОАЕ, Саудівській Аравії, Йорданії та Ізраїлю Тегеран уже застосував понад 770 балістичних ракет і більш як 900 безпілотників. Крім того, іранські сили атакували дронами базу британських ВПС на Кіпрі. Це свідчить про активне використання далекобійних засобів ураження та нарощування темпів ударів.
Серед найпотужніших балістичних систем Ірану називають рідиннопаливні Khorramshahr, а також Sejjil, Ghadr і Emad. Хоча офіційні характеристики цих ракет переважно базуються на заявах самого Ірану і можуть бути перебільшеними, їх дальності, за оцінками, достатньо для ударів на відстань близько 2000 км. Для Khorramshahr заявляється бойова частина масою до 1800 кг, а при її зменшенні дальність польоту може сягати 3000 км. Інші ракети цього класу мають бойові частини від 750 до 850 кг і дальність до 1700–2000 км.
Чи можуть іранські ракети дістатися України. / © Defense Express
У такому разі з північно-західних районів Ірану під потенційним ударом можуть опинитися Греція, Болгарія, Румунія, а також Україна та Молдова. За максимальних показників дальності під загрозою можуть опинитися і значно віддаленіші країни Європи, зокрема Німеччина чи Італія.
Втім, експерти зазначають, що кількість таких ракет у Тегерана, ймовірно, обмежена. До того ж у Європі розгорнуто елементи американської системи протиракетної оборони, зокрема комплекси Aegis Ashore у Румунії, які використовують ракети-перехоплювачі SM-3. У разі загрози можуть залучатися й кораблі США в Середземному морі. Німеччина, своєю чергою, планує використати нову ізраїльську систему ПРО Arrow 3, яка досягла початкової бойової готовності наприкінці 2025 року.
Іранська ракета Ghadr. / © Defense Express
Окрім балістичних ракет, Іран має крилаті ракети, зокрема Soumar із дальністю, за різними оцінками, до 2000–3000 км. Проте їх застосування обмежене, а ефективність перехоплення залишається високою.
Водночас дедалі більшу роль у далекобійних атаках відіграють безпілотники. Наприклад, Shahed-136 можуть долати до 2500 км. Інші моделі, такі як Arash-2 або Karrar, мають меншу дальність, але теж становлять загрозу. Водночас для досягнення європейських цілей іранським дронам довелося б долати кілька зон повітряного контролю або пролітати через територію інших держав, що значно ускладнює такі атаки.
Нагадаємо, раніше українська компанія Fire Point, яка є виробником ракети “Фламінго”, провела випробування балістичної ракети FP-7. Ця ракета позиціонується як український аналог ракети С‑400, але завдяки композитній конструкції має інші технічні параметри.
