Джулія Гіншоу-Рюберг, шведка з американським корінням, протягом 60 років живе разом зі своїм папугою Артуро. Їхня історія — це розповідь про незвичайну дружбу, яка пройшла через численні випробування та зміни в житті.
Джулія отримала Артуро, жовтошийого амазонського папугу, у 1968 році, коли їй було 14 років. Папуга став невід’ємною частиною її життя, супроводжуючи її у всіх важливих моментах. Вони разом переїхали до Швеції, де Артуро вільно жив у домі, поки Джулія не стала матір’ю.
Після народження дитини, Артуро проявив агресію, що змусило Джулію та її чоловіка Матса прийняти рішення про його переміщення до батьків Матса. Папуга став жити в клітці, але продовжував отримувати увагу від родини. Протягом наступних 40 років, Артуро залишався ворожим до Джулії, що призвело до емоційної дистанції між ними.
У 2007 році, після смерті батьків Матса, Артуро повернувся до Джулії. Проте, його агресивна поведінка до неї не змінилася. Джулія відчувала ревнощі, спостерігаючи, як папуга проводить час із її чоловіком.
У 2019 році, після низки особистих трагедій, Джулія пережила емоційний перелом. Під час вечері Артуро несподівано підійшов до неї і сів на плече. Це стало знаковим моментом у їхніх стосунках, який відкрив нову сторінку в їхній дружбі.
Відтоді Джулія завжди бере Артуро з собою, навіть у стокгольмському метро. Їхня історія є свідченням того, як любов і прив’язаність можуть долати труднощі та час.
Історія Джулії та її папуги Артуро демонструє, як довготривалі стосунки можуть зазнавати змін, але врешті-решт відновлюватися. Їхня дружба пройшла через труднощі, але знайшла нове життя після емоційного перелому Джулії.
Джерело: BBC News Україна













