Джерело: tsn.ua
Капітальний ремонт тунелів між станціями «Почайна» та «Тараса Шевченка» триватиме майже два роки
Київ на порозі чергового транспортного колапсу, який цілком імовірно може трапитися після початку ремонтних робіт у тунелях столичного метро. Йдеться про наміри міста розпочати капітальний ремонт тунелю на ділянці між станціями «Тараса Шевченка» та «Почайна». А це означає, що майже на два роки робота синьої гілки метро буде, м’яко кажучи, ускладненою.
Чому тунелі метро потребують особливої уваги? Перегінні тунелі, про які йдеться, збудовані понад 40 років тому у складних гідрогеологічних умовах. Через вплив ґрунтових вод та вібрації виникла потреба у капітальному відновленні конструкцій.
У Київському метрополітені заявляють, що наразі рух поїздів здійснюється у звичайному режимі, загрози для пасажирів немає. Але конструкція тунелю на цій ділянці потребує капремонту. Більше того, фахівці вже отримали позитивний експертний звіт щодо проєкту робіт.
Кошторис та терміни виконання робіт План робіт передбачає укріплення ґрунтів, ремонт оправи тунелю та встановлення сучасних систем моніторингу. Частину робіт виконають через відкритий котлован із поверхні землі. Наразі розглядають два сценарії:
- ремонт без зупинки руху поїздів;
- варіант із коригуванням графіків у нічний час та вихідні дні на станціях «Тараса Шевченка» та «Почайна».
Увесь комплекс робіт за проєктом триватиме до 23 місяців. Кошторис становить 1,84 млрд грн. Зараз метрополітен готує документацію для проведення тендеру.
«Наразі йде процес збору пакетів документів для оголошення тендеру. Попередньо плануємо роботи розпочати цього року», — повідомили TСН.ua у Київському метрополітені.
Тінь «Теремків»: чи готова Оболонь до випробувань? Тут варто згадати про схожу ситуацію, яка трапилася на цій же Оболонсько-Теремківській лінії, коли через проблеми з тунелями між станціями «Деміївська» та «Либідська» довелося розірвати сполучення з шістьма станціями метро, а ремонтні роботи тривали з грудня 2023 по вересень 2024 року.
Мешканці столичних Теремків до цього часу згадують пекельне життя без метро під час ремонту тунелю. Автобусів, які дублювали метро, критично не вистачало, їх доводилося чекати ледве не годину, а потім ще зуміти втиснутися у переповнений салон. Якщо у цей час оголошувався сигнал «Повітряна тривога», то люди йшли додому пішки або витрачали шалені кошти на таксі.
На думку експертів, таке ж саме «пекельне життя» без метро цілком можливе, але вже стосуватиметься мешканців Оболоні та Троєщини, які найбільше користуються цією гілкою підземки і станціями.
Проблема віку тунелів метро та європейський досвід На думку Дмитра Беспалова, експерта із транспортного планування, Київський метрополітен є вже доволі немолодою транспортною спорудою, яку відкрили у 1960 році. Більшість його тунелів перетнули межу 50+ років на певних ділянках.
«Капремонт тунелів після такого терміну експлуатації — це потреба, без якої просто неможливе подальше функціонування. Такі споруди потребують своєчасного ремонту. До речі, цей етап оновлення вже пройшли більш старіші метрополітени Європи. Там ремонт тунелів і станцій проводився теж поетапно, але вони мали достатньо наземного транспорту, щоб дублювати підземні лінії. У Києва, на жаль, такого ресурсу немає», — розповідає TСН.ua Дмитро Беспалов.
На думку експерта, метрополітен — це споруда, яка потребує саме планово-попереджувального ремонту, тобто ремонтувати його потрібно ще до того, як з ним трапиться якась неприємність. Споруди метро можуть виглядати цілком нормально, але тут варто враховувати: якщо конструкції вже перетнули свої гарантійні терміни, то їх потрібно замінювати або ремонтувати.
Відсутність наземних альтернатив та статус укриття «Звісно, дуже добре, що ми починаємо це робити у Київському метрополітені. Але погано те, що немає альтернативи метрополітену на час виконання ремонтних робіт. Окрім того, станції метро слугують об’єктами подвійного призначення — виконують функцію укриття під час повітряних тривог. І це ще більше ускладнює процес виконання ремонтних робіт в умовах війни. У європейських містах, коли закривали ділянки метро під капремонт, то відповідно посилювали роботу наземного транспорту, який дублює метро. Щодо Києва, то я, чесно кажучи, не знаю наскільки наш наземний транспорт здатен продублювати метрополітен і чи є у міста для цього ресурс — автобуси та водії», — зазначає експерт із транспортного планування.
Сценарії організації руху під час ремонту На думку Дмитра Беспалова, місто намагатиметься виконувати капремонт тунелів так, щоб не припинялася робота метрополітену.
«Не виключаю, що буде зроблено, як під час ремонту тунелю на ділянці „Деміївська“-„Либідська“, де діяв човниковий рух. Щось подібне буде запропоновано на ділянці „Почайна“-„Тараса Шевченка“, щоб система метро хоч якось, але функціонувала. Також місто буде робити все можливе, щоб метрополітен функціонував як укриття», — пояснює експерт.
Фінансові ризики та загроза довгобуду Він додає, що намагання зберегти метро і як транспорт, і як укриття може вплинути на терміни, якість та вартість ремонтних робіт, тобто вони можуть коштувати більше зазначеної суми та часу.
«Особливо це позначиться на вартості, якщо ремонтувати тунелі доведеться по ночах. Але гадаю, що саме на такий варіант може піти місто. А найголовніше для цього ремонту — це стабільність у фінансуванні. У Києва вже були „трюки“, коли місто починало щось будувати, а потім „забувало“ дофінансовувати, і об’єкт перетворювався на довгобуд. Наприклад, Подільський міст або метро на Виноградар. Фінансування таких об’єктів має бути стабільним і безперервним. Починати ремонт тунелів метро, до кінця не розуміючи, що там буде з грошима — справа доволі ризикована», — додає Беспалов.
Чи можливе повторення аварійних ситуацій? На думку експерта, потреба у ремонті тунелів між «Почайною» та «Тараса Шевченка» назріла вже давно, але чиновники відкладали його як могли, навіть після відновлення тунелю на «Деміївській».
«Судячи з поспіху чиновників, конструкції тунелів на „Почайні“ вже дуже гостро потребують цього ремонту, бо розмови про це точилися ще чотири роки тому. Справа в тому, що подібні ситуації, які сталися у тунелі біля станції „Деміївська“, можуть повторюватися і на інших ділянках метро, враховуючи їх вік, побудову і те, як експлуатуються ці тунелі. За підземними конструкціями слідкують звичайні люди, які можуть і не помітити проблему. Тому ризик повторення таких ситуацій дуже високий», — додає фахівець.
Чи наважаться на зупинку роботи метро? На думку Дмитра Беспалова, місто нехтуватиме термінами і вартістю робіт, аби лише не зупиняти роботу метрополітену.
«Скоріш за все, робітники працюватимуть ночами. В якийсь момент там можуть залишити човниковий рух поїздів по одному тунелю, а працюватимуть над іншим. Гадаю, що вживатимуть всіх можливих методів, аби не зупиняти роботу метро. Йому немає альтернативи, бо наявний наземний транспорт його просто не продублює. А друга причина — метрополітен має працювати як укриття, тому закрити станції чиновники не наважаться, бо обмежать доступ громадян до укриття, а це вже серйозна відповідальність», — підсумовує Дмитро Беспалов.
