Адміністрація Володимира Путіна розробляє стратегію, спрямовану на формування образу “перемоги” для виправдання можливого завершення конфлікту з Україною. За даними Центру “Досьє”, ця кампанія розпочалася ще в лютому 2026 року на фоні економічних труднощів і втоми суспільства.
Кремлівські політтехнологи планують змінити риторику радикальних Z-блогерів, які повинні переконати громадськість, що продовження бойових дій може стати “пірровою перемогою”. Ключовий меседж пропаганди полягає в тому, що Путін нібито “прогнув Захід” і зірвав плани своїх супротивників.
Серед основних елементів стратегії є оголошення про завершення “денацифікації” та акцент на територіальних здобутках, включаючи створення сухопутного коридору до Криму. Документи стратегії також вказують на ризики, пов’язані з продовженням конфлікту, такі як загроза загальної мобілізації та підвищення податків.
Ті медійні особи, які не підтримають нову лінію партії, можуть зазнати маргіналізації або навіть відповідальності за дискредитацію армії. У розслідуванні зазначається, що можливий сценарій завершення конфлікту передбачає контроль Росії над Донецькою та Луганською областями, тоді як межа в Херсонській та Запорізькій областях проходитиме за фактичним розташуванням військ.
Кремлівська адміністрація також висловлює побоювання, що подальша агресія може призвести до соціальних вибухів через виснаження ресурсів і демографічну кризу. У зв’язку з цим планується програма “контрольованої відлиги” в культурі та повернення політичного гумору на екрани.
У той же час, в Офісі президента України відреагували на нові ультиматуми Росії, які свідчать про відсутність реального наміру Кремля завершити війну. Помічник Путіна Юрій Ушаков висунув нову умову для початку діалогу, заявивши про “недоцільність” тристоронніх зустрічей, поки українські війська не виведуться з усієї території Донецької області.
Президент України Володимир Зеленський визначив пріоритети для переговорів з представниками США, зокрема, секретар РНБО Рустем Умєров отримав завдання обговорити конкретні кроки щодо подальшої оборонної підтримки та українське бачення справедливого завершення конфлікту.
Кремлівська адміністрація розробляє стратегію для формування образу "перемоги" на тлі економічних труднощів. Водночас українська сторона реагує на ультиматуми Росії, підкреслюючи відсутність реального бажання до діалогу.
