У лютому 2014 року Крим став ареною подій, які призвели до його анексії Росією. Озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків захопили ключові об’єкти, включаючи будівлю Верховної Ради Криму та аеропорт у Сімферополі. Ці дії, що відбувалися на тлі відмови російської влади визнати свою причетність, стали початком тривалої окупації.
16 березня 2014 року в Криму відбувся референдум, результати якого не були визнані Україною, Європейським Союзом та США. Президент Росії Володимир Путін оголосив про «приєднання» Криму до Росії, що викликало міжнародне засудження та запровадження економічних санкцій.
Верховна Рада України визначила 20 лютого 2014 року як дату початку окупації. Багато кримчан, які нині служать у Збройних Силах України, згадують про події тих днів, коли одні з них зазнали переслідувань, а інші чекали сигналу для дій.
Євген Лешан, уродженець Сімферополя, на війні з 2014 року, розповідає про свій досвід під час референдуму. Він зазначає, що на виборчих дільницях панувала атмосфера страху, а люди заповнювали бюлетені під контролем озброєних осіб. Лешан також пам’ятає проукраїнський мітинг кримських татар, який відбувся в той час.
Валід, ще один кримчанин, згадує про своє викрадення ФСБ під час окупації. Він став свідком катувань і переслідувань, але його звільнення стало можливим завдяки розголосу в медіа. Валід підкреслює, що серед місцевого населення були ті, хто підтримував анексію, що викликало у нього гіркоту.
Меджит, кадровий військовий, розповідає про зустріч із знайомим, який став на блокпосту озброєним охоронцем. Це підкреслює, як швидко змінилися стосунки між людьми в умовах окупації. Він також зазначає, що Росія зробила ставку на корумпованих чиновників, які були готові співпрацювати.
Сергій Костинський, командир другого батальйону безпілотних систем, вважає, що анексії можна було запобігти. Він підкреслює, що багато кримчан сприймали окупацію як можливість, не усвідомлюючи, що насправді втратили більше, ніж здобули.
Дмитро Делятицький, генерал-майор ЗСУ, також переконаний, що окупацію можна було зупинити. Він вказує на те, що військово-політичне керівництво України знало про плани Росії, але не вжило необхідних заходів.
Дванадцять років після анексії Криму, свідчення кримчан підкреслюють складність подій 2014 року. Багато з них відзначають, що анексії можна було запобігти, проте реальність виявилася іншою.
Джерело: Радіо Свобода
