Російські військові вербують громадян країни для участі у війні в Україні, обіцяючи їм високі фінансові винагороди та можливість служби в Африці. Однак, реальність виявляється зовсім іншою, як це сталося з Георгієм Кочкіним, який підписав контракт з так званим “Африканським корпусом”.
Георгій Кочкін, опинившись у складній фінансовій ситуації, вирішив скористатися пропозицією, яка обіцяла значну винагороду — близько 2 мільйонів рублів (приблизно 25 тисяч доларів) за підписання контракту. Реклама вакансії запевняла, що йдеться про цивільну посаду без участі у бойових діях. Після подачі заявки він отримав запрошення до військкомату в Москві.
Під час співбесіди, що відбулася 11 жовтня 2025 року, вербувальник представив Кочкіна як “м’ясо” для керівництва. 13 жовтня він підписав контракт, в якому не було жодних згадок про Африку, але зарплата виглядала привабливою. Окрім одноразової виплати, йому обіцяли додаткові 200 тисяч рублів за відправлення до Африки.
Після підписання контракту Кочкін отримав звання рядового і був направлений на навчання в Муліно, Нижньогородська область. Однак реальна військова підготовка була мінімальною, а екіпірування не відповідало умовам служби в Африці. Це викликало у нього підозри щодо правдивості обіцянок.
Виявилося, що більшість новобранців, на відміну від обіцянок, були направлені до України, а не до Африки. Командування зазвичай не повідомляло, куди саме відправлять новобранців, і рішення оголошували в останній момент.
Напередодні Нового року Кочкін спробував втекти з бази, але його спроба виявилася невдалою. 23 січня командування повідомило йому, що його відправлять на службу. Зрозумівши, що його можуть відправити на фронт в Україні, Кочкін залишив базу, вирушив до Смоленська, а звідти — до Мінська в Білорусі. Після цього він придбав квиток до Філіппін і подав заяву на отримання притулку.
Після втечі Кочкін почав отримувати повідомлення від військових, які намагалися дізнатися його місцезнаходження. Незважаючи на це, невідомо, чи було порушено кримінальну справу проти нього за дезертирство. Через кілька днів після його втечі стало відомо, що більшість його підрозділу було направлено до України для виконання завдань, пов’язаних із розмінуванням Куп’янська.
Георгій Кочкін, росіянин, який підписав контракт для служби в так званому 'Африканському корпусі', втік з військової бази, дізнавшись про реальні умови служби в Україні. Його історія ілюструє обман у вербуванні росіян для участі у війні.
