Джерело: tsn.ua
Ядерні відходи
Ядерна енергія не така чиста, як нам хотілося б думати. Головною проблемою залишаються радіоактивні відходи, які потребують належної утилізації. Основним ворогом людства тут є час: природний процес розпаду небезпечних матеріалів може тривати сотні тисяч років. Проте група американських дослідників знайшла спосіб скоротити цей термін у тисячі разів.
Про це пише BGR.
Міністерство енергії США оголосило, що Національний прискорювальний центр імені Томаса Джефферсона очолить амбітну програму з покращення поводження з відходами АЕС. Проект, що отримав назву NEWTON (Оптимізація трансмутації ядерних відходів з метою отримання енергії), базується на використанні прискорювачів частинок.
Головна мета — скоротити час радіоактивного розпаду відпрацьованих паливних стержнів зі 100 000 років до приблизно 300 років. Вчені називають цей процес трансмутацією. Це фактично сучасна алхімія, де небезпечні радіоактивні ізотопи перетворюються на менш стабільні та швидше розпадаються.
Як працює технологія майбутнього Прискорювач частинок запускає пучки високоенергетичних протонів у такі матеріали, як рідка ртуть. Під час цього процесу вивільняються нейтрони, які спрямовуються в контейнери з ядерними відходами.
Нейтрони зв’язуються з відпрацьованим паливом, розбавляючи матеріал і скорочуючи його радіоактивний термін служби. Важливо, що ця реакція також генерує додаткову електроенергію, що робить процес ще вигіднішим.
Після завершення перетворення речовину можна буде безпечно захоронити лише на 300 років або навіть переробити для корисних цілей. За умови швидкого розвитку технологій, цей термін у майбутньому може скоротитися до кількох десятиліть.
На програму NEWTON вже виділено грант у розмірі 8,17 мільйона доларів. Ці кошти підуть на два ключові напрямки:
Якщо лабораторія Джефферсона досягне успіху, вже через 30 років інженери зможуть використовувати цю технологію в промислових масштабах. Це зробить ядерну енергетику значно екологічнішою та позбавить майбутні покоління тягаря радіоактивного сміття.
Нагадаємо, понад 200 000 барелів із радіоактивними відходами лежать на дні Атлантичного океану вже майже пів століття. Це наслідок практики 1946–1990 років, коли європейські країни, зокрема Франція та Велика Британія, скидали ядерні матеріали, запечатані в бетон і асфальт, у море.
