Президент Володимир Зеленський у перший день весни оголосив, що українці успішно пройшли “зиму, найскладнішу за всі роки війни”, зберігши енергетичну систему. Завдяки невтомній праці енергетиків, які стали справжніми героями, країна змогла витримати численні атаки.
Ця зима відзначалася сильними морозами, яких не було протягом останніх п’ятнадцяти років. Російські війська використали ці погодні умови для посилення обстрілів, під час яких було задіяно понад 700 одиниць техніки, націлених не лише на електричні мережі, а й на газову інфраструктуру та системи теплопостачання.
У січні 2026 року дефіцит електроенергії в Україні досягав 4,5 ГВт, а в найхолодніші дні – 5-6 ГВт. Це призвело до відключень електрики у близько 6000 домогосподарств у Києві, що становить половину населення столиці. Відсутність електрики спричинила проблеми з водопостачанням та громадським транспортом, а також негативно вплинула на бізнес.
Прем’єрка Юлія Свириденко повідомила, що в січні бюджет недоотримав близько 12 млрд грн через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Економіка, що залежить від генераторів, стала свідченням стійкості українців, але це не поліпшило загальні економічні показники.
Міністр енергетики Денис Шмигаль зазначив, що з початку опалювального сезону росіяни пошкодили 9 ГВт української генерації. Всього з початку повномасштабного вторгнення було зафіксовано понад 5900 атак на енергетичну інфраструктуру.
За даними аналітиків DiXi Group, щонайменше 60 атак були масованими, під час яких використано близько 12,7 тисяч ударних БПЛА та 2,9 тисячі ракет. Тактика російських атак змінилася: якщо спочатку намагалися вражати нафтобази, то з осені 2022 року акценти змістилися на системні удари по енергосистемі.
У листопаді 2022 року Україна пережила перший справжній блекаут, що призвело до нових викликів для енергетиків. Відтоді термін “блекаут” став використовуватися для будь-якого відключення світла, що, за словами фахівців, не зовсім коректно.
У 2025 році росіяни почали націлюватися на газову інфраструктуру, що є основним джерелом тепла для населення та важливим джерелом податкових надходжень до бюджету. Це може свідчити про спроби підірвати фінансову стабільність країни.
Київ, як столиця, зазнав особливого тиску. У січні 2026 року Росія здійснила чотири масовані обстріли, намагаючись дестабілізувати ситуацію в державі. Дефіцит енергопостачання в столиці становив 35-40%, що стало наслідком атак на підстанції та теплоелектроцентралі.
Політична напруга між президентом Зеленським та мером Києва Віталієм Кличком також загострилася через проблеми з енергопостачанням. Водночас інші великі міста, такі як Харків та Дніпро, пережили зиму трохи легше.
Експерти вважають, що Україні необхідно змінити підходи до енергетичної безпеки, зокрема зменшити залежність від великих об’єктів генерації, які є легкими мішенями для атак.
Ця зима стала випробуванням для України, яка змогла зберегти енергетичну систему, незважаючи на численні атаки. Експерти закликають до змін у підходах до енергетичної безпеки, щоб підготуватися до нових викликів.
Джерело: BBC News
