Кенійський міністр закордонних справ Мусалія Мудаваді оголосив про заборону рекрутування громадян Кенії Міністерством оборони Росії для участі у війні в Україні. Це рішення стало першим таким кроком з боку африканської країни, яка висловила рішуче “ні” російським військовим.
За даними кенійської розвідки, понад тисячу кенійців вже були залучені до бойових дій на стороні Росії, спокусившись обіцянками високих зарплат. Відзначається, що тиск з боку родин загиблих та зниклих безвісти також вплинув на рішення уряду в Найробі.
“Я хочу сказати це дуже чітко: кенійці більше не будуть рекрутовані Міністерством оборони Росії. Громадяни Кенії не зможуть брати участь у цьому процесі”, – наголосив Мудаваді на пресконференції.
Раніше, за оцінками, до війни в Україні були залучені понад тисяча кенійців, яких приваблювали обіцянки щомісячної зарплати в кілька тисяч доларів та одноразового бонусу в шість тисяч доларів. Ці дані виявилися в п’ять разів більшими за попередні оцінки уряду.
Заборона рекрутменту стала результатом не лише тиску з боку родин, але й обговорення добробуту кенійців, які воюють на стороні Росії, під час зустрічі Мудаваді з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим. Кенійська сторона підкреслила, що не бажає, аби питання рекрутменту погіршило відносини з Москвою.
“Абсолютно не хочемо, щоб наше партнерство з Росією визначалося лише через призму спеціальної операції в Україні. Наші відносини набагато ширші”, – зазначив міністр.
Кенія стала першою африканською країною, яка вжила рішучих заходів для зупинки участі своїх громадян у війні. Однак, незадоволення зростає в інших країнах континенту. Наприклад, у січні міністр закордонних справ Гани, Самуель Окудзето Аблака, повідомив про понад 50 громадян Гани, які загинули в Україні, хоча ця цифра може бути значно вищою.
Гана, як і Кенія, не хоче ризикувати втратою добрих відносин з Росією. Аблака наголосив, що якщо ганійці зазнають шкоди, їхня країна не залишиться осторонь. “Це питання більше, ніж сама Гана. Якщо африканці потрапляють у закордонну війну, їх обманюють і експлуатують, Африка повинна реагувати спільно”, – підкреслив він.
Водночас, у Південноафриканській Республіці, яка є союзником Росії, ситуація виглядає інакше. Хоча немає підтверджених даних про кількість громадян, які борються в Україні, відомо про щонайменше кілька десятків таких випадків. “Ми вивчаємо обставини, за яких ці люди покинули країну”, – заявив Зейн Дангор, генеральний директор департаменту закордонних справ Південноафриканської Республіки.
Організація Inpact, що базується в Женеві, виявила список з майже 1,5 тисячі африканців, рекрутованих до російської армії, серед яких є громадяни Гани, Камеруну та Єгипту. “Ми маємо підстави вважати, що ці цифри – лише початок”, – зазначив Лу Осборн з Inpact, додавши, що з моменту публікації даних з організацією зв’язалися понад 40 родин рекрутів.
Багато людей в регіоні сприймають цю ситуацію як спробу заробити на життя, оскільки не мають можливості зробити це у своїй країні. У лютому повідомлялося, що Росія вирішила заборонити рекрутинг громадян з певних країн, включаючи деякі африканські держави.
Кенія оголосила про заборону рекрутменту своїх громадян до російської армії в Україні, ставши першою африканською країною, яка вжила таких заходів. Це рішення викликане тиском з боку родин загиблих та зростаючим незадоволенням на континенті, де інші країни також висловлюють стурбованість щодо участі своїх громадян у війні.
