Український уряд розглядає можливість започаткування програми перепоховання видатних діячів, які поховані за межами країни. За інформацією Міністерства закордонних справ, йдеться про щонайменше 98 могил у 21 країні. Офіс президента підкреслює, що цей проєкт є частиною повернення національної спадщини, проте його реалізація вимагатиме складних юридичних та дипломатичних рішень.
Ідея створення Національного пантеону не є новою і викликає дискусії. Відсутня єдність щодо необхідності його створення, місця розташування та критеріїв для поховання. Пропозицію обговорили на нараді з керівником Офісу президента Кирилом Будановим, в якій взяли участь представники Верховної Ради, уряду та науковці.
Кирило Буданов зазначив, що програма перепоховання має стати частиною ширшого процесу повернення національної спадщини. Він вказав на складність реалізації через те, що могили розташовані в різних країнах, зокрема в тих, що мають напружені відносини з Україною. Водночас, за його словами, починати цей процес слід вже зараз, враховуючи війну та потребу в переосмисленні історичної пам’яті.
Уряд планує провести консультації з громадськістю та експертами, а остаточний проєкт створення Пантеону має бути поданий на розгляд президента.
Ідея вшанування видатних українців на державному рівні обговорюється вже понад два десятиліття. У 2005 році президентський указ передбачав створення меморіального комплексу «Алея видатних діячів України», а у 2008 році – Меморіалу пам’яті борців за незалежність. Проте жоден з цих проєктів не був реалізований.
У 2015 році Верховна Рада знову повернулася до цієї ідеї, ухваливши рішення про створення Національного пантеону в Києві. Однак організаційний комітет, створений для цього, жодного разу не зібрався. У концепції, оприлюдненій Українським інститутом національної пам’яті, Національний пантеон описується як багатофункціональний меморіальний простір, а не просто кладовище.
Водночас, ідея перепоховання важливих для української історії постатей не має одностайної підтримки. Журналіст Василь Чепурний вказує на ризики, пов’язані з визначенням, хто саме має бути похований у Пантеоні, і ставить під сумнів доцільність перенесення могил із-за кордону. Колишній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зазначав, що частину могил доцільно залишати за кордоном, забезпечивши належний догляд за ними.
Військовослужбовець та історик Вахтанг Кіпіані, який був присутній на нараді, підкреслив, що наразі немає чіткого розуміння, кого саме можуть поховати в Пантеоні. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підготував список із близько 200 осіб, але з ним ще не вдалося ознайомитися.
Історик Юрій Юзич звернув увагу на ризик втрати частини поховань за кордоном через особливості місцевого законодавства. У багатьох європейських країнах могили надаються в оренду, і в разі несплати можуть бути ліквідовані. Зокрема, під загрозою опинилися могили українських військових та культурних діячів у Німеччині, Великій Британії та Чехії.
Громадська організація «Український меморіал» займається збереженням українських поховань у Чехії. Її засновниця Ганна Величко привертає увагу до проблеми «полишених» українських могил з 2011 року. З 2017 року до цієї роботи активно долучилося Посольство України в Чехії, яке фінансувало реставрацію та впорядкування українських могил.
Організація також створила електронну версію каталогу українських поховань, яка постійно оновлюється. За словами Ганни Величко, важливо забезпечити належний догляд за українськими могилами за кордоном, щоб уникнути їх зникнення.
Уряд України планує перепоховання видатних діячів, похованих за кордоном, в рамках створення Національного пантеону. Ідея викликає дискусії через відсутність єдності щодо критеріїв та необхідності реалізації проєкту.
Джерело: Радіо Свобода
